Додаткові субсидії металургам у низці країн посилюють розширення потужностей – ОЕСР

Країни-партнери Організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕСР) використовують приблизно вп’ятеро більше грантів на одиницю потужностей у металургії, ніж держави-члени ОЕСР. Про це йдеться у новому дослідженні комітету зі сталі організації.

Дослідження ґрунтується на новій базі даних про фінанси, субсидії та виробничі потужності із виплавки сталі 46 великих металургійних компаній. Дані були послідовно отримані у період з 2025 по 2021 роки.

Як зазначається, таке субсидування у країнах-партнерах (ОЕСР тісно співпрацює з деякими найбільшими економіками світу, зокрема, Китаєм та Індією) призводить до значного розширення потужностей – кожен додатковий $1 млн у вигляді субсидій корелює із їхнім приростом приблизно на 7-11 тис. т.

Окрім того, використання субсидій на одиницю сталеливарних потужностей у формі грантів в країнах-партнерах ОЕСР у 2005-2021 роках зросло у п’ять разів, у формі запозичень за ставками нижче ринкових – удвічі.

Це різко контрастує з ситуацією у країнах-членах організації, де як субсидії у формі грантів, так і запозичень нижче ринкових у зазначений період залишалися відносно стабільними та не корелювали зі збільшенням потужностей.

Ситуація може бути пов’язана з різними рамками програм субсидування та ступенем контролю за їх використанням. Як зауважується, це підкреслює необхідність діалогу на глобальних форумах щодо найкращих практик, аби терміново розв’язати проблеми, які найбільше спотворюють ринок.

Субсидії, що надаються металургійним компаніям, найчастіше спрямовані на розширення потужностей або підтримку нових інвестицій та капітального обладнання (40%), підтримку R&D, включаючи ті, що пов’язані із зеленими технологіями (28%), а також на охорону довкілля (13%). Сировина, земля та енергія (8%), підтримка експорту (6%) та соціальні потреби (5%), становлять лише невелику частку від заявлених цілей.

Як йдеться у звіті, на обсяг та поширеність субсидій у металургії впливає національний контекст. Наприклад, юрисдикції з цільовими показниками виробництва, такі як Китай, більш схильні до субсидування галузі. Металургійний сектор, зокрема, посідав чільне місце в кожному з чотирьох останніх п’ятирічних планів розвитку країни, проте змінювалися фокус і пріоритети.

Зазначається, що національний контекст і пріоритети можуть виявитися несприйнятливими до кон’юнктури світових ринків сталі та міжнародного тиску.

Нагадаємо, що комітет зі сталі ОЕСР на останньому засіданні висловив стурбованість спотворенням ринку сталі через недобросовісну конкуренцію та посилення тенденцій обходу заходів торгівельного захисту. Що стосується глобального попиту на сталь на 2025 рік, то він може в цілому продемонструвати помірне покращення, але існує низка ризиків, таких як макроекономічна та геополітична невизначеність, масштаби спаду в Китаї та погіршення глобальної ситуації надлишкових потужностей.