Ціна на електроенергію визначає конкурентоспроможність «зеленої» сталі

Перехід до низьковуглецевих технологій виробництва сталі суттєво підвищить споживання електроенергії, що зробить ціну на електроенергію ключовим фактором конкурентоспроможності майбутнього «зеленого» виробництва сталі. Ця тенденція особливо виражена в технологіях, що базуються на використанні водню та електролізу, де електроенергія займатиме значну частку в структурі виробничих витрат.

Про це йдеться в новому дослідженні GMK Center «EU electricity market: challenges for green transition in steel Industry».

У звіті зазначається, що виробництво сталі на основі брухту в електродугових печах (EAF) вже сьогодні споживає у п’ять разів більше електроенергії, ніж традиційне киснево-конвертерне виробництво (BF-BOF). В електродуговому виробництві сталі на основі технології прямого відновлення заліза (DRI) споживання електроенергії зростає у вісім разів.

У випадку використання більш передових виробничих схем, таких як виробництво DRI на основі водню з подальшою виплавкою сталі в EAF або переробка «зеленого» DRI у плавильних агрегатах (smelter) і кисневих конвертерах, попит на електроенергію зростає у 37-40 разів. Найбільш енергоємним є електроліз розплаву оксидів заліза (MOE), де споживання електроенергії у 41 раз більше, ніж у традиційному киснево-конвертерному виробництві.

У зв’язку з цим, ціна електроенергії дедалі сильніше впливатиме на собівартість виробництва сталі. Наприклад, у разі виплавки сталі в електродугових печах із DRI, отриманого з використанням природного газу та з уловлюванням CO2, підвищення ціни електроенергії з $20 до $100/МВт·год збільшить частку електроенергії у виробничих витратах з 2% до 11%. При виплавці сталі в електродугових печах з DRI, яке отримане з використанням водню, цей показник за аналогічних умов зросте з 11% до 38%. Подібна динаміка характерна і для виробництва сталі з «зеленого» DRI у плавильних агрегатах  і кисневих конвертерах.

Така висока чутливість пояснюється тим, що виробництво «зеленого» водню (основної сировини для технологій декарбонізації металургії) є енергоємним процесом і його собівартість напряму залежить від ціни електроенергії.

Як раніше повідомляв GMK Center, середньомісячні оптові ціни на електроенергію на добу наперед на більшості ринків ЄС продовжували знижуватися у травні. Така тенденція була значною мірою зумовлена ​​зростанням виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, зокрема вітру та сонця, а також зниженням попиту на тлі волатильності цін на природний газ і викиди CO2.