Чехія прагне продовження імпорту російських слябів до Євросоюзу

Міністр промисловості й торгівлі Чехії Йозеф Сікела підтвердив запит країни на продовження терміну перехідного періоду щодо імпорту російських слябів до 2028 року, повідомляють Сeske Noviny.

Питання розглядається в рамках переговорів щодо дванадцятого пакета санкцій проти РФ, який нещодавно представила Єврокомісія.

Чехія все ще наполягає, що не може замінити російського постачальника слябів.  Сікела зазначив, що країна шукає інші рішення, але начебто немає хороших пропозицій, які б задовольнили б місцевих металургів за якістю та надійністю постачання.

Ініціатором перемовин про продовження перехідного періоду, пише чеська Echo24, мала бути Vítkovice Steel, але, за даними профспілки сталеливарної промисловості, до процесу залучені й інші компанії. Представництво Чехії в ЄС заявило, що ініціатива виникла в результаті консультацій з усією сталеливарною промисловістю.

Чеські металурги, зокрема, використовують російські сляби для виробництва товстолистової сталі, яка застосовується при будівництві мостів, вітрових електростанцій та інших споруд.

З самого початку необхідність продовження імпорту російських слябів чеський уряд прив’язував до потенційних втрат, яких начебто зазнає місцева автопромисловість внаслідок припинення постачань продукції з російської сталі. Але місцеві ЗМІ поставили цю аргументацію під сумнів.

Зокрема, чеські заводи Škoda Auto і Toyota повідомили місцевому виданню Echo24, що не імпортують сталь з Росії і для себе не вбачають негативних наслідків від повного зупинення імпорту сталевої продукції з РФ на рівні країни.

Vítkovice Steel, яку згадують як основного лобіста, не виробляє такий асортимент продукції, який використовується автовиробниками.

Зараз міністерство промисловості й торгівлі відійшло від прив’язки імпорту російських слябів  й втрат автомобільної промисловості. Натомість урядовці лякають зупинкою місцевого промислового виробництва, якщо не буде продовжено імпорт сталевих напівфабрикатів з РФ, однак жодних обґрунтувань таких висновків не наводиться.

Ситуація виглядає так, ніби під приводом збереження інтересів місцевої промисловості відомство лобіює інтереси російського виробника сталі – НЛМК, який має дочірні компанії та заводи в країнах ЄС.

Це припущення підтверджується іншими ЗМІ, які повідомляють, що про виключення стосовно російських слябів також просять Бельгія та Італія.

Перехідний період, протягом якого країни ЄС можуть імпортувати сляби з РФ у межах встановлених квот (3,74 млн т), був запроваджений у восьмому пакеті санкцій, затвердженому у жовтні 2022-го.  Він має завершитися 30 вересня 2024 року, з 1 жовтня набере чинності повна заборона на імпорт російських напівфабрикатів. Аргументи країн, що використовують російські сляби у прокатному виробництві (насамперед Чехія, Італія, Бельгія) тоді були аналогічними – вони наголошували, що неможливо швидко знайти альтернативних постачальників. Наразі Чехія апелює до тих же причин, і сподівається, що знову буде зроблено виняток.

Нагадаємо, продовження європейських квот на імпорт російських слябів ще на 4 роки лобіювала NLMK Belgium (NBH), яка входить до російської групи НЛМК.

Як йшлося у дослідженні GMK Center щодо санкцій проти РФ у металургійному секторі,  оприлюдненому у січні 2023 року, імпорт російських слябів спотворює конкурентну ситуацію на європейському ринку сталі й шкодить металургам Європи, які, на відміну від конкурентів із РФ мають високі ціни на енергоносії.  Дисконт при імпорті російських слябів на європейський ринок у 2022-му, порівняно з іншими постачальниками, за даними ринкових джерел, становив від 10% до 20% в залежності від місяця.