CBAM вносить нестабільність на ринки електроенергії Західних Балкан

Європейський механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) вносить нестабільність на ринки електроенергії Західних Балкан. Про це йшлося на Белградському енергетичному форумі-2026, який відбувся минулого тижня, повідомляє Balkan Green Energy News.

Відомо, що CBAM поставив під сумнів їхню інтеграцію з ринком ЄС, посиливши невизначеність стосовно інвестицій у відновлювану енергетику, зауважили учасники заходу, що представляли регуляторів, енергетичні біржі, трейдерів та інвесторів.

Як зауважив Деян Стойчевскі, головний технічний директор сербської енергетичної біржі SEEPEX, у країні механізм призвів до зниження ліквідності, збільшення різниці в цінах між енергетичними біржами Сербії та Угорщини, скорочення транскордонної торгівлі електроенергією з ЄС і зниження вартості транскордонних потужностей передачі.

Водночас Анже Предовнік, голова правління групи ADEX і генеральний директор словенської BSP Energy Exchange, зазначив, що механізм запроваджено, щоби зробити рівними умови для всіх виробників певних товарів. Він нагадав, що в ЄС теплові електростанції зобов’язані купувати дозволи на викиди CO2, що робить їхню електроенергію дорожчою, ніж у конкурентів, які не підпадають під дію того ж регулювання.

З іншого боку, додав він, країни регіону мали зобов’язання запровадити ціноутворення на вуглець, але вони цього не зробили, тож тепер сплачують збір згідно зі CBAM.

Один із перших аналізів впливу CBAM здійснив секретаріат Енергетичного співтовариства. Ясміна Трхуль, керівник відділу електроенергетики секретаріату організації, зауважила, що збір призвів до нестабільності ринку. Однак запропоновані зміни до регламенту CBAM мають вирішити багато невизначеностей, і з 2027-го буде запроваджено набагато чіткішу систему.

Експерт попередила, якщо невизначеність триватиме протягом довшого періоду, CBAM не зможе досягти своєї мети — прискорити декарбонізацію й інтеграцію відновлюваної енергетики.

Трхуль нагадала, що запровадження СВАМ не було несподіванкою, і він не мусив застосовуватися щодо договірних сторін Енергетичного співтовариства. Натомість останні мали прийняти Пакет інтеграції електроенергетики ЄС до 31 грудня 2023 року. Після цього у них було б щонайменше 18 місяців, щоб інтегрувати свої ринки з Євросоюзом.

Однак, за її словами, процес із боку договірних сторін просувався дуже повільно.

Фахівець зауважила, що найбільшого прогресу в об’єднанні ринків досягла Сербія, яка зараз очікує на перевірку ЄК імплементації відповідного пакету. Водночас Чорногорію та Молдову ще перевіряє секретаріат Енергетичного співтовариства.

Зоран Джорджієвські, гендиректор компанії MEMO (Північна Македонія), вважає, що механізм створює парадокс, утримуючи відновлювану електроенергію в межах країн Західних Балкан.

Інвестори очікують, що зміни до регламенту CBAM звільнять від оподаткування імпорт енергії з відновлюваних джерел із Західних Балкан до ЄС. Однак Мая Турковіч, виконавчий віцепрезидент компанії CWP Europe, зазначила, що досі не розроблено робочих процедур для впровадження механізму, що становить регуляторний ризик. Вона наголосила, що навіть до введення збору було складно укласти угоди про купівлю електроенергії (PPA), які мають підтримувати розвиток нових проєктів, а тепер це стане ще складніше.

Нагадаємо, щорічні витрати Чорногорії на європейський механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) можуть становити до €191 млн, раніше попередив державний виробник електроенергії EPCG.