CBAM створить додаткові перешкоди для українських підприємств – НАДПУ

Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) та провідні учасники ринку надрокористування закликають українську владу терміново ініціювати переговори з ЄС щодо пом’якшення або відтермінування умов СВАМ, можливості застосування положення про форс-мажор для виключення України з-під дії механізму.

Про це йдеться у листі голові комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олегу Бондаренко, з яким ознайомився GMK Center.

У зверненні зазначається, що під час війни ЄС став основним торговим партнером України. Понад половина українського експорту товарів йде до блоку. Водночас СВАМ(виходячи з показників за останні роки) може застосовуватися до 15-17% з цих товарів.

«Європейський ринок життєво важливий для українських виробників, які постраждали від війни. Експорт дозволяє українським компаніям продовжувати виробництво, підтримувати зайнятість і місцеву економіку в той час, коли місткість внутрішнього ринку зменшилася», – зазначається у листі.

CBAM створить додаткові перешкоди для українських підприємств, посилюючи негативні наслідки війни, зменшить експортні можливості. Застосування механізму погіршить стан економіки країни, що, у тому числі, суперечить стратегічним інтересам ЄС.

Через європейський механізм Україна після 2030 року може припинити експорт цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки та сортового прокату. У такому разі експортні втрати перевищать $1,4 млрд, з яких втрати експорту продукції ГМК – $1,3 млрд. Втрати ВВП будуть ще більшими через міжгалузеві зв’язки в українській економіці.

Головна галузь, на яку НАДПУ та компанії-надрокористувачі просять звернути увагу уряду – металургія, яка є основним експортером та робить суттєвий внесок в економіку країни. Компанії сектору також є найбільшими платниками податків в Україні. Загальні податкові втрати через CBAM можуть досягти $910 млн у 2030 році.

Наразі механізм транскородонного вуглецевого коригування поширюється по всьому світу. Водночас такі країни, як Індія, Китай, ПАР намагаються протистояти європейському CBAM, щоб знайти рішення, які дозволять підтримати власних експортерів. Україна ж чомусь зайняла вичікувальний підхід, який за нинішніх обставин виглядає непрактичним.

Окрім того, український ГМК може сприяти «зеленому» переходу в європейській металургії та завдяки підтримці ланцюгів постачань допомогти виробникам сталі Європи залишатися конкурентоспроможними на глобальному ринку.

Україна приєднується до європейської тенденції «зеленого» переходу. Проте її економіці, яка постраждала від війни, наразі надважливо отримати звільнення від CBAM. Таке рішення може бути прийнято у відповідності до статті 30.7 30.7 Регуляції (EU) 2023/956 Європарламенту та Ради ЄС від 10.05.2023.

НАДПУ та провідні учасники ринку надрокористування готові підтримувати заходи парламентського контролю стосовно діяльності виконавчої влади з питання відтермінування впровадження CBAM для України, звернення до Мінекономіки, Міндовкілля, МЗС стосовно термінового старту переговорів з органами ЄС щодо цього питання тощо.

Нагадаємо, що за оновленими оцінками GMK Center, унаслідок введення CBAM Україна може втратити $7,2 млрд ВВП до 2030 року.