CBAM скоротить експорт продукції чорної металургії з України на 2,5 млн т до 2030 року

Продовження експорту металургійної продукції з України до Євросоюзу під питанням внаслідок запровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ). Довгий прокат і квадратна заготовка зазнають негайного шоку конкурентоспроможності, що може призвести до майбутніх втрат експорту в обсязі 2,5 млн тонн чавуну і сталі. Про це йдеться в дослідженні GMK Center, яке можна завантажити за посиланням.

Експорт українського гарячекатаного рулону з вуглецевою інтенсивністю на рівні 2,3 т CO₂, за оцінками GMK Center, пов’язаний із вищими платежами CBAM на €10–15/т порівняно з іншими імпортерами. Зростання цін на плоский прокат на €110/т із жовтня 2025 року частково компенсувало поточні CBAM-витрати, що свідчить про успішне перенесення витрат у ціни Євросоюзу. Ризики для українського експорту плоского прокату до ЄС посиляться у 2029–2030 роках зі збільшенням пропозиції низьковуглецевої плоскої продукції та посиленням зобов’язань за CBAM.

Перспективи для українського довгого прокату здаються значно складнішими. За середньої вуглецевої інтенсивності 2,1 т CO₂ українські експортери стикаються з платежами CBAM у розмірі €61/т. Вони є значно вищими порівняно з платежами конкурентів, які використовують електродугові печі (€20/т).

Очікується, що ціни на арматуру на ринку ЄС стагнуватимуть у першому півріччі 2026 року, не компенсуючи зростання витрат на CBAM. Це вказує на ризики суттєвого скорочення експорту в січні-червні. За січень-лютий обсяги експорту довгого прокату зменшилися на 64% р./р.

Прогнозоване відновлення цін у другому півріччі 2026 року може частково пом’якшити негативний вплив. Однак різке зростання CBAM-фактора (спеціальний коефіцієнт, що знижує частину викидів, які не потребують оплати) у 2029–2030 роках призведе до припинення експорту українського довгого прокату і квадратної заготовки до ЄС.

Український чавун із вуглецевою інтенсивністю 2,1 т CO₂, що загалом відповідає середньоринковим показникам, здатен зберегти середньострокову конкурентоспроможність. В аналізі 2029–2030 роки визначено як критичну точку, причому гарячебрикетоване залізо (HBI) становить найбільший довгостроковий виклик.

Очікується, що HBI сягне цінової переваги над чавуном до €110/т протягом 5 років. Як тільки з’явиться достатня пропозиція HBI на глобальному ринку (очікувано після 2029–2030 років), HBI значною мірою замістить чавун на ринку Євросоюзу, витісняючи український експорт.

Загальний вплив CBAM на економіку України оцінюється у -2,1% ВВП у 2030 році. Цей показник разюче контрастує з оцінкою Єврокомісії на рівні -0,01% ВВП.

Як повідомляв GMK Center, раніше Український союз промисловців і підприємців заявив, що впровадження CBAM без перехідного режиму для України створює системні ризики для економічної стійкості держави в умовах повномасштабної війни.