CBAM підштовхує інші країни до запровадження аналогічних зборів – IETA

Запровадження європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) спонукає інші країни запроваджувати власні прикордонні вуглецеві збори, тоді як інші розглядають заходи у відповідь. Про це йдеться у дослідженні Міжнародної асоціації торгівлі квотами на викиди (IETA).

Як зауважили в IETA, що деякі з країн, включаючи Австралію, Туреччину та Велику Британію, розробляють власні механізми.

«CBAM здіймає хвилю в усьому світі, хоча до того, як система буде повністю впроваджена, мине ще десять років», – зазначила директорка з питань європейської політики IETA Джулія Міхалак.

За її словами, механізм викликав різну реакцію, починаючи від попереджень про оскарження у СОТ до зобов’язань щодо створення внутрішніх вуглецевих ринків.

Зокрема, дослідження демонструє значні відмінності в інтенсивності викидів вуглецю залежно від економічних показників, а це означає, що багатші країни можуть з більшою ймовірністю підтримати CBAM через цей фактор, а також більший інноваційний потенціал.

За даними IETA, Японія, Сінгапур і Південна Корея є найбільш ймовірними прихильниками CBAM. Зокрема, Південна Корея розглядає можливість внесення змін до власної системи торгівлі квотами на викиди, заявили в асоціації.

Більш ворожа реакція надійшла від нафтодобувних держав та інших країн, залежних від експорту до Євросоюзу.

«Південна Африка називає це дискримінацією, Індія розглядає заходи у відповідь, а Китай висловив занепокоєння в рамках СОТ», – зауважили в асоціації.

Зокрема, китайський уряд стурбований тим, що механізм призведе до значних втрат у вартості експорту, тим самим послаблюючи конкурентоспроможність китайської важкої промисловості. Згідно зі звітом Wood Mackenzie, до 2034 року вартість експорту сталі для китайських виробників може зрости на 49% через вплив CBAM. Однак у довгостроковій перспективі країна може отримати конкурентну перевагу.

Хоча китайська ETS поки є обмеженою за секторами, вона вже працює, тоді як багато інших країн з економікою, що розвивається, не мають жодних механізмів ціноутворення на викиди вуглецю. Китай планує поширити її застосування на алюміній, сталь і цемент у новому періоді дотримання вимог щодо викидів (2023-2025 рр.) Очікується, що до 2025 року на національному рівні буде запроваджено близько 50 стандартів обліку вуглецевого сліду для ключових продуктів, а до 2030-го їх кількість досягне 200. Буде повністю створена база даних вуглецевого сліду для ключових галузей промисловості та національна система сертифікації вуглецевого маркування продукції.

Туреччина, одна з країн, яка найбільше постраждає від запровадження CBAM, оголосила про запуск ETS, яка набуде чинності у другій половині 2024 року і буде тісно узгоджена з системою ЄС. У листопаді 2023 року уряд опублікував відповідний проєкт положення і відкрив його для консультацій. Наразі цей процес завершено, і закон має бути опублікований найближчим часом. Спочатку система торгівлі викидами вона не буде відкрита для учасників, які не дотримуються зобов’язань, і стартує з пілотного етапу для енергетичного та важкого промислового секторів з річним обсягом викидів понад 500 тис. т CO2.

Нагадаємо, що італійський парламент схвалив пропозицію, яка зобов’язує уряд співпрацювати з європейськими інституціями для перегляду певних аспектів CBAM.
Серед проблем, що обговорювалися в Палаті депутатів, однією із найважливіших була складність збору даних, які мають бути надані ЄК. Ще одне питання – включення до механізму сировини, такої як чавун і напівфабрикати.