CBAM
З набуттям остаточної чинності в ЄС вуглецевого податку (CBAM) потенційні втрати інвестицій в українську економіку у 2026-2030 роках можуть скласти $2,7 млрд. Таку оновлену оцінку на основі даних за 2024 рік дає дослідження GMK Center.
Водночас потенційні втрати експорту протягом зазначеного періоду становитимуть $4,7 млрд.
Наразі Євросоюз є основним торгівельним партнером для України. Введення CBAM створить додаткові перешкоди для вітчизняних компаній, що постачають товари до блоку. За підсумками 2024 року вартість українського експорту до ЄС склала $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію механізму транскордонного вуглецевого коригування.
Вплив CBAM на українську економіку з роками зростатиме. Так, у 2026 році втрати ВВП можуть сягнути $1,4 млрд, у 2030-му цей показник, імовірно, складе $7,25 млрд.
Україні потрібне рішення, яке дозволить пом’якшити негативний вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на її економіку. Цього можна досягти згідно зі статтею 30.7 Регламенту CBAM. Вона містить положення про форс-мажор для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових та неспровокованих подій, які завдають серйозної шкоди їхній економічній та промисловій інфраструктурі.
Зауважимо, що перехідний період механізму транскордонного вуглецевого коригування в ЄС розпочався з 1 жовтня 2023 року. Передбачалося, що він триватиме до 1 січня 2026-го. До того моменту компанії мали лише звітувати про викиди вуглецю.
На початку лютого європейський комісар з питань клімату Вопке Гукстра повідомив, що Єврокомісія може розглянути можливість виключення з-під дії прикордонного вуглецевого збору 80% компаній, які будуть охоплені CBAM. За його словами, аналіз ЄК показав, що майже всі викиди, які покриваються механізмом (97%), генеруються лише 20% компаній, які підпадають під його дію.
Наприкінці лютого було представлено так званий «омнібус-пакет» (Omnibus Package) до Угоди про чисту промисловість, яким передбачається спрощення СВАМ. Серед змін, які пропонує ЄК – відтермінування обов’язкового придбання CBAM-сертифікатів з 1 січня 2026-го на 1 лютого 2027-го. Також запропоноване запровадження нового порогового значення для ваги експортованих товарів (50 метричних тонн). Це має звільнити від зобов’язань близько 90% імпортерів (приблизно 182 тис. компаній), але, нажаль, на український експорт це спрощення ніяк не вплине.
З огляду на негативний вплив СВАМ на економіку, український бізнес говорить про необхідність участі держави в розв’язанні цієї проблеми. Одним з варіантів може бути активна позиція уряду при перемовинах в рамках оновлення торгівельної угоди з ЄС, що дозволила б розробити дієвий механізм підтримки взаємовигідної зовнішньої торгівлі.
Міжнародна технологічна група Andritz відкрила нову гігафабрику електролізерів в Ерфурті (Німеччина). Підприємство може виробляти до…
Уряд Великої Британії оголосив про інвестиції у розмірі £200 млн ($272 млн) у проєкт вловлювання…
На металургійному комбінаті «Каметсталь», що входить до групи «Метінвест», триває комплексний капітальний ремонт основного обладнання…
Наприкінці минулого тижня ціни на китайський кокс падали третій тиждень поспіль. В період із 30…
Компанія JSW Steel, один із провідних виробників сталі в Індії, оголосила про інвестиції в розмірі…
Туреччина за підсумками січня-квітня 2025 року значно скоротила імпорт залізної руди з України – на…