CBAM
З набуттям остаточної чинності в ЄС вуглецевого податку (CBAM) потенційні втрати інвестицій в українську економіку у 2026-2030 роках можуть скласти $2,7 млрд. Таку оновлену оцінку на основі даних за 2024 рік дає дослідження GMK Center.
Водночас потенційні втрати експорту протягом зазначеного періоду становитимуть $4,7 млрд.
Наразі Євросоюз є основним торгівельним партнером для України. Введення CBAM створить додаткові перешкоди для вітчизняних компаній, що постачають товари до блоку. За підсумками 2024 року вартість українського експорту до ЄС склала $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію механізму транскордонного вуглецевого коригування.
Вплив CBAM на українську економіку з роками зростатиме. Так, у 2026 році втрати ВВП можуть сягнути $1,4 млрд, у 2030-му цей показник, імовірно, складе $7,25 млрд.
Україні потрібне рішення, яке дозволить пом’якшити негативний вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на її економіку. Цього можна досягти згідно зі статтею 30.7 Регламенту CBAM. Вона містить положення про форс-мажор для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових та неспровокованих подій, які завдають серйозної шкоди їхній економічній та промисловій інфраструктурі.
Зауважимо, що перехідний період механізму транскордонного вуглецевого коригування в ЄС розпочався з 1 жовтня 2023 року. Передбачалося, що він триватиме до 1 січня 2026-го. До того моменту компанії мали лише звітувати про викиди вуглецю.
На початку лютого європейський комісар з питань клімату Вопке Гукстра повідомив, що Єврокомісія може розглянути можливість виключення з-під дії прикордонного вуглецевого збору 80% компаній, які будуть охоплені CBAM. За його словами, аналіз ЄК показав, що майже всі викиди, які покриваються механізмом (97%), генеруються лише 20% компаній, які підпадають під його дію.
Наприкінці лютого було представлено так званий «омнібус-пакет» (Omnibus Package) до Угоди про чисту промисловість, яким передбачається спрощення СВАМ. Серед змін, які пропонує ЄК – відтермінування обов’язкового придбання CBAM-сертифікатів з 1 січня 2026-го на 1 лютого 2027-го. Також запропоноване запровадження нового порогового значення для ваги експортованих товарів (50 метричних тонн). Це має звільнити від зобов’язань близько 90% імпортерів (приблизно 182 тис. компаній), але, нажаль, на український експорт це спрощення ніяк не вплине.
З огляду на негативний вплив СВАМ на економіку, український бізнес говорить про необхідність участі держави в розв’язанні цієї проблеми. Одним з варіантів може бути активна позиція уряду при перемовинах в рамках оновлення торгівельної угоди з ЄС, що дозволила б розробити дієвий механізм підтримки взаємовигідної зовнішньої торгівлі.
У котельному цеху теплоелектроцентралі металургійного комбінату «Каметсталь» розпочався капітальний ремонт найпотужнішого котлоагрегату №9 середнього тиску.…
Металургійні підприємства України за підсумками січня-травня 2025 року збільшили експорт довгого металопрокату на 43,3% у…
Промислова компанія «Інтерпайп» поділилась досвідом реінтеграції ветеранів на HR Wisdom Summit та отримала відзнаку «Найкращий…
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) звернувся до Кабміну із закликом якнайшвидше подати до Європейської…
Нова рамкова програма державної допомоги ЄС, призначена для підтримки Угоди для чистої промисловості (CISAF), може…
Металургійні підприємства України за підсумками січня-травня 2025 року збільшили імпорт коксу й напівкоксу (УКТЗЕД –…