CBAM коштуватиме Україні 2,1% ВВП до 2030 року

Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до суттєвих втрат для української економіки: падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Європейської комісії на рівні -0,01% ВВП. Про це йдеться в комплексному дослідженні GMK Center, яке можна завантажити за посиланням.

Аналіз демонструє різке погіршення ситуації у 2029–2030 роках, коли тарифне навантаження зросте до 26% у 2030 році з 12% у 2026 році. У GMK Center прогнозують повне припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Це може призвести до зупинення трьох доменних печей на двох великих підприємствах із виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.

Дослідження GMK Center підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів.

Сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026–2030 роках можуть сягнути €1,2 млрд. Це еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році.

Окрім прямих економічних втрат, CBAM загрожує порушити усталену кооперацію в ланцюгах постачання між українським і європейським бізнесом. Інтегрована робота українського заводу Kametsteel і болгарського Promet Steel є показовим прикладом такого ризику: українське підприємство постачало заготовку для виробництва арматури в Болгарії, що ставить під загрозу робочі місця в ЄС.

За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до $2 млрд річного експорту, $0,9 млрд капітальних інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень на рік за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні.

Втрати ВВП можуть перевищити прогнозні 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП. Будь-яке скорочення таких витрат спричинить економічне стиснення, що зробить $6 млрд втрат, пов’язаних із CBAM (з урахуванням ефектів для ланцюгів постачання), критичним додатковим навантаженням.

Згідно з аналізом, збереження гірничо-металургійного комплексу України потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат України від CBAM з метою відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань для України, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС. Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання.

Як повідомляв GMK Center, щорічні витрати Чорногорії на CBAM можуть становити до €191 млн.