Декарбонизация
Британська промисловість вказала на ризики та вплив урядової політики декарбонізації на енергоємні сектори. Про це йдеться у відкритому листі до державного міністра з питань бізнесу і торгівлі Сари Джонс, оприлюдненому Групою енергоємних користувачів (EIUG).
Серед підписантів листа, галузева асоціація UK Steel, Профспілка працівників металургійної промисловості (GMB Union), представники скляної, хімічної, нафтопереробної та інших галузей.
Як зазначається, британські енергоємні сектори підтримують амбіції уряду щодо прискорення економічного зростання та досягнення цілі нульового рівня викидів.
«Як великі роботодавці в промислових спільнотах, ці сектори відіграватимуть вирішальну роль в амбіціях уряду, оскільки дані галузі прагнуть інвестувати в технології декарбонізації. Однак їх здатність робити це стримується відносно високими витратами на електроенергію, невизначеністю політики та ризиком витоку вуглецю, що часто робить інвестиції у Великій Британії неконкурентоспроможними», – зазначається у заяві.
У відкритому листі пропонується ряд змін, які уряд може внести для розв’язання поставлених проблем.
Зокрема, бізнес зазначає, що вартість промислової енергії у Великій Британії наразі вища, ніж у Європі, США та Азії. Хоча пакет заходів зі стимулювання британської промисловості та інші ініціативи допомогли зменшити цю різницю для багатьох секторів, проте все ще залишається суттєвий розрив. Збільшення компенсації мережевих витрат з 60% до 90% наблизило б вартість е/е до рівня ключових європейських країн.
Промисловці також вказують на важливість питання надійності енергопостачання, зокрема, ризик покладатися на розвиток «переривчастих технологій», таких як відновлювані джерела енергії.
Енергоємна промисловість зауважує відсутність розуміння, чи продовжиться фінансування технологій уловлювання та зберігання вуглецю, водневих технологій та електрифікації у всіх галузях промисловості країни. Це, своєю чергою, перешкоджає залученню приватних інвестицій.
Окрім того, у листі йдеться, що британський CBAM потребує значного вдосконалення, аби зробити його ефективним і без лазівок. Його впровадження у 2027 році загрожує торгівельними бар’єрами та переорієнтацією торгівлі з ЄС, адже європейський механізм повноцінно запрацює з 2026 року.
«Розрив у 12 місяців призведе до потенційно негативних наслідків, оскільки більш вуглецевоємна продукція, яка мала б імпортуватися до ЄС, може бути перенаправлена о Великої Британії», – зазначають промисловці.
Якщо уряд не має наміру переносити впровадження CBAM у країні на 2026 рік, бізнес просить підготувати заходи з пом’якшення наслідків, зокрема, щодо торгівельного захисту.
Нагадаємо, що високі витрати на електроенергію мають стати першим викликом для Ради сталеливарної промисловості, заявили в UK Steel.
Товарообіг України за підсумками січня-квітня 2024 року склав $38,1 млрд. Про це свідчать дані Державної митної служби.…
Асоціація виробників цементу України «Укрцемент» закликає Кабмін звернутися до ЄС щодо відтермінування для країни механізму…
Єврокомісія розпочала публічні консультації щодо переліку імпорту з США, який може стати об'єктом контрзаходів ЄС,…
Металургійні підприємства України за підсумками квітня 2025 року збільшили виробництво товарного металопрокату на 14,2% у…
Латиноамериканська сталеливарна промисловість закликає до скоординованих дій щодо торгівельного захисту стосовно імпорту сталі. Про це…
Працівники заводу Liberty Steel у люксембурзькому Дюделанжі знову опинилися в невизначеності – турецька Tosyalı Holding,…