shutterstock.com shutterstock.com
ArcelorMittal

Компанія потребує дешевої електроенергії та водню для продовження модернізації німецьких активів

Металургійний гігант ArcelorMittal закликає владу Німеччини до чіткої промислової політики, аби продовжити «зелену» трансформацію своїх активів у країні. Про це йдеться в повідомленні компанії.

Конкурентні ціни на енергоносії є вирішальним фактором для остаточного інвестиційного рішення групи вартістю €2,5 млрд – його планують ухвалити не пізніше середини 2025 року. Близько €1,3 млрд з цієї суми покриваються державними субсидіями Німеччини.

«Лише якщо конкурентоспроможні на міжнародному рівні ціни на відновлювані джерела енергії та достатня кількість водню будуть гарантовані в довгостроковій перспективі, перехід на виробництво сталі в Німеччині з нейтральним викидом CO2 буде успішним», – зауважили в ArcelorMittal.

Як зазначають в компанії, попри значний прогрес і схвалені ЄС зобов’язання щодо фінансування з боку федерального уряду для запланованих проєктів декарбонізації заводів у Бремені та Айзенхюттенштадті, група постає перед труднощами.

«Декарбонізація виробництва є для нас приорітетом, але поточні витрати та майбутні прогнози цін на енергію та водень становлять серйозну проблему», – підкреслює Томас Бюнгер, який очолює німецький підрозділ компанії.

У ArcelorMittal вважають, що промислова політика, спрямована на скорочення цих витрат, важлива для успіху компанії та галузі в цілому.

«Нам потрібне швидке розширення відновлюваних джерел енергії та налагодження внутрішнього виробництва водню з одночасним збільшенням його імпорту, щоб трансформація була успішною», – додав Лутц Бандуш, віцепрезидент ArcelorMittal Europe.

ArcelorMittal використовує різні технологічні підходи в Європі для декарбонізації виробництва сталі. У Німеччині вони зосереджені на переведенні доменних печей на природний газ, а згодом – на водневі печі прямого відновлення та електродугові печі. Для забезпечення конкурентоспроможності ціна на водень має становити близько €2 за кілограм, наразі вона складає €7-9. У довгостроковій перспективі також важко забезпечити економічну ефективність EAF через високу ціну на електроенергію.

Водночас міністр економіки Німеччини Роберт Хабек обґрунтував мільярдні інвестиції країни в «зелену» трансформацію сталеливарних заводів необхідністю уникнути розвалу промисловості цілих регіонів та забезпеченням постачання сталі в часи геополітичної невизначеності, повідомляє Euractiv.

Протягом минулого року Німеччина отримала від Брюсселя схвалення субсидій на підтримку металургії на загальну суму €7 млрд, в тому числі в таких промислових центрах, як земля Саар і Рурський регіон.

Однак цей крок розкритикували економісти. Вони вказали на необхідність реструктуризації секторів, які будуть змушені покладатися на субсидовану державою електроенергію через порівняно вищі, ніж в інших країнах, ціни на відновлювану енергію. Вони закликали уряд сприйняти часткове переміщення енергоємних виробництв.

В інтерв’ю для подкасту WELT Хабек захистив стратегію уряду. За його словами, без виробництва сталі в Німеччині цілі регіони, такі як земля Саар, можуть фактично втратити ключові галузі, а отже, і цілі кластери створення вартості. Окрім того, міністр стверджує, що сталеливарні заводи в кінцевому підсумку стабілізують демократію в країні, запобігаючи ризикам отримання популістськими партіями консенсусу через економічне невдоволення.

Нагадаємо, що за підсумками січня-березня Німеччина збільшила випуск сталі на 6% р./р. – до 9,7 млн т, зокрема в конвертерах – на 4,6%, до 6,77 млн т, а ЕДП – на 9,4% р./р., до 2,93 млн т.