(c) shutterstock.com
Корпорація ArcelorMittal, найбільший виробник сталі у світі, пропонує встановлювати Carbon Border Adjustment (CBA) не для кожного конкретного підприємства, а на окремі галузі економіки в цілому.
Про це йдеться у звіті Climate Action in Europe.
Як ми вже писали, енергоємні галузі ЄС, у тому числі металургія, оплачують викиди парникових газів у рамках Системи торгівлі викидами ЄС (ETS). До металургів за межами ЄС місцеве законодавство може пред’являти більш низькі вимоги щодо рівня викидів. Завдяки цьому виробники з третіх країн можуть отримувати конкурентні переваги та продавати сталь у ЄС за нижчими цінами.
Запровадження Carbon Border Adjustment має на меті зрівняти умови для постачальників (внутрішніх і зовнішніх), а також стимулювати інвестиції в безвуглецеву металургію.
ArcelorMittal пояснює необхідність відмови від запровадення CBA на рівні підприємств тим, що виробники поставлятимуть до ЄС сталь з низьким вуглецевим слідом, при цьому спрямовуючи на інші ринки сталь, вироблену з високими рівнем викидів СО2. У такому разі СВА не сприятиме декарбонізації в глобальному масштабі.
Водночас ArcelorMittal вважає можливим знизити рівень Carbon Border Adjustment або повністю скасувати його для тих країн, з якими будуть укладені «угоди про еквівалентність» (Agreement of Equivalence). У цих угодах мають бути прописані умови декарбонізації.
«Carbon Border Adjustment спочатку сприймався як захід протекціонізму. Пропозиції ArcelorMittal лише посилили це враження» – вважає Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.
На його думку, запропонована схема має на меті максимально завищити Carbon Border Adjustment для експортерів до ЄС, при цьому для європейських виробників пропонуються преференції для комфортного переходу до безвуглецевого виробництва (безкоштовні парникові квоти, компенсація високих енергетичних витрат). Такий підхід викривить ринкову конкуренцію і призведе до подальшого посилення протекціонізму в світі.
Нагадаємо, ArcelorMittal розглядає два напрями для досягнення безвуглецевого виробництва сталі до 2050 року: технології Smart Carbon та інноваційний метод прямого відновлення заліза. Впровадження технологій потребуватиме інвестицій в обсязі €45-65 млрд (без урахування «зеленої» енергетичної інфраструктури).
17-19 вересня в Алмати (Казахстан) відбудеться 30-та ювілейна центральноазійська міжнародна виставка гірничої промисловості та обладнання…
ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – найбільший металургійний комбінат України – ризикує припинити роботу через надвисоку…
Бюджетна декларація на 2026-2028 роки, затверджена урядом 27 червня, передбачає прискорення зростання ВВП України у…
Інфляція в єврозоні в червні 2025 року зросла на 2% у порівнянні з аналогічним місяцем…
Вересневі ф’ючерси залізної руди на Далянській біржі (DCE) станом на 27 червня 2025 року зросли…
Світові гравці на ринку сталі активізують заходи проти демпінгового імпорту металопродукції, аби захистити своїх виробників.…