Американський CBAM може принести до $200 млрд доходу протягом 5 років – дослідження

Американський механізм транскордонного вуглецевого коригування може залучити до $200 млрд протягом п’яти років, хоча це верхня межа, враховуючи, що ймовірна реакція з боку торгівельних партнерів знизить цю цифру.

Про це йдеться у дослідженні Harvard’s Belfer Center. У огляді аналізується законопроєкт щодо збору на викиди вуглецю на кордоні США (Foreign Pollution Fee Act, FPFA), представленого сенаторами-республіканцями, а також Закон про чисту конкуренцію (Clean Competition Act) – ініціатива, очолювана демократами, яка, по суті, створює американський CBAM.

Як зазначають дослідники, вуглецеві тарифи, такі як FPFA, потенційно можуть створити двопартійний спосіб підтримати американську промисловість, збільшити доходи та стимулювати інвестиції в чисту енергетику.

Згідно із дослідженням, якщо американське коригування викидів вуглецю на кордоні (BCA) буде впроваджене відповідно до Закону про чисту конкуренцію, верхня межа потенційного доходу становитиме від $3,2 млрд до $85,5 млрд у 2026-2030 роках, залежно від ціни на вуглець, секторального охоплення та потенційних винятків.

Відповідно до FPFA, який встановлює податок на основі митної вартості, а не чіткої ціни вуглецю, може залучити до $198,1 млрд протягом п’ятирічного періоду.

Мексика, Китай, Бразилія та Індія є одними з найбільш вразливих країн до американського BCA через високі обсяги торгівлі та інтенсивність викидів вуглецю. Водночас Канада, яка також є чутливою для такого механізму, наразі має стабільну внутрішню ціну на викиди вуглецю, і може значною мірою уникнути його дії за певних умов.

Поєднання механізму транскордонного вуглецевого коригування з ціною на викиди вуглецю в США збільшить потенціал надходжень шляхом оподаткування всіх викидів. Воно також допоможе американським компаніям зберегти вуглецеву перевагу, оскільки низька вартість капіталу в Америці та високий інноваційний потенціал означають, що бізнес країни має хороші можливості для декарбонізації та випередження конкурентів у «світі цін на викиди вуглецю».

Нік Оглві, продакт-менеджер CarbonChain, коментуючи висновки звіту, зазначає, що має значення і трансатлантичне узгодження. CBAM ЄС перебуває на перехідному етапі, і буде повністю впроваджений у 2026 році, а Велика Британія запускає свій власний механізм. З огляду на це американський CBAM може або спровокувати торговельні розбіжності, або сприяти новій кліматичній співпраці. Критично важливим буде чітке узгодження питань дизайну та відповідності американського механізму вимогам СОТ. Якщо США, ЄС та Велика Британія гармонізують свої підходи (наприклад, визнають ціни на вуглець один одного або сформують кліматичний клуб), вони зможуть уникнути різноманітності регулювання та зменшити торговельну напруженість.

Нагадаємо, що у квітні поточного року сенатори-республіканці – Білл Кессіді та Ліндсі Грем – представили оновлений законопроєкт Foreign Pollution Fee Act – який має на меті вирівняти умови гри для американських виробників та країн, що застосовують нечесні торгівельні практики.