Стабільність роботи металургійних підприємств значною мірою залежить від обсягу заготівлі металобрухту спеціалізованими компаніями та пунктами низового приймання. При цьому обмежувальні заходи з протидії поширенню коронавірусу неминуче позначилися й на бізнесі брухтозаготівельних компаній. Про поточну ситуацію та очікуваннях брухтозаготівельної галузі в інтерв’ю GMK Center розповів Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».
– Господарська діяльність, пов’язана із заготівлею і переробкою металобрухту, – складний і багатокомпонентний виробничий процес, який неможливо зупинити миттєво. Великі й середні підприємства галузі поки що продовжують приймати раніше придбаний і металобрухт і той, що перебуває в дорозі, деякі згортають демонтажні роботи й консервують об’єкти, відвантажують раніше заготовлений матеріал споживачам. Дрібні заготівельники, в тому числі і приватні, працюють ситуативно, залежно від регіону і ступеня жорсткості карантинних заходів.
Загалом українська брухтозаготівельна галузь скорочує виробничу діяльність – це очевидний і передбачуваний результат, з огляду на поточну економічну ситуацію в країні. Скорочення збору та первинної заготівлі слід очікувати і з боку фізичних осіб, від яких, утім, мало залежать глобальні тенденції ринку.
Карантин – це не першопричина, а, скоріше, один з факторів скорочення обсягів брухтозаготівлі. Основний фактор – зниження обсягів виплавки сталі через світову кризу в металургії, яка розпочалася ще задовго до пандемії коронавірусу.
– Підприємства із заготівлі та переробки металобрухту майже нічим не відрізняються від звичних виробничих або торгових компаній. Проведено необхідні інструктажі, співробітники забезпечені засобами захисту, скасовано зустрічі та відрядження…
– На жаль, замість того, щоб розгортати потужні інфраструктурні проекти всередині країни (на світову економіку вплив цих органів дорівнює нулю, а саме від неї металургія залежить в першу чергу), виділяти безпроцентні позики на відкриття нових і модернізацію наявних виробництв, встановлювати зрозумілі компромісні правила поведінки для малого бізнесу в умовах карантинних обмежень, виділяти адресну допомогу грошима малозабезпеченим, влада пропонує в кращому разі відстрочити виконання зобов’язань, які й без того не має чим виконувати.
Необхідно запускати ринок внутрішнього споживання, а не звільняти від податків всіх без винятку – і тих, хто зараз на масках і антисептиках заробляє в десятки разів більше, і тих, хто своє робоче місце втратив. Тому – оцінюю ніяк.
– У березні поточного року обсяги поставок металобрухту на метпідприємства складуть близько 260-270 тис. т і, відповідно, за три місяці 2019 року – близько 660-680 тис. т. Такі обсяги дозволять забезпечити підприємства сировиною приблизно на 110-113%. При цьому запаси металобрухту на підприємствах досить високі – 130-135 тис. т. Тому в найближчій перспективі проблем із забезпеченням металургів цією сировиною не очікується.
– Станом на 30 березня 2020 року закупівельні ціни українських метпідприємств на металобрухт становили приблизно 4650-4680 грн/т з доставкою на підприємство. У найближчій перспективі можна очікувати зниження закупівельних цін на 300-350 грн/т. Отже, незабаром середні закупівельні ціни можуть бути на рівні близько 4300-4400 грн/т з доставкою.
– Розрахунковий баланс заготівлі та споживання металобрухту на 2020 рік розробляється і готується ОП «Укрметалургпром» та «УАВтормет». Мета цього документа – визначити індикативні точки для розуміння ступеня збалансованості ринку металобрухту.
Ключовими під час формуванні цього балансу є два показники, які надають металурги – прогноз виробництва сталі і розрахункова потреба в привізному металобрухті, необхідному для забезпечення цих обсягів виробництва. Обсяги експорту визначені виходячи з реальних можливостей українських компаній, які здійснювали експортні відвантаження у 2019 році. Слід також зазначити, що згадані показники є розрахунковими, і вони коригуватимуться протягом року щоквартально.
Реалістичний баланс заготівлі та споживання металобрухту в Україні протягом 2020 року, розроблений нашою асоціацією, має дещо інший вигляд. Обсяги виробництва сталі в умовах світової економічної кризи та несприятливої цінової кон’юнктури на українських комбінатах навряд чи перевищать 20,5 млн т. Відповідно, максимальна потреба в привізному брухті не перевищить 2,8 млн т.
Показник | 2018 р. | 2019 р. | 2020 р. (прогноз) |
---|---|---|---|
Виробництво сталі на МК | 23 279,0 | 20 848,0 | 20 500,0 |
Поставки брухту на МК | 3345 | 3011 | 2800 |
Виробництво сталі на ЛП | 322 | 303 | 250 |
Поставки брухту на ЛП | 157.1 | 148.8 | 100 |
Заготівля | 4021.6 | 3360.7 | 2950 |
Експорт | 328 | 40.9 | 50 |
Імпорт | 42.6 | 47.7 | 50 |
Чинне експортне мито завадить істотно наростити зовнішні відвантаження металобрухту. Навіть референтне мито, що застосовується для сировини, яка поставляється до країн ЄС, не врятує ситуацію. По-перше – логістична складова через різноколійність, по-друге – європейська металургія також переживає кризу, пропозиція брухту значно перевищує наявний на ринку попит, ціни мають тенденцію до зниження.
Очевидним фактом, характерним для 2020 року, є подальше скорочення заготівлі металобрухту. За оптимістичними прогнозами, падіння заготівлі металобрухту становитиме 12-15%, за песимістичними – 30-40%.
Однак цю ситуацію можна виправити – привести закупівельні ціни до рентабельного для заготівельників рівню. За нашими розрахунками, рівень ціни для збереження обсягів заготівлі металобрухту має становити близько $230-240/т (або 6670-6970 грн/т за поточним курсом).
– Залізничний брухт є якісним і досить затребуваним видом металургійної сировини на українському ринку. За придбання такого матеріалу змагаються переважно три металургійні компанії, які здатні оплатити й переробити великі обсяги сировини.
Ситуацію, що склалася, слід розглядати з двох ракурсів. Металургійним підприємствам цікаво купити великі обсяги якісного металобрухту в той момент, коли ринкова ціна є мінімальною. При цьому наміри металургів зрозумілі – забезпечити виробничі потреби якісним металобрухтом на 2-3 місяці вперед за оптимальною, з їхнього погляду, закупівельною ціною.
З іншого боку, «Укрзалізниці» не надто рентабельно реалізовувати металобрухт в умовах падіння ринку. До того ж велика частина того, що УЗ називає металобрухтом, перебуває в нерозібраному вигляді та не підготовленому для використання в сталеплавильних агрегатах стані. Металургам же необхідний саме металобрухт, як його розуміють відповідно до європейських норм, а не напівфабрикат, який слід іще доводити до якісних показників.
Щодо дефіциту пропозиції металобрухту на українському ринку – його немає. Є низька закупівельна ціна, яка робить реалізацію заготовленого металобрухту нерентабельною.
The Global Steel Climate Council — це неприбуткова організація, створена для того, щоб очолити зусилля…
Незважаючи на позитивну динаміку останні 2 роки та масштабні програми відновлення обсяг українського будівельного ринку…
Величезна потреба у відновленні пошкодженої та зруйнованої війною інфраструктури та збільшення індустріального будівництва гарантують, що…
У 2024 році виробництво сирої сталі в Україні зросло на 21,5%. Цьому значною мірою сприяв…
Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) вже фактично працює. До 31…
Повномасштабна агресія зумовила хвилю проблем, з якими зіткнулися всі підприємства українського ГМК – знищення або…