Сергій Кудрявцев: «Заводи феросплавів наприкінці 2022 року були завантажені на 30%»

Як і весь гірничо-металургійний комплекс України, феросплавні та видобувні підприємства галузі сильно постраждали від наслідків військової агресії РФ проти України. Ракетні удари по українській енергоінфраструктурі наприкінці минулого року значно погіршили ситуацію для феросплавної галузі, яка сильніше від інших залежить від стабільного енергопостачання. Внаслідок цих ударів підприємства галузі тимчасово частково чи повністю зупинили роботу. Про результати роботи підприємств галузі у 2022 році в інтерв’ю GMK Center розповів Сергій Кудрявцев, виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА)

Які виробничі показники продемонструвала феросплавна галузь у 2022 році? Наскільки в середньому були завантажені підприємства минулого року?

– Феросплавні підприємства України у січні-серпні 2022 року скоротили випуск продукції на 32% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року – до 399,46 тис. т. Зокрема, за 8 місяців минулого року виробництво скоротилося таким чином:

• силікомарганцю – на 22,2% р/р, до 356,5 тис. т;
• феромарганцю – на 70,7%, до 20,7 тис. т;
• феросиліція (у перерахунку на 45%) – на 63,4% р/р, до 19,7 тис. т;
• металічного марганцю – на 62,4% до 1,8 тис. т.

Також у січні-серпні 2022 року вироблено 0,74 тис. т інших феросплавів.

Після жовтня через вплив ударів по енергоінфраструктурі країни та скорочення у зв’язку з цим виробництва підприємства припинили давати оновлену статистику. Середнє завантаження підприємств галузі наприкінці 2022 року було на рівні 30% у порівнянні з 60-70% у квітні-травні.

Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК) за 8 місяців 2022 року виробив 497,1 тис. т марганцевого концентрату, що на 34,4% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Також ПГЗК у січні-серпні виробив 29,55 тис. т залізорудного агломерату (-84,8%) і поставив його на Дніпровський металургійний завод. Марганецький ГЗК у 2022 році знизив випуск марганцевого концентрату на 41,2% – до 324 тис. т.

Якою є поточна ситуація на феросплавних заводах? Як на роботу галузі вплинули перебої в постачанні електроенергії в жовтні-грудні 2022-го?

– З огляду на сильну енергозалежність та високу питому вагу вартості електроенергії у виробництві феросплавів, ситуація в галузі вкрай складна. Наприклад, з кінця жовтня Побузький феронікелевий комбінат (ПФК) вимушено зупинив виробництво через пошкодження пов’язаних енергооб’єктів. Крім того, це підприємство, яке залежить від імпортної сировини, нині не може розраховувати на її стабільний потік через блокування портів.

Ситуація на Нікопольському заводі феросплавів (НЗФ) та Запорізькому заводі феросплавів (ЗЗФ) теж вкрай тяжка – підприємства працюють із мінімальним завантаженням. Заводи пееребувають у системі балансуючого ринку, тож їм у будь-який момент можуть підвищувати чи знижувати обсяги енергопостачання.

Якою була динаміка цін на феросплави у 2022 році? Якими є ваші очікування на 2023 рік?

– Котирування феросплавів з лагом у місяць-півтора повторюють динаміку цін на чорні метали.

Одразу після початку військової агресії РФ в Україну ціни на феросплави різко зросли, оскільки ринки охопила паніка і покупці робили запаси продукції. Весняне підвищення цін на феросплави покращило фінансове становище виробників, особливо на фоні зростання вартості енергоносіїв. Проте ця тенденція не була тривалою, оскільки кінцеві споживачі змушені були скоротити виробництво.

У Китаї планують удвічі скоротити виробництво феросплавів, що спричинить дефіцит пропозиції на тамтешньому ринку, а згодом і зростання внутрішніх та світових цін на феросплави. Водночас на європейське виробництво феросплавів серйозно впливає енергокриза, яка почалася ще до вторгнення РФ в Україну.

Як компанії феросплавної галузі вирішували логістичні проблеми? Як перебудували логістику?

– Підприємства працюють над імпортом сировини та відправленням продукції через західні кордони України. Однак у цих варіантах важливо враховувати високу вартість логістики, зокрема зростання залізничних тарифів «Укрзалізниці» та постійні затримки вантажів у дорозі.

Минулого року через проблеми з логістикою та інші наслідки війни експорт був обмежений. Чи довелося компаніям галузі переорієнтуватися на інші ринки збуту та інші джерела отримання сировини? До яких країн ішов експорт?

– Минулого року країни – джерела сировини та експортні ринки для українських феросплавних заводів не змінилися. Основними споживачами українських феросплавів за 11 місяців 2022-го були Польща (53,8% у грошовому виразі), Нідерланди (13,9%) та Румунія (5,8%).

Загалом у січні-листопаді 2022 року підприємства галузі експортували 318,8 тис. т феросплавів, що на 48% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Експортна виручка за 11 місяців 2022 року скоротилася на 42,7% – до $532,3 млн.

Феросплавна галузь дуже залежить від тарифів на електроенергію. Чи ведете ви діалог із владою щодо стримування зростання тарифів на диспетчеризацію та інші складові формування ціни електроенергії?

– Зараз не час вести переговори щодо прийнятних енерготарифів. Через російські удари постійно страждають і генеруючі, і енергорозподільні потужності. Ситуація змінюється настільки швидко, що стабільного предмета обговорення (гарантованого енергопостачання) поки що немає.

Чи є проблеми з персоналом у підприємств галузі?

– З одного боку, постійні загрози безпеці призводять до відтоку персоналу з підприємств. А з іншого, заводи перебувають переважно в режимі простою, тому підприємства просто не мають виробничого завантаження для певної кількості персоналу.

На вашу думку, якою буде ситуація у феросплавній галузі у 2023 році?

– Розраховуватимемо на хороше, на закінчення бойових дій. Після стабілізації ситуації феросплавні заводи зможуть швидко наростити виробництво з появою достатніх обсягів енергопостачання.