Роман Анзін: «Наявність металу на складах є критично важливим конкурентним фактором»

Ринок металоторгівлі в Україні – один із барометрів стану економіки під час війни. Хоча ринок показує зростання, це відбувається в дуже складних зовнішніх умовах і при зростанні конкуренції.

Роман Анзін, CEO компанії Vartis, в інтерв’ю GMK Center розповів про реальний стан ринку металопрокату у 2025 році, виклики з логістикою, кадровий голод і стратегію компанії на відновлення країни.

Яка зараз загальна ситуація на українському ринку металоторгівлі?

– Попит на металопрокат дещо збільшився порівняно з 2024 роком, але все ще не сягає довоєнного рівня. В умовах обмеженого попиту конкуренція посилюється. Спостерігається цінова конкуренція, інколи з ознаками демпінгу, оскільки великі компанії борються за збереження своєї частки ринку і грошового потоку.

Основні гравці на ринку залишилися незмінними порівняно з довоєнним періодом. Великі компанії з розгалуженою мережею мають можливість утриматися навіть за мінімального доходу і зберегти свої позиції. Кількість невеликих гравців завжди коливається. Поточна ситуація на ринку металопрокату є складною, тому не всі невеликі компанії виживають.

Пропозиція на ринку є збалансованою. Національні виробники закривають більшу частину асортименту. У 2025 році імпорт в основному стосувався металопродукції, яка не виробляється в Україні або має вищу якість, необхідну для машинобудування. Для них важлива якість металу, який вони споживають для подальшої переробки у виробництві.

Складнощі залишаються у сфері логістики та портової інфраструктури через війну. Доступ до імпортних ринків зберігається, є можливість забезпечити потреби споживачів.

Серед проблем ринку можу назвати те, що значна частина державних контрактів передбачає відтермінування платежів, зазвичай на 30 днів. Це створює серйозне навантаження на обіговий капітал постачальників і виробників, які фактично кредитують державу.

Бізнес працює на мінімальній рентабельності, що дає можливість лише покривати базові операційні витрати та забезпечувати персонал. За таких умов потреба фінансування відтермінованих платежів вимагає залучення кредитних ресурсів.

Ситуація ускладнюється тим, що банківський сектор демонструє високу прибутковість, тоді як бізнес має обмежений доступ до доступного кредитування. Вартість кредитних ресурсів залишається високою, що додатково знижує і без того мінімальну рентабельність операцій.

Постачальники намагаються йти назустріч клієнтам, проте повністю задовольнити всі потреби неможливо через фінансові обмеження та високу вартість залучення капіталу. Питання фінансування відтермінованих державних платежів залишається без системного рішення.

Які зміни в попиті на металопродукцію ви спостерігаєте в Україні останнім часом?

– Основні тенденції 2024 року продовжилися у 2025 році. Відбулося зміщення попиту від приватних споживачів до державного сектору та великих інфраструктурних проєктів.

Основними споживачами є держава, військовий сектор, великі інфраструктурні й енергетичні проєкти, відбудова інфраструктури. Пожвавлення в секторі приватного та житлового будівництва досі не спостерігається.

Захід України поступово нарощує темпи, але ємність ринку обмежена. У центральних і східних регіонах попит залишається на низькому рівні з початку війни.

Які результати продажів Vartis у 2025 році?

 – Ринок поступово відновлюється після початку війни. Обсяги споживання стабільні та поступово зростають, хоча ця динаміка є невисокою. Попит існує, бізнес продовжує працювати, хоча і в складних умовах.

Обсяги продажів у нашій компанії у 2025 році порівняно з попереднім продемонстрували зростання на рівні 10–15% у тоннах. У грошовому вираженні зростання є більшим, що пояснюється впливом інфляційних факторів.

Обсяг реалізації металопродукції торік ще приблизно на 7% нижче від довоєнних показників. Досягти рівня 2021 року поки не вдається через обмежене споживання.

Ваша компанія також спеціалізується на виробництві метизів. Яких результатів було досягнуто минулого року в цьому напрямі?

– Основним напрямом є виробництво дроту і цвяхів. Цей напрям працював в умовах максимального завантаження – майже 2 тис. т щомісяця. Другий напрям – сітка для армування – зріс приблизно на 20% завдяки зростанню потреби. Орієнтовно 80% метизної продукції ми експортуємо.

Зараз пріоритетним завданням є покращення якості продукції, оскільки вона користується попитом на європейському ринку. Спостерігаються певні обмеження з боку європейських споживачів у вигляді вимог щодо якості та сертифікації.

Як ви оцінюєте цінову ситуацію на внутрішньому ринку?

– Протягом 2025 року не було значного зростання або зниження цін. У 2024–2025 роках цінова ситуація була дуже стабільною. Ціни на українському ринку прямо пропорційно залежать від імпортного паритету. На міжнародному ринку не спостерігалося суттєвих коливань цін на металопрокат і заготовку.

Яким був попит за окремими видами металопродукції? Як компанія за останній час змінила свою складську політику?

– Компанія активно працює зі всіма сегментами: плоский, сортовий і фасонний металопрокат, трубна продукція. Зростання обсягу закупівель спостерігається у всіх цих напрямах, що пов’язано з необхідністю забезпечити нагальні потреби клієнтів.

Значна кількість клієнтів потребує негайної доставки без тривалих термінів очікування. Через неможливість прогнозувати майбутнє та обмежені фінансові можливості для розміщення авансових платежів замовники прагнуть отримувати товар максимально оперативно. Це робить наявність товару на складах критично важливим конкурентним фактором. Ми збільшили наявність металу на складах і покращили доступність на всіх металобазах.

Необхідність підтримувати значні запаси товарів на складах істотно впливає на фінансові показники компанії та збільшує потребу в оборотному капіталі. Це створює додатковий фінансовий тиск на бізнес в умовах обмеженої рентабельності та високої вартості кредитування.

Загальна структура ринкового попиту суттєво не змінилася з початку війни та залишається стабільною порівняно з 2024 роком.

Яка динаміка попиту на металопродукцію в інфраструктурному будівництві та у сфері відновлення зруйнованої інфраструктури?

– Частка споживання інфраструктурними, енергетичними та військовими проєктами постійно зростає з 2022–2023 років. Це пов’язано з відновленням пошкодженої інфраструктури, нарощуванням оборонних проєктів і створенням захисту енергооб’єктів. Металоконструкції активно використовуються для відновлення складських приміщень компаній різних галузей, які часто стають цілями ракетних обстрілів.

На початку війни дуже постраждали ланцюги поставок. Чи відчуває зараз Vartis певні логістичні складнощі та/або потребу в оптимізації логістичних маршрутів?

– Основними викликами залишаються обмеження на залізничному транспорті, складнощі з портовою логістикою та відсутність електроенергії. Компанія інвестує у власні генератори для забезпечення безперебійної роботи.

Внутрішня логістика стикається з істотними обмеженнями. Спостерігається зменшення пропозиції логістичних послуг через дефіцит водіїв і транспортних засобів. Це створює тиск на ціноутворення і спричиняє значні коливання вартості послуг.

Обстріли окремих регіонів України безпосередньо впливають на можливість здійснення перевезень. Виникають складнощі з доставленням товарів до східних областей і вивезенням продукції з виробничих об’єктів у зонах підвищеного ризику. Логістичні компанії часто відмовляються працювати в цих напрямках, що ускладнює забезпечення безперервності поставок.

Для підвищення гнучкості й оперативності реагування на потреби клієнтів компанії вимушені використовувати власний транспорт. Залучення зовнішніх перевізників залишається проблематичним через нестабільну ситуацію та обмежену готовність надавати послуги в зонах ризику.

Україна втратила 40% металургійних потужностей, на підприємствах, які працюють, випуск скоротився, що призвело до збільшення імпорту сталі. Яка політика компанії щодо імпорту?

– Ми маємо налагоджені зв’язки із закордонними виробниками з Китаю, Туреччини та Європи, досвід логістики у складних умовах і доступ до специфічної металопродукції. Зокрема, ми імпортуємо спецсталі, включно з броньованими марками для військових потреб.

Питання полягає в часі та необхідності розміщення авансів. Закордонні виробники працюють під замовлення (не зі складу), що потребує від місяця до двох на виробництво.

Варто зазначити, що в кінці січня розпочалось антидемпінгове розслідування щодо сталевих зварних труб із Туреччини. Є побоювання, що НКМТ може не враховувати всіх аспектів ситуації, зокрема того, що не всі товари можуть бути виготовлені в Україні з належною якістю. Це може призвести до дисбалансу ринку та негативних наслідків.

Дефіцит робітників уже став однією з основних проблем для українського бізнесу. Як Vartis вирішує цю проблему?

– Дійсно, дефіцит робочої сили є складною проблемою. Ми зіткнулися з потребою як у кваліфікованих спеціалістах, так і в некваліфікованій робочій силі (вантажники, стропальники). Рівень незакритих вакансій становить приблизно 30% від загальної потреби в кадрах.

У таких умовах ми залучаємо на роботу людей пенсійного віку та демобілізованих військових. Компанія розуміє важливість створення робочих місць для ветеранів і намагається адаптувати умови праці. Робота з металопрокатом є складною, і не завжди вдається забезпечити відповідні умови.

Ми навіть розглядали питання щодо запрошення іноземних працівників, але є перешкоди: робота з підвищеною небезпекою потребує навчання і спеціальних дозволів. Люди, які не знають мови, не можуть пройти навчання.

Чи є у вас оцінки, скільки сталі потрібно для післявоєнного відновлення української інфраструктури?

– Потреба у сталі для післявоєнного відновлення буде значною, але існують обмеження щодо зростання ВВП. Максимальне зростання ВВП після війни, навіть за умови достатнього фінансування, оцінюється на рівні 20–30%. Зростання економіки визначається інфраструктурними та промисловими проєктами, а також наявністю робочої сили, якої бракуватиме.

Прогнозоване зростання споживання сталі – максимум 20–30% щороку. У 2025 році споживання оцінювалося приблизно на рівні 4 млн т. Щорічний приріст може становити орієнтовно 0,8–1 млн т на рік після закінчення війни.

Які плани Vartis на найближчі 1–2 роки? На які регіони, галузі або напрями буде зроблено акцент?

– Основні плани компанії зосереджені на покращенні сервісу та забезпеченні потреб клієнтів:

• збільшення сервісної складової;
• нарощення можливостей первинної переробки та надання послуг клієнтам;
• забезпечення наявності металу в потрібному місці та швидке оперативне поповнення запасів;
• підготовка до післявоєнного періоду.

Компанія продовжує інвестувати у розвиток інфраструктури металоцентрів, щоб забезпечити потреби клієнтів у післявоєнний період. Це охоплює складські площі, логістичну інфраструктуру, наявність персоналу на місцях і спроможність задовольнити зростання попиту.

Стратегія компанії – бути готовою до викликів, включно зі зростанням потреб клієнтів, розширенням ринку, дефіцитом робочої сили, військовими ризиками та дефіцитом електроенергії. Завдання – впоратися із цими викликами та думати на крок вперед.

Який ваш прогноз щодо розвитку ринку металоторгівлі України на найближчі 1–2 роки?

– За умови продовження воєнних дій прогнозується зростання ринку на рівні не більше 10% щорічно. Акценти попиту залишатимуться такими самими, як у 2025 році, без суттєвих змін у споживанні. Основні галузі, які генеруватимуть споживання:

• переробка металу, металообробка, металоконструкції;
• державні замовлення, інфраструктура, енергетика, енергоукриття;
• меншою мірою – приватне споживання у будівництві.

У разі припинення війни можна очікувати на зростання ринку. Найоптимістичніший сценарій передбачає його збільшення на 20–30%.