Павло Кравченко: «Працюємо на 50-60% потужності»

У зв’язку з епідемією коронавірусу та екстреною ситуацією в економіці країни GMK Center проводить серію інтерв’ю серед керівників українських промислових підприємств, щоб з’ясувати, як промисловці адаптуються до епідемічної кризи.

Очільник Запорізького заводу феросплавів та голова ради директорів Української асоціації виробників феросплавів Павло Кравченко розповів, як організована робота підприємства на період карантину, чому заводу довелося знизити потужності та що відбувається на зовнішніх ринках збуту українських феросплавників.

Павле Олександровичу, коли і як ваше підприємство відреагувало на загрозу виникнення епідемії коронавірусу в Україні? Яких заходів було вжито?

– По заводу видано спеціалізований наказ, організовані рубіжні ділянки. Доставка робітників здійснюється спеціалізованим транспортом, який дезінфікується перед виїздом та після кожного рейсу. Робітникам видають засоби індивідуального захисту (маски). Закуплено електронні термометри, які використовуються під час посадки робітників на транспорт, при вході на територію підприємства. Відпрацьовується механізм віддаленої праці робітників, які не задіяні у виробничому процесі.

Слід зазначити, що металургійні підприємства більш організовані. Ми здатні самостійно акумулювати свої зусилля для вирішення таких питань. ЗЗФ не звертався за допомогою щодо боротьби з вірусом. Питання вирішуємо оперативно. Персонал правильно розуміє ситуацію, тож якщо буде спалах хвороби –зорієнтуються швидко.

Наскільки критичним для вашого підприємства є посилення карантинних заходів?

– Починає відчуватися зниження попиту з боку європейських країн, виробництво на сьогодні працює на 50-60% потужності. При цьому завод бере участь у допомозі Запорізькій області в боротьбі з пандемією: закуповується дороге обладнання (апарати ШВЛ), маски та інше для лікарень, вже здійснено частину передоплат. На благодійність для лікарень плануємо виділити найближчим часом близько 80 млн грн.

У разі зупинення підприємства ці кошти буде ніде брати. Втрати сягнуть близько 500 млн грн лише цього місяця. Ці кошти втратить і економіка України, оскільки більшість з них спрямовуються на оплату сировини, електроенергії, зарплати, податки тощо. До того ж без засобів до існування залишаться майже 8-10 тис. працівників заводу та членів їхніх сімей, не враховуючи робітників Марганецького та Покровського гірничо-збагачувальних комбінатів.

Як пандемія впливає на зовнішні ринки збуту?

– Безумовно, є загроза зниження попиту на нашу продукцію з боку європейських покупців, особливо з Італії та Польщі. Падіння попиту поки що істотно не позначилося на ціноутворенні, адже ми працюємо ще й з азіатськими ринками. Однак у разі тривалого продовження пандемії можливі різні прогнози щодо цін.

Чи є проблеми з поставками сировини?

– Залишається залежність від європейських постачальників і загроза зриву поставок через поширення пандемії. Це пов’язано насамперед з порушенням логістичних операцій у всьому світі (затримка контейнерів та інше).

Утім, реальних прецедентів поки не було. Ситуацію доводиться тримати в режимі жорсткого моніторингу та постійно працювати як з покупцями, так і з постачальниками.

Чи немає проблем з логістикою?

– Міжнародні вантажоперевезення поки що не зупинені, вони виконуються у звичайному режимі. Рухомим складом забезпечені.

В умовах пандемії сторони договірних відносин зобов’язані дотримуватися встановлених правил в рамках заходів із запобігання поширенню коронавірусу (в’їзд на територію тільки в масках, особливий режим переміщення по території та інше).

Чи адекватно українська влада реагує на нинішню кризу? Яких заходів слід було би вжити?

– Я рекомендував би більш оперативно реагувати на зміни ситуації.