Дмитро Олійник: «Локалізація стимулюватиме залучення інвестицій»

24 червня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект про локалізацію виробництва продукції чотирьох підгалузей машинобудування як обов’язкову умову для участі в державних закупівлях. У публічному просторі одразу ж виникла дискусія: дехто вбачає в законопроекті лобізм інтересів окремих виробників та побоюється демонтажу системи ProZorro.

В інтерв’ю GMK Center Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України, яка виступила одним з ініціаторів законопроекту, розповів, чому цей закон не зашкодить конкуренції та не підвищить цінник при здійсненні державних закупівель і як він допоможе українській індустрії та економіці загалом.

На якому етапі проходження перебуває законопроект про локалізацію виробництва №3739, чи можна очікувати його якнайшвидшого прийняття?

– Законопроект зареєстрований. Автори законопроекту – члени парламентського комітету з питань економічного розвитку, зокрема, голова Дмитро Наталуха і двоє заступників – Дмитро Кисилевський та Роксолана Підласа. Законопроект підтримала переважна більшість фракцій ВРУ. Попередньо він може бути розглянутий Верховною Радою вже цього тижня. Ми дуже сподіваємося, що парламентарії зрозуміють, наскільки важливий цей законопроект.

Ми втрачаємо час, кошти, компетенції. Зволікати не можна.

Яких зрушень ви очікуєте від його прийняття?

– Ми вважаємо, що в п’ятирічному вимірі це 4-5% ВВП, збереження близько 200 тис. робочих місць і створення 60 тис. додаткових. Більшість країн світу пішли цим шляхом. Сполучені Штати ухвалили свій The Buy American Act (закон «Купуй американське») ще 1933 року.

Які ризики несе законопроект? Чи справді іноземний виробник буде локалізувати свою продукцію в Україні? Чи не призведе локалізація, наприклад, до втрати якісного імпорту, аналогів якого немає в Україні?

– Головний ризик – це закиди громадських активістів на кшталт «законопроект про локалізацію є корупціогенним», «руйнує систему ProZorro» і таке інше. Ми вважаємо, що це маніпуляція. У всьому світі в публічних торгах є нецінові критерії, зокрема й вимога щодо локалізації. Більше того, навіть у системі ProZorro є формат нецінових критеріїв. Тому законопроект нічого не зламає. Система ProZorro як працювала, так і працюватиме у форматі майданчику з інформацією щодо того, хто бере участь у тендерах, хто їх виграє, за якими цінами тощо.

Чи зросте ціна державних закупівель у результаті ухвалення законопроекту?

– У міжнародному законодавстві, в європейських директивах, в законодавстві Сполучених Штатів Америки, Туреччини, Китаю, Канади, тобто більшості країн, прописано, що в публічних закупівлях можуть бути нецінові критерії. Ми вважаємо, що законопроект №3739 не впливатиме на ціну. Чесно кажучи, я впевнений у цьому на 100%.

У світі розгорнулася криза, економіки країн практично обвалюються. Навіть світові гіганти, які впроваджують і генерують нові технології, опинилися або на грані банкротства, або на грані часткового зупинення виробництва. Тому всі вони прийдуть сюди. Я впевнений. Це боротьба за ринок, це великі контракти, і вони за ці контракти боротимуться.

Тобто ви впевнені, що іноземні компанії, які хочуть брати участь у публічних тендерах в Україні, локалізуватимуть своє виробництво в Україні?

– Так. Вони будуть боротися за цей ринок і виконувати вимоги. Навіть сумнівів немає. Я виробничник, очолюю підприємство, і знаю, яка сьогодні точиться боротьба за ринки. Кожен з іноземних гравців, який буде приходити на ринок чи то комунальної техніки, чи то спеціальної техніки, чи то на ринок енергетичного машинобудування, чи то локомотивобудування, буде готовий локалізувати частину свого виробництва в Україні, щоби брати участь у тендерах.

На жаль, наші конкуренти не зацікавлені в тому, щоб Україна була сильною. А ми зацікавлені. Ми хочемо, щоб наші компетенції не втрачалися, а відновлювалися. Ми збудували «Мрію», «Руслан», ми одні з небагатьох підкорювачів космосу. Ми робимо хороші генератори, локомотиви й багато чого іншого. І хочемо робити далі.

Чи готовий український виробник підвищувати якість своєї продукції, чи не призведе законопроект про локалізацію до послаблення конкуренції?

– Звісно, якість буде підвищуватися. Виробничий процес влаштований таким чином, що коли ти виробляєш одну одиницю продукту, у тебе одна технологічна база, собівартість, досвід і компетенція. Коли ти їх виробляєш сотню, якість покращується. Так, багато іноземних компаній на сьогодні мають кращі технології, ніж в Україні. Наприклад, ми не виробляємо двигунів для спецтехніки, автомобілів, локомотивів. Законопроект про локалізацію буде стимулювати створення консорціумів з іноземними компаніями для будівництва відповідної техніки. Таким чином, нові технології будуть приходити в Україну. Тобто з прийняттям цього законопроекту ми очікуємо приходу нових технологій. А з технологіями будуть з’являтися нові компетенції, які в нас з тих чи інших причин втрачені або були відсутні.

Тобто й конкуренція не знизиться, ви це маєте на увазі?

– Однозначно, не знизиться. З огляду на стан ринку, вона тільки зросте.

Яких ще кроків з підтримки промисловості ви чекаєте від влади?

– Ну хоч би не відступати від тих публічних заяв, які були зроблені. Є програма уряду, він взяв на себе зобов’язання внести зміни до законодавства щодо публічних фінансів, зокрема про вимогу щодо локалізації. Верховна Рада висловила свою позицію. Головне – довести цей процес до розумного завершення.

Чи підтримуєте ви подані нещодавно до Верховної Ради законопроекти зі стимулювання розвитку індустріальних парків?

– Законопроекти мають право на життя, але в світі давно й активно застосовуються ті інструменти стимулювання розвитку індустріальних парків, які закладені в останніх законопроектах. Ми як завжди спізнюємось. Якби ці інструменти впровадили 10-20 років тому, ми не втратили б своїх позицій. А так наші сусіди, словаки, поляки і навіть білоруси, давно побудували індустріальні парки й активно використовують відповідні інструменти в себе. Тому аби до нас приходили іноземні інвестори, потрібно пропонувати кращі умови, ніж у сусідів.

Отож законопроект хороший, але правильна справа вважається правильною, коли вона зроблена вчасно. Утім, синергія законопроектів про локалізацію та про розвиток індустріальних парків може дати свій позитивний ефект. Адже резиденти індустріальних парків також можуть брати участь у публічних тендерах. Тобто ми стимулюватимемо іноземні компанії не лише вступати в консорціуми з українськими, а й інвестувати у виробництво безпосередньо на території України.

До речі, так сталося в Узбекистані: відповідний законопроект набрав чинності понад 10 років тому і показав свою ефективність. Узбекистан, який ніколи не славився своєю промисловістю, сьогодні активно залучає іноземних інвесторів у виробництво. В країні було реалізовано понад 2,5 тис. проектів вартістю до $4 млрд: відкрито завод з виробництва великовантажних автомобілів спільно з компанією MAN, підприємства з виробництва сільгосптехніки з компаніями CLASS і Lemken, електропобутової техніки з компаніями Toshiba, Candy, LG, Samsung, ZTE.

Якої загалом економічної, зокрема й у сфері промисловості, політики ви очікуєте від влади?

– Скажу так: законопроект про публічні закупівлі та проект постанови Кабміну про пілотний проект у сфері машинобудування – це водорозділ. Або Україна скине із себе пута радників, які рекомендують нам не робити так, як роблять розумні країни, і почне втілювати тут кращі практики, або у нашої країни немає майбутнього. Така наша позиція.