Денис Рисухін: «Частка українського фарбованого прокату на ринку продовжує зростати»

Ринок пофарбованого прокату – один з небагатьох сегментів внутрішнього ринку металоспоживання, де є істотні можливості для збільшення внутрішнього виробництва. Минулого року в Україні розпочали свою роботу одразу два нових підприємства, продукція яких стала витісняти імпорт. Колишній лідер ринку – китайський полімерний прокат – під тиском високих антидемпінгових митних тарифів багато в чому залишив український ринок, хоча й не залишає спроб «зайти» через інші країни.

Про поточні показники українського ринку фарбованого прокату, перспективи внутрішнього виробництва, роботу компанії та корпоративний конфлікт в інтерв’ю GMK Center розповів Денис Рисухін, директор Metipol.

Які результати показав ринок фарбованого прокату в І кварталі 2025 року?

– Обсяг видимого споживання пофарбованого металу в І кварталі становив близько 55 тис. т. Це на 5% нижче за показники аналогічного періоду минулого року. Варто відзначити триваючий тренд на імпортозаміщення. Якщо минулого року в цьому періоді частка українських виробників становила 25%, то цього року – вже 36%.

Внутрішнє виробництво продовжує активно розвиватися. Попри тривалі складнощі в умовах війни, і навіть на тимчасове зупинення лідера останніх років «Хеві Метал», українські виробники продовжують впевнено нарощувати своє виробництво, активно заміщаючи імпорт. Перший квартал вдалося закінчити зі зростанням на третину відносно минулого року – сумарно вироблено близько 21 тис. т продукції. Утім, середній показник завантаженості п’яти ліній перебуває на рівні лише 36%, що частково пояснюється низьким сезоном.

За неповних два місяці роботи цього року «Хеві Метал» випустив і відвантажив на ринок 3 тис. т пофарбованого металу, зокрема 330 т на експорт. У середині лютого підприємство було зупинено.

«Модуль-Україна» за І квартал реалізував 6,4 тис. т пофарбованого рулону, з яких 400 т припало на експорт. Порівняно з попереднім роком показник реалізації пофарбованого металу зріс на 51%.

Для імпорту це був найгірший квартал за час повномасштабної війни – 35,5 тис. т пофарбованого металу. Зниження відносно минулого року становило 18,5%. Характерна зміна структури імпорту в розрізі сегментів. Зниження обсягів середнього сегмента (Індія, Туреччина, В’єтнам, Корея), яке розпочалося в середині минулого року, набирає обертів – майже дворазове падіння. При цьому метал з Європи показує стабільне зростання – плюс 12%, а його частка в імпорті підскочила до 67% з 48%. Пояснення криється якраз у високій конкурентоспроможності українського продукту, що працює переважно в середньому сегменті. На сьогодні перевага імпорту в ціні вже не настільки очевидна і не перекриває ті послуги, які можуть надати українські заводи.

Експорт у І кварталі знизився до 1,1 тис. т з 1,6 тис. т внаслідок зупинення експортних відвантажень підприємством «Хеві Метал».

Яка зараз цінова ситуація на ринку?

– На додаток до глобальних тенденцій, що впливають на рівень цін, в Україні триває гостра боротьба за клієнта між виробниками. Загальний обсяг виробничих потужностей на сьогодні становить близько 270 тис. т, а їхньої завантаженості та поточної частки ринку явно замало для рентабельної роботи. У цих умовах виграє клієнт – ціни перебувають на доволі низькому рівні, а будь-які спроби їх підняти наштовхуються на опір ринку і недостатній попит.

Як ви оцінюєте рівень і характер попиту на полімерний прокат? Як і під впливом чого змінилася структура споживання за останній час?

– Якщо вірити цифрам видимого споживання, то сьогодні ринок перебуває в стабільному стані – у 2024 році попит на фарбований метал сягнув 292 тис. т, що на 5% вище за попередній рік, а перший квартал поточного року на 5% гірший за аналогічний період минулого року.

Однак виділяються кілька тенденцій, що характеризують поточний стан справ. Перше – це активне імпортозаміщення, про яке я говорив раніше. Метал українського виробництва вже цього року має стати найбільшим сегментом, обігнавши Європу. Обсяг дешевого сегмента (по суті, Китай) уже не відіграє вагомої ролі, скоротившись до 8% ринку.

З іншого боку, в гонитві за ціною і місцем на ринку нові виробники й імпортери середнього сегмента йдуть на зниження якісних характеристик, таких як товщина сталевої основи і вміст цинку. Це небезпечна тенденція, переламати яку згодом буде складно. Однак логіка ринку, що підштовхує до цих змін, проста – Китай, що пішов, займав до 65% ринку ще два роки тому, а значить покупець готовий йти на компроміс з якістю заради низької ціни.

Поточний стан економіки оголив ще одну проблему – істотно впала платоспроможність ринку. Сьогодні на перше місце при виборі металу переробниками виходить не сам продукт, а умови оплати. По суті, виробники і трейдери переходять до ролі фінансового інструменту ведення бізнесу для своїх клієнтів.

Як зміниться політика Metipol у зв’язку з банкрутством ТОВ «Хеві Метал»?

– Банкрутство «Хеві Метал» стало наслідком довгограючого корпоративного конфлікту. Залишаючись його акціонером, ми зацікавлені в збереженні цього активу, тому ми докладаємо зусиль, щоб повернути його на ринок у найближчій перспективі. Нам не вдалося інтегрувати його в співробітництво з іншими підприємствами групи до такої міри, як нам би цього хотілося, проте воно продовжувало розвиватися, залишаючись лідером ринку пофарбованої сталі в Україні, закінчивши 2024 рік із рекордними показниками виробництва на рівні 28,5 тис. т.

З наміром відновити виробництво в Первомайську ми зберегли команду ключових фахівців, а клієнтів за можливості переводимо на продукцію «Модуль-Україна». З огляду на особливості виробленої сировини (холоднокатаного рулону, оцинкованого рулону), ми розширили лінійку продукції пофарбованої сталі за рахунок імпортного оцинкованого рулону. Йдеться про метал з високим вмістом цинку, конструкційні марки сталі та метал з високими вимогами до площинності (наприклад, для виробництва сендвіч-панелей). Таким чином, ми маємо намір зберегти частку групи Metipol на ринку фарбованого металу в Україні.

Які результати запровадження антидемпінгових мит проти прокату з полімерним покриттям з Китаю?

– Результати запровадження мита з очікуваною затримкою стали помітними в другій половині минулого року. Метал «вимився» зі складів трейдерів, а імпорт залишився в обмежених специфікаціях – переважно метал товщиною до 0,2 мм.

Обсяг у 100 тис. тонн імпорту (за підсумками 2023 року) перерозподілився між українськими виробниками та альтернативними країнами-імпортерами. Переважно це Індія та В’єтнам. Конкурувати з цим продуктом легше, оскільки його характеристики ближчі до наших стандартів, а перевага в ціні не завжди перекриває сервіс, пропонований українськими виробниками.

Переживання окремих гравців ринку про різке падіння попиту або неможливість місцевих виробників його задовольнити – не підтвердилися – ринок показав зростання.

Вважаю, що це було обґрунтованим і своєчасним рішенням. За фактом навіть із появою двох нових амбітних виробників обидва наші підприємства змогли показати зростання. Говорячи про інтереси України, ми отримали два нових підприємства, зростання виробництва до 96 тис. т (за 2024 р.) і скорочення імпорту.

Є плюс і для кінцевого споживача – з ринку зникає метал з характеристиками, не розрахованими на зовнішнє застосування. Середнє значення вмісту цинку у випробовуваних нами китайських зразках не перевищує 20 гр/кв. м, а якість полімерного покриття в принципі не підходить для профілювання. Найчастіше кінцевий споживач, не розбираючись у характеристиках продукції, піддається обману з боку продавця. Упевнений, що фальсифікату стане менше, а довіри до металопродукції більше.

Наскільки істотна загроза від китайського прокату «з Малайзії»?

– Що стосується імпорту з Малайзії, то ми всі розуміємо, що це фактично обхід мит, введених проти китайської продукції. Минулого року такого металу було ввезено 18,5 тис. т. Основна проблема цього металу – створення нерівних умов для гравців ринку. Ті компанії, які переорієнтувалися на альтернативних постачальників, опиняються в невигідному становищі щодо порушників.

Ми завжди виступали за справедливу конкуренцію, тому докладаємо зусиль для захисту інтересів нашої групи та ринку загалом. Уже найближчим часом ми побачимо перші результати початку антидемпінгового розслідування проти такого імпорту.

Як поява нових виробників полімерного прокату в Україні змінила ринок?

– Минулий рік точно можна записати в актив українських виробників. Практично всі заводи змогли показати істотне зростання виробництва, а сумарно було випущено 96 тис. т. Починаючи з 2022 року темпи зростання перебувають на рівні 50-60% на рік. Більшою мірою це відбувається саме за рахунок імпортозаміщення – частка ринку українського металу зросла до 30% за підсумками 2024 року проти 21% роком раніше. Результат І кварталу 2025 року ще вищий – зростання на 36%.

Ми все ще маємо більш ніж дворазовий потенціал для зростання виробництва виходячи зі встановлених потужностей, тому частка українського металу зростатиме й надалі. Конкуренція серед українських виробників посилилася з виходом амбітної компанії «Полістил» на високий рівень завантаження, а також введенням в експлуатацію нової лінії фарбування в Житомирі.

Раніше ви часто скаржилися на низьку якість імпорту. Які результати зараз показують дослідження металу в лабораторії компанії?

– Тут я б відзначив дві тенденції. Безумовно, середні показники якості металу зросли з відходом продукції з Китаю. Звернень від ринку для експертизи з таким продуктом стало істотно менше.

З іншого боку, в пошуках дешевої альтернативи дедалі більше імпортерів відводять середній сегмент у бік зниження характеристик. Наприклад, пофарбований рулон з Туреччини та В’єтнаму, який раніше поставлявся з вмістом цинку 100 гр/кв. м і вище, сьогодні має вже 50-70 гр/кв. м. Для українських виробників це шанс далі диференціюватися від імпорту, пропонуючи більш якісний гарантійний продукт.

З якою метою в Україні запроваджується нова процедура сертифікації прокату з полімерним покриттям?

– Україна приймає стандарт EN 1090 для гармонізації з європейськими нормами та підвищення конкурентоспроможності своєї будівельної та металургійної продукції на експортних ринках. Цей процес відбувається в рамках вимог ЄС у контексті угоди про Асоціацію з ЄС. Для українського споживача це означає впевненість у якості та безпеці будівельних конструкцій, а для виробників – підвищення довіри з боку споживачів і партнерів.

На жаль, цей стандарт не поширюється на імпортовану продукцію, тому він не призведе до її якісного поліпшення в короткостроковій перспективі. Однак, крок за кроком ми маємо намір привести наш ринок до цивілізованого стану.

Які ваші прогнози розвитку українського прокату з полімерним покриттям у 2025 році?

– Якщо не відбудеться різких змін у військово-політичному житті в Україні, ми не прогнозуємо зростання ринку в поточному році – попит залишиться на рівні 280-300 тис. т пофарбованого металу. Однозначно існує заділ з відкладеного попиту і відновлення країни, до якого ми маємо бути готові. Але розкрити цей потенціал можна буде тільки після закінчення війни.

При цьому ми розраховуємо на подальше зростання внутрішнього виробництва до рівня 120-130 тис. т у 2025 році за рахунок збільшення як частки на внутрішньому ринку, так і експорту.

Експорт на сьогодні має великий потенціал, проте стикається з низкою проблем. Серед них висока собівартість продукції з урахуванням високих витрат на енергію, обмеження в логістиці (включно з імпортом сировини). Часто експортні угоди мають від’ємну маржинальність, але важливі для нас для збереження обсягів виробництва та присутності на зовнішніх ринках.