Денис Рисухін: «Ми очікуємо подорожчання фарбованого прокату у 2023 році»

Український ринок фарбованого прокату багато в чому залежить від ділової активності в будівельній сфері, яка через війну різко знизилася. У результаті обсяг споживання цієї продукції торік упав більш як на 50%. Хоча українські компанії змогли збільшити свою присутність на ринку до 18%, виробництво знизилося майже на 40%. При цьому через зручну логістику найбільшу частку на ринку отримав європейський, а не китайський прокат. Про це в інтерв’ю GMK Center розповів Денис Рисухін, директор компанії Metipol.

Якою була ситуація на українському ринку прокату з полімерним покриттям минулого року?

– Військова агресія РФ проти України та її наслідки сильно вплинули на наш ринок – через тимчасове зупинення більшості комерційних проєктів та житлового будівництва різко впав попит на продукцію. Закриття портів призвело до необхідності шукати нові логістичні рішення, які в першій половині 2022 року значно подорожчали, знизивши експортну конкурентоспроможність української продукції. Також спостерігалося значне зростання вартості енергоносіїв, а обмеження постачання електроенергії наприкінці року змушували зупиняти виробництво.

Внаслідок впливу вказаних вище факторів обсяг видимого споживання фарбованого прокату в Україні в 2022 році впав на 55,4% р./р. – до 152,5 тис. т у порівнянні із 342 тис. т у 2021 році. Востаннє такий рівень попиту було зафіксовано у 2010 році.

Якими були показники внутрішнього виробництва у 2022 році?

– Виробництво фарбованого прокату національними виробниками скоротилося на 38% р./р. – до 37,5 тис. т у порівнянні з 61 тис. т у 2021 році. Динаміка виробництва окремих компаній у 2022 році була такою:

• Heavy Metal – зниження на 10,5% р./р., до 15,8 тис. т;
• «Модуль-Україна» – зниження на 66,8% р./р., до 11,7 тис. т;
• «РОМ ЛТД» (оціночно) – зростання на 25% р./р., до 10,1 тис. т.

Виробництво на заводі Heavy Metal просіло не так сильно за рахунок низької порівняльної бази 2021 року. Також на результати вплинули логістичні проблеми та близькість до зони бойових дій. Середнє завантаження потужностей заводу минулого року становило 30%.

Через особливості виробництва потужності «Модуль-Україна» значною мірою залежать від цін на енергоносії, зростання яких позбавляє продукцію конкурентоспроможності. У грудні підприємство повністю зупинилося через проблеми з постачанням електроенергії. Середнє завантаження підприємства у 2022 році становило лише 17%.

Попри все українські виробники змогли збільшити свою присутність на ринку минулого року до 18% з 11% 2021-го. Частка Heavy Metal на внутрішньому ринку у 2022 році зросла до 8% із 5% у 2021-му, «РОМ ЛТД» – до 5% із 2%. Питома вага «Модуль-Україна» залишилася на рівні 6%.

Через зниження обсягу виробництва та падіння рівня попиту поставки на внутрішній ринок продукції вітчизняних виробників у 2022 році переважно знизилися:

• Heavy Metal – зниження на 0,9% р/р, до 12,4 тис. т;
• «Модуль-Україна» – зниження на 56% р/р, до 9 тис. т;
• «РОМ ЛТД» (оціночно) – зростання на 6,3% р/р, до 8,5 тис. т.

Яким був обсяг експорту фарбованого прокату минулого року?

– Насамперед треба сказати про великі проблеми з логістикою в першій половині 2022 року, що на додачу до решти проблем, зумовлених війною, значно ускладнювало експорт. Минулого року загальний обсяг експорту прокату з полімерним покриттям скоротився на 44% р./р. – до 11,1 тис. т у порівнянні з 20 тис. т 2021 року. Показники Heavy Metal знизилися на 23,2 р./р., до 4,1 тис. т, а «Модуль-Україна» – на 62,7 р/р, до 5,5 тис. т. Обсяг експорту «РОМ ЛТД» минулого року оціночно становив понад 1,5 тис. т.

Як війна позначилася на структурі внутрішнього ринку?

– 2022 року структура внутрішнього ринку забарвленого прокату помітно змінилася. Лідером ринку став європейський прокат, питома вага якого зросла до 37% з 26% у 2021 році. Європейські виробники поставили в Україну 57,7 тис. т прокату з полімерним покриттям, що на 35% менше в порівнянні з 2021 роком. Лідерство європейського металу пов’язане з наявністю найкоротшого логістичного плеча та падінням курсу євро щодо долара.

Ключовими джерелами імпорту прокату з полімерним покриттям в Україну у 2022 році були:

• ArcelorMittal Poland – 43,7% (25,2 тис. т);
• US Steel Kosice – 24,8% (14,3 тис. т);
• Arvedi – 14,1% (8,1 тис. т).

Частка прокату з Китаю на українському ринку знизилася з 51% до 33% у 2022 році. В абсолютних показниках падіння становило 73% – до 51,4 тис. т. Це пов’язане з блокадою українських морських портів та тривалим перенаправленням контейнерних поставок з Китаю до європейських портів. Така ситуація – тимчасове явище, уже до кінця року логістику з Китаєм більш-менш налагодили. У грудні 2022 року обсяг імпорту з Китаю вже в 2,5 раза перевищив ввезення прокату з полімерним покриттям з Європи – 9,6 тис. т проти 4 тис. т. При цьому левова частка китайської продукції не відповідає заявленим характеристикам щільності нанесення цинкового покриття.

Завдяки зручній логістиці частка турецької продукції наростила свою частку на українському ринку з 5% у 2021 році до 8% у 2022-му. Обсяг поставок становив 12,7 тис. т (-25% до 2021 року). Утім, це стосується переважно нестандартних позицій – це продукція з конструкційних марок сталі, прокат з особливими ширинами та ін.

Якою була цінова ситуація на ринку у 2022 році?

– Динаміка цін на фарбований прокат відповідала глобальним трендам: високі ціни у першому півріччі, що змінилися стрімким падінням на 27% до кінця року. Це стало додатковим негативним чинником нашого ринку.

Коротка логістика та низький курс євро зробили ціни на європейський прокат дуже привабливими для споживачів. У другому півріччі ціна знизилася з $1900/т до $1450/т.

Китайський прокат постраждав через складну та дорогу логістику. До кінця року його ціна знизилася нижче за $1200/т. Звична різниця цін між сегментами в 25-30% в окремих часових відрізках 2022-го коливалася від 6% до 32% і вирівнялася лише наприкінці року. Цьому сприяло зокрема істотне здешевлення контейнерних перевезень.

У грудні зниження цін на забарвлений прокат припинилося, а потім на початку поточного року вони почали зростати.

На 2022 рік було анонсовано відкриття одразу кількох виробництв з випуску фарбованого прокату. Очікувалося, що одне з них ви відкриєте на майданчику у Білій Церкві. Утім, нічого з цього не сталося. Яка зараз ситуація з вашим та іншими проєктами?

– Так, раніше планувалося, що до кінця 2022 року буде запущено дві лінії з фарбування металу. Нашу лінію, яку ми планували поставити до кінця минулого року, не було ввезено на територію України. Ми чекаємо кращих часів, щоб вирішити питання щодо її подальшого використання.

Наскільки мені відомо, другу лінію, яка мала запрацювати під Харковом, вивезено в безпечний регіон, і зараз вирішується питання про її запуск.

Як змінилася логістика доставки турецького прокату, який ви використовуєте у виробництві, та експорту вашої продукції?

– Чорноморські морські порти сьогодні працюють виключно під зернові. Нове життя отримали річкові порти на Дунаї. Через них можна приймати метал з Туреччини, але доводиться чекати у величезних чергах серед пріоритетних зерновиків.

Контейнери сьогодні можна отримати кількома способами:

1. Через порт Констанца (Румунія) – потім автотранспортом через пором з Румунії.
2. Через Польщу – автотранспортом через західний кордон чи залізницею (так працюють дедалі частіше).

Якими є результати антидемпінгового розслідування МКМТ проти китайського фарбованого прокату?

– В умовах воєнного стану це антидемпінгове розслідування практично не проводилося. Як не проводилися інші подібні розслідування. МКМТ засідав, але наше питання не розглядалося. Наразі називати якісь терміни його закінчення неможливо.

Яким ви бачите український ринок фарбованого прокату у 2023 році?

– Ми розраховуємо цього року наростити виробництво прокату на наших підприємствах. Плановий показник виробництва для Heavy Metal на 2023 рік встановлено на рівні 32 тис. т, для «Модуль-Україна» – 18 тис. т.

Загалом наші ключові очікування від ринку у 2023 році є такими:

• повернення домінування китайської продукції завдяки низькій ціні;
• подорожчання продукції у міру поповнення складів компаній-профілювальників;
• неможливість прогнозування рівня попиту через воєнні дії;
• проблема неможливості заміщення працівників через мобілізацію;
• наслідки землетрусів у Туреччині глобально не вплинуть стан ринку, лише на своєчасність виконання деяких замовлень.