Борис Рибачук: «За два роки потужності елеваторів збільшаться на 3-5 млн т»

Елеваторне господарство – один із сегментів економіки України, що розвиваються найбільш динамічно. Агровиробники та зернотрейдери потребують сучасних і містких елеваторних комплексах, які дають змогу зберігати прийнятну якість вирощеного зерна. У свою чергу розвиток аграрної інфраструктури – виробництв, елеваторів, складів – підтримує замовленнями машинобудівників, металургів, виробників металоконструкцій і будівельників.

Про тенденції та перспективи ринку елеваторного обладнання, а також про металоспоживання в будівництві зерносховищ кореспондент GMK Center поговорив з Борисом Рибачуком, заступником генерального директора з розвитку KMZ Industries.

Про компанію

Яке елеваторне обладнання виробляє KMZ Industries?

– Наша компанія є постачальником комплексних рішень для зерносховищ. І в цьому наша відмінність від всіх українських виробників, а також усіх іноземних виробників, які постачають обладнання в Україну.

• KMZ Industries – перше і найбільше серійне виробництво металевих силосів в Україні. Виробляємо як силоси на плоскій основі (до 32 м у діаметрі), так і силоси з конусним днищем та силоси для борошна.
• Понад 60% українських зерносушарок виготовляємо ми. Це шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки) потужністю до 300 т/год.
• Уся лінійка транспортного обладнання: норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри, – для зерновиків усіх масштабів.
• Сепаратори для очищення зерна.
• Допоміжне обладнання (самопливи, перекидні клапани, рейкові засувки).
• Металоконструкції для обслуговування об’єктів – норійні вишки, естакади, сходи та інше.

Один з пріоритетних напрямів діяльності KMZ Industries – будівництво елеваторів під ключ. Тому в нас працюють монтажний підрозділ, сервісна служба й відділ автоматизації елеваторів.

Розкажіть про контракти KMZ Industries 2019-2020 рр.

– Незважаючи на нестабільну ситуацію на ринку в 2019 році, зумовлену спочатку президентськими, а потім і парламентськими виборами, наші постійні клієнти продовжували нарощувати свої потужності зі зберігання. Стабільно високим уже п’ятий рік поспіль також був попит на зерносушарки, транспортне обладнання.

Найбільш знаковою угодою були контракти з агрохолдингом Kernel на поставку 56 конусних силосів діаметром 15 м для чотирьох олійноекстракційних заводів групи. Зважаючи на складний, схильний до злежування продукт (шрот соняшнику), конуси силосів були додатково посилені й оснащені вібраторами для полегшення обвалення.

У 2020-му, попри невизначеність, пов’язану з відкриттям ринку землі, а також карантином через коронавірусну інфекцію, ми очікуємо зростання продажів у порівнянні з 2019-м. На сьогодні в нас є контракти на комплексне постачання устаткування як для порівняно невеликих елеваторів на 15-20 тис. т зберігання, так і для великих об’єктів. Починаємо й поставки за контрактами з кількома новими великими елеваторами по 100+ тис. т зберігання. Їх будівництво триватиме й у 2021 році.

Ми продовжуємо освоювати сегмент олійноекстракційних заводів, причому не лише в Україні. Цього року ми виграли тендер і поставлятимемо силоси на великий МЕЗ у Молдові. Також активно співпрацюємо з Румунією. Тільки за останній час ми поставили обладнання для чотирьох різних об’єктів у цій країні, в тому числі для нового заводу з виробництва рибного корму й фабрики з вирощування птиці.

Якими є виробничі плани KMZ Industries з розширення асортименту продукції?

– У зв’язку з тим, що найактивніше зростає сегмент малих і середніх агрокомпаній, наші новинки сфокусовані насамперед на них. Це рішення для спрощення будівництва та монтажу силосів (суцільне аеродно, яке не потребує додаткового фундаменту; вивантаження в фундаменті, без підсилосної галереї; бічне вивантаження самопливом), більш легкий транспорт (наприклад, самонесівні норії, які не потребують окремих підтримуючих металоконструкцій), низка корисних спрощень технології, завдяки яким замовник, що не будує складний промисловий об’єкт, може вкластися в оптимальний бюджет.

Про ринок елеваторів

Скільки елеваторних потужностей ще не вистачає в Україні? Скільки потребує модернізації?

– На жаль, в Україні є серйозна проблема зі збиранням статистики. Тому за оцінками різних експертів цифри сильно варіюються: одні називають наявні потужності на рівні 45-55 млн т зберігання, інші стверджують, що загальний обсяг становить 65 млн т. Та в будь-якому разі попит на потужності зі зберігання залишається високим, оскільки:

• зростає врожайність зернових і олійних культур, загальний обсяг зібраного врожаю сягнув позначки в 100 млн т;
• 40-50% від загального наявного обсягу зберігання становлять склади підлогового зберігання або старі радянські (СОГівські) бетонні елеватори, в яких не можна зберігати зерно 9-12 місяців без втрати його якості, як у сучасних автоматизованих силосах;
• великі потужності сконцентровані в руках топ-20 агрохолдингів країни. Але у великих агрокомпаній (10-50 тис. га), агрохолдингів малого (до 50 тис. га) і середнього розміру (50-80 тис. га) також є фінансовий ресурс і розуміння потреби у власних потужностях зі зберіганню для збільшення своєї маржі й незалежності: цей сегмент активно зростає і генерує великий попит;
• погана інфраструктура (насамперед у частині залізничного сполучення) змушує деякі агрокомпанії будувати потужності зі зберігання, щоб мати можливість зберігати зерно перед тим, як його можна буде вивезти в порти й експортувати.

Наскільки сильною є конкуренція на ринку елеваторного обладнання?

– Безумовно, ринок дуже конкурентний. З одного боку, для виробників це створює ризики зменшення прибутковості бізнесу, і слабкі гравці будуть змушені піти з ринку. Але конкуренція також має й колосальний позитивний ефект. Вона спонукає виробників постійно вдосконалювати лінійку своєї продукції, щоб відповідати постійно зростаючим стандартам і мати свої вигідні відмінності, щоб випереджати конкурентів, даючи споживачам додаткову цінність.

Саме завдяки цій постійній конкуренції ми змогли швидко, протягом останніх 10 років, удосконалити нашу продукцію та досягти рівня якості найкращих світових аналогів. Це підтверджує і статистика – з кожним роком дедалі більше купують елеваторне обладнання українського виробництва, і ця тенденція збережеться упродовж найближчий років. Українські аграрії бачать нашу якість, цінують, що ми знаходимося близько, мобільні в рішенні будь-яких їхніх запитів, супроводжуємо обладнання на всіх етапах – від підбору й укладання угоди до запуску в роботу й навчання персоналу зерносховища.

Не останню роль відіграє й можливість отримання компенсації від держави. На неї можуть розраховувати тільки покупці обладнання українського виробництва.

Які агрокомпанії збільшуватимуть потужності зберігання в найближчій перспективі – великі агрохолдинги чи невеликі гравці ринку?

– За оцінками наших аналітиків, великі агрохолдинги й далі закуповуватимуть обладнання у великих обсягах, але кількість таких угод буде потроху скорочуватися. А основна маса покупок на ринку припадатиме на агрокомпанії середнього й малого розміру (від 3 тис. до 50 тис. га власних земель). Саме вони стануть основними драйверами подальшого зростання ринку.

Якого розміру бункери для зберігання найбільш затребувані?

– Обсяг кожного окремого силосу підбирається з огляду на потреби конкретного проекту. Завдяки тому, що ми робимо силоси на автоматичних лініях, ми можемо випускати їх в будь-якому діаметрі від 3 до 32 м. На сьогодні найбільш затребуваними в сегменті силосів великого діаметру є ємності 32 м, 27,5 м і 22 м у діаметрі, щодо конусних силосів – це 7,3 м і 11 м в діаметрі.

Який ваш прогноз щодо збільшення елеваторних потужностей в Україні на 2020-2021 рр.? У яких регіонах нарощуватимуть потужності?

– Виходячи з наших прогнозів, за ці два роки потужності мають збільшитися на 3-5 млн т. Традиційно активний північний регіон (Чернігівська і Сумська області), Вінницька область, а також західні області – Хмельницька, Рівненська, Тернопільська. У зв’язку зі змінами клімату саме в ці регіони переміщуються оптимальні кліматичні умови для вирощування зернових в Україні.

Як, за вашими оцінками, зміниться попит на елеваторне обладнання у зв’язку з кризою?

– Однозначно, частину інвестиційних проектів з розширення потужностей зберігання зупинять на певний час, особливо великих. Але оскільки є велика непокрита потреба, завмирання ринку не відбудеться. Крім того, під час кризи люди можуть відмовитися від багатьох речей, але вони не перестають їсти, тому аграрний сектор дещо краще переживе кризу, ніж інші.

Про металоспоживання у виробництві

Оцініть, будь ласка, рівень металоспоживання у вашому виробництві в 2019 році?

– У 2019 році споживання металу KMZ Industries було таким: оцинковки – 3,2 тис. т, чорного металу – 3,3 тис. т. Минулий рік був нестандартним для нас за структурою спожитого металу: кількість чорного металу можна порівняти з оцинковкою. Пов’язано це з уже згаданим контрактом для Kernel, за яким ми виготовляли конусні силоси великого діаметру, що потребують більше чорного металу. Крім того, ми виготовляли більшу кількість суцільнозварних конусних силосів для зберігання продуктів переробки зерна (сегмент переробників зараз активно розвивається, і серед них – наші клієнти), що також вплинуло на збільшення споживання чорного металу – до речі, саме українського виробництва.

Перед цим, у 2018 році, було навпаки: ми виготовили більше силосів на плоскій основі, і співвідношення спожитого оцинкованого й чорного металу було стандартним – оцинковки в 1,5 раза більше.

Чий оцинкований прокат компанія використовує у виробництві?

– На сьогодні ми використовуємо тільки європейську оцинковку: шведську – виробництва SSAB (Swedish Steel), австрійську – Voestalpine, Wupperman, німецьку TyssenKrupp. До речі, жоден з цих виробників не зупиняв виробництво на період карантину: поставки металу та імпортних комплектуючих в Україні не припиняються, і політика наших відносин залишається стабільною.

Крім того, завдяки грамотному плануванню (не лише зараз, а й задовго до карантину) ми завжди мали й маємо необхідний запас і під поточні, і під майбутні контракти. Тому виготовляємо наше обладнання тільки з якісного металу й усі замовлення наших клієнтів виконуємо точно в строк.

Оскільки ви не використовуєте українську оцинковку, які до неї є претензії?

– Навіть у Європі не вся оцинковка якісна – наприклад, італійська. А в Україні просто немає виробничих ліній, які могли б цинкувати рулонну сталь, забезпечуючи необхідне нам покриття в 450 г/кв. м. Якісний максимум, який виробляється в нашій країні зараз, – до 200 г/кв. м.

Чи відчуваєте нестачу будь-якої металопродукції українського виробництва для виготовлення елеваторного обладнання?

– Ні, в цьому плані ми відчуваємо, що працюємо в країні з потужною промисловістю. Щодо чорного металопрокату – все є в доступності та високої якості.

Яку роль у виробництві силосів відіграють різні міжнародні стандарти? Які з них більшою мірою застосовують в Україні?

– У зв’язку з гармонізацією українського законодавства з Єврокодами саме останні найбільше впливають на процес проектування нового обладнання. Юридично в Україні дозволені лише силоси, виготовлені за ДБН і СНиП, а також за Єврокодами. Але на практиці майже всі іноземні компанії поставляють у нашу країну силоси, розроблені за північноамериканським стандартом ANSI/ASAE. Цей стандарт має більш м’які вимоги щодо металоємності та запасу міцності й дає виробникам можливість поставляти на наш чутливий до ціни ринок продукцію за більш привабливою ціною. На жаль, через поганий контроль під час введення об’єктів в експлуатацію це юридично не дозволене до використання обладнання активно експлуатується.

Як ви оцінюєте необхідність прийняття нового ГБН «Силоси сталеві з гофрованої стінкою для зерна. Норми проектування»?

– Ми надзвичайно позитивно оцінюємо таку ініціативу й уже беремо в ній участь. Погодьтеся, несправедливо, що, користуючись нечіткістю певних норм в чинному законодавстві та контролі за його дотриманням, наші іноземні конкуренти можуть поставляти на український ринок спроектоване за більш м’якими стандартам обладнання, тоді як ми маємо повністю відповідати українському законодавству та пропонувати більш надійний, однак і більш металоємний продукт. Потрібні єдині правила для всіх.

Також важливо стежити за їх дотриманням – були випадки великих аварій, коли на ринок поставлялися силоси, не придатні для наших снігових навантажень, і в першу ж зиму дахи силосів провалювалися всередину, не витримавши снігу. Якби такі об’єкти грамотно перевірялися перед введенням в експлуатацію, цієї ситуації можна було б уникнути.

Новий же ГБН передбачає єдину систему розрахунку міцності та, як наслідок, – металоємності. І ми сподіваємося, що він посприяє максимальній уніфікації вимог. А українські аграрії в результаті будуть забезпечені виключно надійними та міцними силосами.