Богдан Рублюк: «Використання шлаків дає змогу економити на цементі»

Україна має колосальний потенціал з переробки металургійних шлаків для потреб житлового, комерційного та інфраструктурного будівництва. За розрахунками GMK Center, переробники та експортери освоїли менше половини накопичених за минулий рік відходів метвиробництва – 4,9 млн т. Хоча цілком могли би різними способами використати вдвічі більше.

Переробка шлаків – справа вигідна. Виробники цементу, сухих будівельних сумішей, бетону вважають, що використання шлаків дає змогу економити на споживанні цементу та знижувати собівартість виробництва готової продукції. Металургійним заводам співпраця з виробниками будматеріалів також дає користь. У такий спосіб вони позбавляються відходів, покращують екологічну обстановку в індустріальних регіонах і отримують додатковий заробіток.

В інтерв’ю GMK Center комерційний директор групи компаній Fomalgaut Богдан Рублюк розповів про економію, якої вдається досягти завдяки використанню шлаків, перспективи використання відходів металургійного виробництва та проблемах, які заважають розвитку галузі. Цим матеріалом ми починаємо серію публікацій, присвячених проблемі переробки та використання металургійних шлаків.

Які шлаки металургійного виробництва використовує ваша компанія?

– Ми використовуємо доменні гранульовані шлаки.

Для чого вони потрібні?

– Ці шлаки мають деякі специфічні властивості. Якщо розмолоти в тонкий порошок доменний гранульований шлак, то з додаванням води суміш твердне, а застосовуючи технології автоклавування, з цього можна робити будівельні матеріали.

У нашому випадку ми використовуємо доменні гранульовані шлаки, які гранулюють за мокрим типом. Це дуже важливо, оскільки існують ще відвальні шлаки. Ми розмелюємо шлаки й додаємо в сухі будівельні суміші. Наша компанія випускає суміші під ТМ Polimin. Ми національний лідер серед українських виробників сухих будівельних сумішей. Також у нас ведуться розробки з виробництва цементу з високим вмістом шлаку.

Чому використовуєте шлаки у виробництві? Що вони дають?

– Використання шлаків дає змогу економити цемент (сьогодні його вартість перевищує 2 тис. грн за тонну). У процесі створення сумішевих рецептур нам вдалося знайти правильні й ефективні механізми помелу шлаку, впровадити його в деякі сухі будівельні суміші. Наприклад, впровадження меленого шлаку до деяких рецептури дає нам можливість економити близько 200 тис. грн на місяць. Ми отримали реальну економію. Я не хочу зараз вдаватися в деталі механізмів помелу, щоб не відкривати секрет нашим конкурентам. Над цим питанням ми працювали останні п’ять років.

Чи змінюється якість продукції, якщо при її виробництві використані гранульовані шлаки?

– Якість стає кращою. Крім цього, ми отримуємо ще й економію. Це рідкісне явище в бізнесі й виробництві будівельних матеріалів.

У яких металургійних заводів купуєте шлаки?

– Здебільшого використовуємо шлаки метпідприємства «Запоріжсталь». Як виявилося, в Україні всі шлакові відходи – це хороший бізнес. Хоча, по суті, це відходи, які забруднюють навколишнє середовище. За останні п’ять років кінцева вартість шлаку змінилася в рази. Чомусь існує тенденція: чим дорожчий цемент – тим вищою виходить кінцева ціна шлаку.

Здавалося б, відходи необхідно утилізувати, зберігати довкілля. Але зараз, схоже, на відходах робиться бізнес. Причому, не лише на доменних гранульованих шлаках. Така сама ситуація і з відходами теплоелектростанцій, хоча вони мають бути зацікавлені в утилізації своїх відходів.

А по-хорошому, на мою думку, має бути державна програма з утилізації промислових відходів шляхом використання їх у виробництві будівельних матеріалів – з дотаціями для компаній, які їх переробляють. І ми сподіваємося, що наша держава зверне на це увагу і така програма з’явиться.

Чи збільшили поживання шлаків з 2014 року?

– Так, пропорційно випуску сухих будівельних сумішей. Наша компанія зростає з кожним роком. Можу сказати, що ми здатні переробляти доменного гранульованого шлаку близько 25 тис. т на рік.

Хотів також додати, що доменного гранульованого шлаку в сезон не вистачає – про це кажуть постачальники. Підвищений сезонний попит починається з липня і триває до кінця вересня. І, з досвіду, в цей період у нас спостерігається дефіцит цього матеріалу.

Чи можливо підготуватися до дефіциту шлаку? Наприклад, закупити його заздалегідь?

– Це зробити неможливо. Наявні на наших складах площі дають змогу створити запас щонайбільше на два-три тижні.

Ви імпортуєте шлак у період дефіциту?

– Ні. Ми замінюємо його іншими альтернативними видами матеріалів, які мають в’яжучі властивості.

Куди постачаєте готову продукцію? Скільки йде на внутрішній ринок, скільки на експорт? До яких країн постачаєте свою продукцію?

– Експорт ми нарощуємо щороку майже вдвічі. З 2015 року поставляємо нашу продукцію за кордон. До Польщі, Великої Британії, країн Балтії, Молдови, Німеччини, Швейцарії. Загалом – близько 20 країн ЄС. Цього місяця виходимо на ринок Білорусі.

Що стосується шлаків, то вони використовуються переважно для виробництва продукції на внутрішній ринок. Це більш прості суміші – деякі види штукатурок і матеріалів для влаштування підлоги.

Чи є, на ваш погляд, перспективи переробки шлаку в Україні?

– Звісно. Перспективи величезні. Доменний гранульований шлак – матеріал, який має в’яжучі властивості, як і цемент. Мається на увазі, що з додаванням води цей матеріал твердне. Усі масивні бетонні роботи, як, наприклад, будівництво гребель, здійснюються з використанням цементу і шлаку – шлакопортландцементів. Тому що ці матеріали мають зменшену температуру гідратації. У великих масивах це не дає конструкції сильно нагріватися і не призводить до розтріскування. Шлакові цементи більш стійкі до агресивних середовищ, таких як, наприклад, морська вода, каналізаційні стоки тощо.

Єдине – необхідно прибрати комерційну складову, коли всі хочуть їм торгувати. Шлаком не треба торгувати, його як відходи потрібно переробляти, як це відбувається в країнах ЄС. Варто нагадати і про екологічний аспект. Шлаки – це відходи, які можливо ефективно переробляти і водночас утилізувати.

Скільки плануєте переробити у 2019 році?

– Гадаю, не менше, ніж у 2018 році. Це близько 15 тис. т. Якщо не буде дефіциту – зможемо переробити більше.

Яка структура споживання вашої продукції (житлове або комерційне будівництво, інфраструктурні проекти)?

– Уся наша продукція використовується в будівництві загалом. Сухі будівельні суміші застосовуються переважно в житловому і комерційному будівництві.

Що заважає розвитку галузі з переробки шлаків в Україні, на ваш погляд?

– У галузі немає законодавчого регулювання у сфері переробки техногенних відходів в якості будівельних матеріалів. І мені здається, що всі ці процеси треба прописати. Я вважаю, що відходи металургійної промисловості не можуть бути бізнесом. Компанії, які хочуть і можуть переробляти відходи металургії у вигляді доменних гранульованих шлаків, мають отримувати на цю діяльність дотації, які стимулюватимуть підприємства, дадуть можливість модернізувати обладнання тощо.