Андрій Озейчук: «Будівництво може вийти на рівень 2021-го за 4-5 років»

Незважаючи на позитивну динаміку останні 2 роки та масштабні програми відновлення обсяг українського будівельного ринку залишається майже наполовину нижче довоєнного рівня. Минулого року досить активно розвивалося будівництво складів, готелів, будівель аграрного та виробничого призначення, а також відбувалося відновлення і захист об’єктів інфраструктури. Оператори ринку очікують, що в межах післявоєнного відновлення попит на сталеве будівництво та металоконструкції  зросте в рази.

Про це в інтерв’ю GMK Center розповів Андрій Озейчук, директор інженерно-будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва».

Яка загальна поточна ситуація на будівельному ринку України та в окремих його сегментах?

– Попит на будівельному ринку України залишається на стабільно низькому рівні. В 2024 році у національній валюті ринок зріс на 20% порівняно з 2023 роком і склав близько 200 млрд грн (€4,6 млрд), але все ще знаходиться значно нижче показників 2021 року, коли об’єм виробленої будівельної продукції сягнув 258 млрд грн (€8 млрд). За позитивної динаміки зростання український будівельний ринок зможе вийти на рівень 2021 року за 4-5 років.

На ринку комерційного будівництва найбільше зростання показав сегмент готельної нерухомості, який зріс на 182%. В першу чергу це пов’язано з активним розвитком курортної нерухомості на заході України. В свою чергу попит на ринку первинної житлової нерухомості у 2024 році зріс на 12%. Одним із важливих чинників цього було впровадження програми «єОселя», третина кредитів якої припало на новобудови.

За період з 2019 по 2024 рік собівартість будівництва в Україні збільшилася вдвічі. При цьому за останній рік вартість будівельних матеріалів та послуг зросла приблизно на 24%.

У 2024 році близько 20% будівельного ринку займало відновлення та захист об’єктів критичної інфраструктури. Однак при роботі з державними замовленнями існують великі ризики затримок фінансування, що вимагає від підрядника наявності значних обігових коштів, адже отримання остаточної оплати може значно відтерміновуватися.

Що є драйвером попиту на ринку сталевого будівництва?

– Основними споживачами металобудівництва у 2024 році стали замовники складських, аграрних та виробничих будівель, а також держава – для відновлення і захисту об’єктів інфраструктури. Найбільш привабливими для зведення нових будівель залишаються Київська та Львівська області, які мають велику кількість населення та вдале розташування відносно основних транспортних маршрутів. У 2024 році відбулося збільшення загальної площі нових комерційних проєктів на 65% у порівнянні з 2023 роком. При цьому сегмент складських будівель зріс на 111%, а торгових ­– на 22%.

Повномасштабна агресія РФ призвела до появи багатьох проблем в українського бізнесу. Які виклики ринку будівництва ви могли б відзначити?

– Одним з викликів для всієї будівельної галузі України цього року є перехід на роботу відповідно до закону «Про надання будівельної продукції на ринку», він же регламент ЄС 305, який кардинально змінює вимоги до безпеки та якості будівельних матеріалів. Закон набув чинності 1 січня 2023 року, а до кінця 2025 року українські виробники будматеріалів зобов’язані повністю перейти на роботу за новим регламентом.

З кожним роком все сильніше відчувається дефіцит кваліфікованих спеціалістів. На деякі позиції доводиться шукати фахівців до 6 місяців. Нестача кваліфікованих кадрів та висока інфляція змушують роботодавців піднімати зарплати та впроваджувати нові програми лояльності для співробітників. У середньому з 2022 по 2024 роки зарплати у будівельній галузі щорічно зростали на 20%. Сьогодні будівельні компанії активно залучають людей старшого віку та жінок для виконання робіт, які не вимагають значного фізичного навантаження: інженери, виконроби, оператори будівельної техніки, водії, зварювальники та ін.

Також відчутною проблемою минулого року для виробників будматеріалів стали простої через відключення електроенергії, що додатково вплинуло на збільшення собівартості продукції.

Навіть незважаючи на те, що війна ще продовжується, вже зараз потрібно думати про те, як відновлювати економіку та інфраструктуру. Яким ви бачите післявоєнне відновлення України? Яка роль у цьому може бути віддана сталевому будівництву?

– У післявоєнний період ми очікуємо збільшення попиту на будматеріали в рази, адже більшість інвесторів вже активно прораховують вартість будівництва і очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.

Металеві конструкції мають великий потенціал використання під час відновлення інфраструктурних споруд, в першу чергу мостів, та захисту об’єктів енергетичного комплексу. Також українські виробники металоконструкцій можуть залучатися іноземними компаніями, які шукають місцевих виробників, для спільної реалізації будівельних проєктів, оскільки сталь є переважним матеріалом для будівництва у більшості країн ЄС. Суттєво збільшити об’єм ринку металоконструкцій може розвиток логістичних і виробничих кластерів в Україні.

Українські виробники металоконструкцій мають достатній потенціал для відбудови та вже знаходяться на рівні європейських – працюють за стандартами EN і використовують BIM-технології.

Зі збільшенням попиту на будівельні матеріали в процесі відновлення викликами для виробників може стати дефіцит та подорожчання сировини, обмежений доступ до фінансування для збільшення виробничих потужностей, а також брак енергоресурсів. Додатковим ризиком для національних виробників може бути збільшення імпорту будматеріалів з ЄС та Китаю.

Які плани Rauta на 2025 рік?

– У 2025 році ми продовжуємо роботу над двома великими проєктами з виконання будівельно-монтажних робіт у Києві та Миколаєві, плануємо збільшити об’єми поставок сендвіч-панелей Ruukki за рахунок оптимізації собівартості, а також вивести на ринок новий бренд сендвіч-панелей європейського виробництва у середньому ціновому сегменті.