Андреас Коллер: «На металургію чекають великі технологічні перетворення»

Австрійська консалтингова компанія Horst Wiesinger Consulting (HWC) нещодавно запустила цифровий сервіс з оптимізації логістики на металургійних підприємствах. Це програмне забезпечення дає можливість моделювати логістику й діяльність сталеливарних заводів. Цифровий прототип дає змогу тестувати в режимі онлайн будь-які зміни в роботі сталеливарних підприємств, а також оцінювати різні сценарії планованої модернізації виробництва.

GMK Center розпитав одного з творців проєкту Андреаса Коллера, партнера HWC, про те, які проблеми внутрішньої логістики є типовими для європейських сталеливарних заводів і підприємств пострадянського простору, чому компанії недооцінюють можливості оптимізації логістичних процесів, як неефективна виробнича логістика впливає на діяльність підприємств і як цього уникнути.

Які проблеми внутрішньої логістики притаманні сталеливарним заводам?

– Великі європейські сталеливарні заводи були засновані в період, коли основна увага приділялася виробничій потужності. Згодом підвищення якості продукції та економіка гнучкості (адаптування операційної діяльності до вимог ринку) набували дедалі більшого значення. Це викликало й досі продовжує викликати певні логістичні проблеми. Тривалість виробничого циклу значно скоротилася. Через це в сучасних реаліях заводи, побудовані кілька десятиліть тому, відчувають численні невідомі раніше труднощі з логістикою.

При цьому у зв’язку з індивідуальними особливостями та специфічними умовами українські сталеливарні заводи далекі від «типових» логістичних проблем, з якими стикаються їхні європейські колеги.

Однак ми очікуємо, що в контексті переходу на зелене виробництво сталі різко зросте актуальність заміни сталеливарних заводів повного циклу (конвертерний цикл) на електродугові печі. У процесі цього переходу, який вже здійснюється в Європі, виникають певні технологічні проблеми, які також істотно вплинуть на логістику заводів.

Ми очікуємо, що в довгостроковій перспективі багато європейських виробників сталі зіткнуться з подібними, типовими логістичними проблемами в процесі перетворення своєї технологічної бази. Зараз більшість європейських сталеливарних заводів проводять статичний аналіз своєї логістики, а динамічні відносини між виробничими підрозділами мають для них другорядне значення. Проте такий динамічний аналіз логістики відіграватиме важливу роль на етапі планування проєктів зі скорочення викидів CO₂ у сфері металургії.

Якими є особливості логістики металургійних підприємств пострадянського простору?

– Як правило, заводи в колишньому СРСР будувалися з розрахунком на забезпечення безперебійної логістики. Підприємства пострадянського простору зазвичай характеризуються наявністю великої кількості кранів і навантажувальних візків, доволі просторими проміжними складськими приміщеннями, а іноді й великою кількістю робочих площадок. А отже, завод може використовувати всі ці логістичні можливості. Однак загалом це призводить до зниження ефективності використання загальної виробничої потужності комплексу.

Тому характерною особливістю радянських заводів часто була надмірна кількість чавуновозів. Ми бачили кілька прикладів підприємств, на яких кількість чавуновозів можна було б значно скоротити за умови оптимізації логістичних операцій, не відступаючи при цьому від стандартів якості певних марок сталі. Така оптимізація дає можливість скоротити час очікування і зменшити витрати електроенергії, а також дає змогу досягати більш точних цільових температур на машинах безперервного лиття заготовок. У результаті підвищується якість продукції.

Загалом ми бачимо, що й на пострадянських заводах впроваджується багато нових технологій з метою підвищення якості продукції та досягнення гнучкості. Це, в свою чергу, посилює проблеми заводської логістики. Утім, з подібними проблемами стикаються і європейські сталеливарні заводи.

Чому підприємства недооцінюють можливості оптимізації логістичних процесів?

– Забезпечення надійної роботи обладнання завжди було й залишається пріоритетним напрямом діяльності сталеливарних заводів. Цей напрям має чіткі цілі, які можна виявити й визначити і які дають змогу легко відстежувати покращення й одразу бачити результати.

Однак глибинні причини логістичних проблем набагато складніше виявити, а оптимізацію логістики складно виміряти. З одного боку, практично не існує жодних логістичних інструментів, які надавали б кількісні дані. А з іншого боку, логістика й не входила до списку пріоритетів сталеливарних заводів. А це означає, що відстеження ефективності логістики на сталеливарних заводах не можна назвати поширеною практикою.

Проте нещодавно розроблений нами інструмент дає можливість отримати уявлення про логістичний потенціал на окремому сталеливарному заводі шляхом візуалізації динамічних взаємозв’язків і логістичних причинно-наслідкових зв’язків між різними виробничими одиницями і взаємодіє з ними обладнанням. Завдяки цьому компанії може коригувати методи роботи для покращення загальної продуктивності заводського комплексу.

На що найбільше впливає неефективна виробнича логістика: на кількість продукції, що випускається, на її собівартість чи на якість?

– Неефективна виробнича логістика впливає на всі три показники. Однак найбільше вона впливає на кількість продукції, що випускається, а отже, на фактичну продуктивність. Підвищуючи ефективність виробничої логістики, компанія може збільшити завантаження заводу шляхом нарощування обсягу продукції, виробленої на одному й тому самому обладнанні.

Це автоматично приведе до зниження питомих виробничих витрат. Адже постійні витрати заводу розподілятимуться на більшу кількість виробленої продукції. Крім того, залежно від фактичних покращень оптимізація логістики також дає змогу скоротити витрати на електроенергію. Наприклад, за рахунок зменшення кількості ковшів у «гарячому» циклі, скорочення тривалості перебування сталі в ковші тощо.

Ефективна логістика також дає змогу досягти на постійній основі узгоджених планових операційних параметрів (наприклад, температури сталі) для забезпечення стабільно високої якості продукції. Виходить, що ефективна виробнича логістика, крім іншого, забезпечує якість продукції.

Які рішення пропонує ваша компанія для оптимізації логістичних процесів металургійних підприємств?

– Застосування розробленого нами інструменту моделювання допомагає нашим клієнтам у процесі прийняття рішень у таких сферах:

• аналіз концепції макета для грінфілд-проєктів (освоєння нових, незабудованих територій);
• моделювання та оптимізація браунфілд-проєкту (реорганізації наявних індустріальних територій) або проєкту з розширення виробництва: а) перевірка й покращення нових конфігурацій обладнання; б) стрес-тестування проєктів з розширення виробництва (нових агрегатів комплексної обробки сталі, нових МНЛЗ, модернізація МНЛЗ тощо);
• оцінка можливостей внутрішнього транспорту (наприклад, кранів, навантажувальних візків тощо);
• моделювання змін/нових операційних практик;
• виявлення наявних проблемних факторів у виробництві;
• візуалізація та відстеження поточних виробничих операцій у режимі реального часу.

Наведіть приклад оптимізації логістики на металургійному підприємстві?

– Хорошим прикладом є так звані гібридні сталеливарні заводи. У зв’язку з планами Європейського Союзу щодо значного скорочення викидів CO₂ багато сталеливарних заводів розробляють концепції переходу на «зелені технології» виробництва.

Такі концепції часто передбачають поступовий перехід за рахунок часткової заміни конвертерного обладнання на електродугове. Паралельне використання цих двох технологій в одному комплексі, крім питань якості та виробничих процесів, передбачає виникнення деяких нових логістичних проблем. Розроблений нами інструмент моделювання допомагає фахівцям з виробничому плануванню оптимізувати таку реструктуризацію виробничого комплексу.

Що дасть нове програмне забезпечення?

– Програмне забезпечення дасть нам можливість підтримувати процес прийняття рішень на етапі планування грінфілд-проєктів і проєктів розширення виробництва, в тому числі з акцентом на можливостях оптимізації, а також надавати підтримку фахівцям з виробничого планування в їх повсякденній роботі з оптимізації виробничих логістичних практик.

Використання розробленого нами інструменту моделювання вплине переважно на такі аспекти:

• підвищення гнучкості роботи заводу;
• підвищення точності виробничого планування;
• скорочення операційних витрат:
  • підвищення ступеня використання активів;
  • скорочення витрат на електроенергію;
• підвищення якості (більш стабільні умови експлуатації).

Можна сказати, що ваша розробка вписується в загальну тенденцію діджиталізації консалтингу?

– Консалтинг більше не характеризується примітивними показниками якісних поліпшень. Консультанти надають реальну картину потенціалу поліпшень і критерії їх вимірювання, засновані на достовірних фактах і обробці даних. Особливо це стосується логістичного аналізу проєктів розширення виробництва або грінфілд-інвестицій, які більше не залежать від статичних логістичних розрахунків. Зниження ризиків таких великих інвестицій – це один з ключових аспектів на етапі планування проєкту. Це означає, що необхідно також дедалі ретельно оцінювати логістику. Тому розроблений нами динамічний міждисциплінарний інструмент моделювання дає змогу отримати реальне бачення майбутніх операцій заводу на етапі планування, щоб максимально знизити ризик збоїв у системі планування.

Компанія HWC зрозуміла, що на ринку немає відповідних рішень для достатнього аналізу логістики сталеливарних заводів. У кращому разі було кілька статичних моделей, розроблених в індивідуальному порядку окремими фахівцями з планування виробництва. HWC зібрала міждисциплінарну команду операційних фахівців, інженерів-технологів, фахівців з логістики, а також фахівців з візуалізації даних, щоб розробити модель, яка може моделювати, візуалізувати й аналізувати весь комплекс операцій сталеливарних заводів.

У результаті наш інструмент також дає можливість ефективної візуалізації поточного стану заводу. Це безумовно можна віднести до тенденції діджиталізації галузі.

Доступна й більш просунута версія інструменту моделювання, що призначена для візуалізації всієї роботи заводу в режимі «3D-live» з демонстрацією поточного стану, визначенням потенційних проблем і розробленням рекомендацій щодо їх ліквідації.

Як ви оцінюєте перспективи використання продукту? Найбільшого результату можна досягти шляхом оптимізації процесів, модернізації заводу чи проєктування нових потужностей?

– Цілком очевидно, що ми бачимо найбільші можливості застосування логістичного аналізу для браунфілд-проєктів і проєктів модернізації заводів. Адже сталеливарна галузь вступає в період активної консолідації та великих технологічних перетворень.