Алессандро Скіамареллі: «Без покращення прогнозу попиту на сталь у ЄС скорочення запасів не припиниться»

У третьому кварталі 2022 року видиме споживання сталі в ЄС сягнуло найнижчого рівня з пікового періоду після пандемії. Згідно з останнім звітом EUROFER, воно впало на 11,2% – до 32,2 млн т. Зниження також очікується за результатами четвертого кварталу минулого року і надалі принаймні до середини цього року.

У результаті прогнозується зниження видимого споживання сталі в ЄС до 144 млн т (-4,6%) у 2022 році та до 141 млн т (-1,6%) у 2023 році. Невелике відновлення прогнозується на 2024 рік, коли видиме споживання сталі може збільшитися на 1,6% – до 143 млн т. Проте досі зберігається високий рівень невизначеності щодо майбутньої ситуації.

Алессандро Скіамареллі,, директор з аналізу ринку та економічних досліджень EUROFER, розповів GMK Center про фактори, що впливають на видиме споживання сталі та сектори, що використовують сталь, у Євросоюзі.

Галузі, які споживають сталь, у третьому кварталі 2022 року вже всьоме поспіль показали квартальне зростання в річному обчисленні. Що сприяло їхній стійкості?

– Основною причиною стійкості галузей, які використовують сталь, є показники будівельного сектору: у третьому кварталі 2022 року вони все ще були досить непоганими, як і результати інших, хоч і щодо менш важливих секторів, які споживають сталь. Нагадаю, що на будівництво припадає 35% видимого споживання сталі у ЄС.

У попередніх кварталах будівництво значно стимулювалося державною підтримкою та іншими щедрими національними програмами, що передбачають державні витрати як на будівництво, так і на ремонт житла, а також екологічну ефективність, як, наприклад, в Італії. Однак тепер ці ефекти дещо послабшали.

В автомобільному секторі також спостерігалося значне зростання виробництва у третьому кварталі 2022 року (+20,7% у річному обчисленні), але це майже пов’язано з порівнянням з дуже низькими рівнями, що спостерігалися роком раніше і протягом 2021 року. Таким чином, виробництво автомобілів залишається на низькому рівні в історичному плані.

За даними EUROFER, війна в Україні поки що зробила обмежений вплив на виробництво у секторах – споживачах сталі. Але погіршення ситуації очікується за підсумками четвертого кварталу 2022 року. Чому?

– Війна Росії проти України почалася рік тому, але її наслідки стали відчутними не відразу: у першому кварталі 2022 року промисловий цикл у ЄС все ще знаходився на підйомі завдяки позитивній тенденції, що продовжується, що спостерігалася в 2021 році. У третьому кварталі став помітним вплив війни на промислове виробництво в ЄС, у тому числі через безпрецедентне зростання цін на енергоносії, зокрема цін на газ, пік яких припав на липень/серпень 2022 року. Війна в Україні і високі ціни на енергоносії, що зберігаються (хоча тепер набагато нижчі, ніж у період безпрецедентного стрибка, що спостерігався влітку) почали впливати з третього кварталу 2022 року і, як очікується, цей вплив серйозно позначиться на результатах четвертого кварталу 2022 року і першого кварталу 2023-го.

Реальне споживання сталі в ЄС, як очікується, зросте на 1,3% у 2022 році. Раніше ви прогнозували зростання на 0,7%. Що змусило вас покращити прогноз?

– Можна сказати, що новий прогноз відображає оптимістичніший погляд на ситуацію, але правильним є й протилежне. Збільшення реального споживання сталі у 2022 році є результатом більш вираженого, ніж очікувалося скорочення складських запасів протягом року через погіршення перспектив попиту. Запаси були виснажені, тому що вони очікували на песимістичний прогноз попиту. Згодом ці попередні запаси були враховані в реальному споживанні, яке, таким чином, неминуче зростало. Цю динаміку також підтверджує індекс SWIP, який показує більший, ніж очікувалося, обсяг виробництва в секторах, що споживають сталь, у 2022 році (+2,1%).

EUROFER очікує, що реальне споживання сталі у ЄС знизиться на 5,4% у другому кварталі 2023 року. Чому воно зменшуватиметься?

– Ми бачимо тут наслідки тієї самої динаміки. Поки прогноз попиту не покращає, процес скорочення запасів не закінчиться, а поповнення запасів не почнеться знову. У другому кварталі цього року цей цикл має завершитися, і лише потім ми зможемо побачити покращення загальних галузевих перспектив і, отже, зростання попиту на сталь. Цю ситуацію має відобразити індекс SWIP на 2023 рік, для якого ми поки що прогнозуємо спад (-0,6%).

На чому заснований ваш прогноз зростання реального споживання сталі в ЄС у 4 кварталі 2023 року та у 2024 році?

– Відповідно до очікувань, викладених раніше, невелике поповнення запасів може розпочатися з четвертого кварталу 2023 року, оскільки перспективи попиту мають поступово покращуватися. Реальне споживання сталі має знову почати зростати, щойно з’явиться попит. Однак важливо наголосити, що в нинішніх умовах ми, як і раніше, стикаємося зі значною невизначеністю.

EUROFER знизив прогноз видимого споживання сталі до ЄС до 144 млн т у 2022 році. Чому ви погіршили прогноз?

– Ми вважаємо, що вплив війни Росії проти України, що триває, у поєднанні з високими виробничими витратами на сталевий попит у 2022 році, зокрема в третьому і четвертому кварталах 2022 року, буде більшим, ніж очікувалося раніше.

Чому видиме споживання почне збільшуватися в третьому кварталі 2023 року?

– З другого кварталу 2023 року очікується загальне покращення галузевих перспектив, що відбиватиметься на попиті на сталь у секторах, які споживають сталь. Проте все ще висока невизначеність через названі вище фактори, і все залежить від еволюції поточного геополітичного та економічного контексту.

Із чим пов’язане скорочення імпорту готової сталевої продукції до ЄС на 5% за 11 місяців 2022 року?

– Динаміка імпорту ЄС у третьому кварталі 2022 року відобразила погіршення попиту. Це перше падіння імпорту з першого кварталу 2021 року, тоді як видиме споживання знижується другий квартал поспіль. Більше того, зростання імпорту систематично випереджає зростання видимого споживання з першого кварталу 2021 року. Таким чином, останні два роки імпорт зростав набагато вищими темпами, ніж попит. В результаті рівень проникнення імпорту (тобто відношення імпорту до попиту) останні квартали продовжував зростати, досягнувши 26%.

Який рівень імпорту ви прогнозуєте у 2023-2024 роках? Від чого залежатимуть поставки, і хто буде серед основних постачальників?

– EUROFER не публікує жодних прогнозів щодо імпорту чи експорту. Однак Туреччина, Індія, Китай, Тайвань та Південна Корея, ймовірно, залишаться у п’ятірці найбільших експортерів готової сталевої продукції до ЄС. Внаслідок війни Росії проти України Тайвань та Південна Корея тепер поступово витісняють імпорт російської та української сталі.

Експорт готової продукції також знизився за 11 місяців минулого року. Що спричинило падіння?

– Основною причиною падіння експорту з ЄС став слабкіший зовнішній попит, що також відповідає внутрішньому попиту в ЄС. Зокрема, ми спостерігаємо уповільнення попиту на сталь протягом 2022 року у деяких основних експортних напрямках ЄС, особливо у Великій Британії та Китаї.

Що буде з експортом сталі із ЄС у 2023-2024 роках? Якою буде географія поставок?

– Ми очікуємо, що у 2023 році попит на сталь у США зростатиме стійкіше завдяки державній політиці, такій як IRA. Великобританія, Туреччина, США, Швейцарія та Китай, ймовірно, залишаться ключовими напрямками експорту для ЄС.