Як різні країни світу відреагували на введення СВАМ у ЄС

З жовтня 2023 року діє перехідна фаза СВАМ. Багато країн вже встигли відреагувати на запровадження цього інструменту, який змінює правила міжнародної торгівлі. Узагальнено можна виділити три типи офіційних реакцій: протидія СВАМ і намагання довести його дискримінаційний характер, оголошення планів про введення власних аналогів СВАМ, проведення адаптації внутрішніх інструментів ціноутворення до застосування СВАМ у ЄС.

Найбільшими опонентами СВАМ вважаються країни BASIC – Бразилія, Південна Африка, Індія та Китай. На пленарному засіданні Конференція ООН з клімату COP29 ці країни наполягали на включенні обговорення СВАМ у порядок денний.

Уряд Бразилії вважає СВАМ дискримінаційним інструментом, який може більше нашкодити, аніж допомогти знизити вуглецеві викиди. Південна Африка стурбована тим, що СВАМ є одностороннім заходом, який не враховує потреби країн, що розвиваються. Індія розглядає СВАМ як дискримінаційний торговельний бар’єр і планує оскаржувати СВАМ у Світовій організації торгівлі. Індійський уряд відкинув пропозиції Єврокомісії збільшити внутрішній вуглецевий податок для мінімізації впливу СВАМ на експорт з Індії. Китай закликає ЄС забезпечити відповідність CBAM правилам СОТ і вважає необхідним провести багатосторонні дискусії щодо СВАМ.

Позиція країн BASIC базується на положенні Паризької угоди, що передбачає «принцип справедливості та спільної, але диференційованої відповідальності та відповідних можливостей на тлі різних національних обставин». Одна з інтерпретацій цього формулювання полягає в тому, що країни, які розвиваються, не можуть на себе брати такі ж кліматичні зобов’язання, як розвинені країни, а СВАМ як односторонній інструмент підриває цей підхід.

Польща була єдиною країною, яка у Раді ЄС голосувала проти СВАМ. Зараз польський уряд оскаржує введення СВАМ у Генеральному суді Європейського Союзу, аргументуючи позицію тим, що за своєю суттю СВАМ є фіскальним механізмом, а затвердження фіскальних механізмів потребує одноголосної згоди всіх країн-учасників ЄС. Слухання справи розпочалося у серпні 2023 р. і, виходячи з розгляду аналогічних справ, процес може тривати 2 роки.

Низка країн планують ввести свої аналоги СВАМ. Уряд Австралії влітку 2023 р. ініціював оцінку доцільності введення місцевого аналогічного механізму. Наразі триває другий раунд консультацій, остаточне рішення ще не прийнято. До Конгресу Сполучених Штатів Америки у 2023 р. надійшло 4  кліматичних законопроекти, один з яких передбачає введення імпортних мит на продукцію, вуглецева ємність якої вище, ніж продукції, виробленої у США.

Канада ще восени 2021 р. провела публічні консультації щодо введення СВАМ, наразі рішення не прийнято і дискусії продовжуються. Тайвань планує розробити власну версію СВАМ до середини 2025 р. Південна Корея у серпні 2024 р. розпочала консультації щодо запровадження СВАМ.

Велика Британія підтвердила введення СВАМ з січня 2027 р. Він охоплюватиме алюміній, чавун і сталь, цемент, добрива та водень. Продукція скляної та керамічної промисловості не потрапить у сферу його дії, щоб дати уряду і промисловості більше часу на підготовку. Після 2027 р. планується переглянути сферу охоплення британського СВАМ з урахуванням нових даних щодо ризику витоку вуглецю.

Велика кількість країн на введення СВАМ у ЄС відповіла розробкою власних внутрішніх інструментів вуглецевого ціноутворення (вуглецевого податку або системи торгівлі викидами СО2). Це може стати першим кроком до подальшого введення глобального вуглецевого ціноутворення або, як мінімум, запровадження власних СВАМ у цих країнах.

Японія у 2023 р. запустила пілотну фазу системи торгівлі викидами (СТВ) СО2, а у 2026 р. планується її повноцінне впровадження. Туреччина збирається запустити СТВ у 2025 р., визнаючи, що на рішення щодо її розробки вплинуло запровадження СВАМ у ЄС. Індонезія у 2023 р. запустила ринок вуглецевих квот (IDXCarbon) і наразі продовжує працювати над вуглецевим регулюванням. Ізраїль готується запровадити вуглецевий податок.

Сербія, зважаючи на європейський СВАМ, схиляється до введення місцевого вуглецевого податку. В’єтнам у 2025 р. планує запустити пілотну (пробну) фазу СТВ. Уряд Малайзії вважає, що країна повинна запровадити вуглецеве ціноутворення до початку повноцінної дії СВАМ у ЄС. Уряд Марокко, занепокоєний швидким введенням СВАМ у ЄС, збирається ввести вуглецевий податок у 2025 р.

Нагадуємо, що металургійна галузь України може найбільше постраждати від європейського CBAM, оскільки 93% експорту, що потрапляє під дію СВАМ – це металургійна продукція. У довгостроковій перспективі Україна може втратити весь свій експорт заготовки й сортового прокату.

За словами Тараса Качки, заступника міністра економіки, Україна вже веде перемовини щодо отримання виключення з-під дії CBAM, зважаючи на перспективи вступу до ЄС. Наразі в рамках зобов’язань перед ЄС в Україні триває робота щодо запровадження власної системи торгівлі парниковими квотами.