BHP має переглянути неефективну стратегію декарбонізації — IEEFA

Обсяг непрямих викидів компанії стрімко зростає

Призначення Брендона Крейга на посаду генерального директора гірничодобувного гіганта BHP з 1 липня відкриває для компанії можливість кардинально змінити свій підхід до екологічної трансформації сталеливарної галузі. Згідно з новим аналізом Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу (IEEFA), поточна стратегія BHP є неефективною і відстає від світових трендів.

Наразі BHP залишається серед аутсайдерів у сфері декарбонізації. Обсяг її непрямих викидів (Scope 3) стрімко зростає і в 2025 фінансовому році досяг 378 млн т. Замість реального скорочення вуглецевого сліду компанія фокусується на технологіях уловлювання, використання і зберігання вуглецю (CCUS). Це дає їй змогу продовжувати продаж власного коксівного вугілля та залізняку для доменних печей, але майже не наближає галузь до кліматичних цілей.

Експерти IEEFA наголошують, що технологія CCUS продемонструвала повну відсутність прогресу: у світі досі немає жодного комерційного підприємства такого типу на базі доменного виробництва. Крім того, CCUS не вирішує проблему викидів метану з вугільних шахт компанії, що зумовлює занепокоєння великих інвесторів.

Стратегія BHP багато в чому спирається на очікування довгострокового попиту на коксівне вугілля з боку Індії. Проте аналіз показує, що індійський сталеливарний сектор активно диверсифікує імпорт, планомірно знижуючи залежність від австралійської сировини задля енергетичної безпеки. У довгостроковій перспективі Індія орієнтуватиметься на внутрішній видобуток, використання екологічно чистого водню та переробку брухту.

Найбільш перспективним шляхом декарбонізації наразі є технологія прямого відновлення заліза (DRI) за допомогою газу або водню, яка повністю виключає використання вугілля.

Як повідомляв GMK Center, BHP Group скорочує ключові проєкти декарбонізації своїх залізорудних підприємств у Західній Австралії. Зокрема BHP відклала затверджений радою директорів проєкт із будівництва сонячної електростанції та акумуляторної батареї на руднику Jimblebar, а також відтермінувала проєкт сонячної, вітрової та акумуляторної системи потужністю 500 МВт. Окрім того, корпорація відмовилася від планів щодо заводу з переробки залізної руди із низьким рівнем викидів.