Exclusive Україна ініціювала антидемпінгове розслідування щодо прокату з покриттям із чотирьох країн

Йдеться про імпорт з Туреччини, В'єтнаму, Південної Кореї та Індії

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту до України прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням із Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї та Індії. Про це йдеться у повідомленні «Урядового кур’єра».

Відповідне рішення комісії від 22 травня 2026 р. №АД-603/2026/441-01 набуває чинності з дня опублікування (26 травня поточного року). Його ухвалено після розгляду відповідної скарги ТОВ «Модуль – Україна» та ТОВ «Полістіл», а також звіту й висновків Мінекономіки щодо результатів проведення антидемпінгової процедури.

МКМТ за результатами розгляду, серед іншого, встановила: у скарзі вдосталь обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що імпорт в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням із зазначених чотирьох країн міг здійснюватися за демпінговими цінами. Водночас рівень демпінгової маржі не може вважатися мінімальним, а обсяги імпорту — незначними у розумінні закону.

У зверненні також наведено достатньо доказів, що імпорт здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, що може заподіяти шкоду національному товаровиробникові та загрожуватиме цим надалі.

Зокрема, відповідно до матеріалів скарги, за період дослідження (2022–2024 роки) імпорт в Україну продукції походженням із Туреччини, В’єтнаму, Кореї та Індії характеризувався істотними обсягами та високими темпами зростання як в абсолютних показниках (збільшення в 4,5 раза), так і стосовно виробництва (зростання вдвічі), споживання (зростання в 2,5 раза) такого товару в країні.

Середньозважені ціни імпорту в Україну товару походженням із цих країн мали тенденцію до падіння. Із 2023-го вони були значно нижчими за середню ціну схожого товару заявників, перешкоджали зростанню його вартості на внутрішньому ринку, яке сталося б за умови відсутності демпінгових постачань з-за кордону.

Об’єктами розслідування, дорученого Мінекономіки, є прокат плоский із вуглецевої сталі за кодами 7210 70, 7210 90 та 7212 40 згідно з УКТ ЗЕД (за винятком плоского прокату з вуглецевої сталі, покритого оловом, за кодом 7210 70 10 00).

Мінекономіки протягом 30 днів від дати опублікування повідомлення здійснюватиме реєстрацію зацікавлених сторін і розглядатиме вимоги щодо проведення слухань. Окрім того, упродовж 60 днів відомство розглядатиме письмові коментарі та додаткову інформацію.

Як зазначає головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко, це розслідування варто кваліфікувати як частину ширшої стратегії захисту внутрішнього ринку сталі в умовах нарощування імпорту.

«Це ланцюгова реакція на ті заходи, що вживають у ЄС, які обмежують український експорт. Туреччина, Індія, Південна Корея та В’єтнам є великими виробниками сталі з розвиненою експортною орієнтацією. У глобальному масштабі спостерігається перенасичення ринків сталі, що змушує експортерів шукати нові напрямки збуту на преференційних умовах. Ми бачимо експансію імпорту не лише в обсягах, а й у цінах», — пояснив він.

Андрій Тарасенко додав, що турецькі заводи мають можливість продавати свою продукцію дешевше завдяки імпорту слябів або г/к рулону з Китаю та РФ, а також імпорту російського газу. Азійська продукція на ринку є однією з найдешевших через тиск Китаю, від якого український ринок захищений митами.

Нагадаємо, що у березні Україна почала антидемпінгове розслідування щодо прутків і кутиків із Туреччини.