Турецькі металурги закликають до термінових дій по захисту від демпінгового імпорту

Представники галузі, серед іншого, вказують на недозавантаження місцевих потужностей

Металурги Туреччини закликають до термінових дій щодо захисту від демпінгового імпорту. Про це вони заявили турецькому інформаційному агентству Anadolu Ajansı.

Представники металургії вважають, що дешева та невідповідна стандартам сталева продукція з Китаю та країн Східної Азії, що підтримується державними субсидіями, створює недобросовісну конкуренцію та знижує завантаженість потужностей у Туреччині.

Генеральний секретар Турецької асоціації виробників сталі (TCUD) Вейсел Яян заявив: високі темпи зростання експорту на турецький ринок з боку Китаю, РФ, Індії та деяких країн Далекого Сходу, які не змогли подолати протекціонізм США, ЄС та інших, завдали шкоди внутрішньому виробництву. Металургійні потужності країни у 60 млн т залишаються переважно недозавантаженими.

Зокрема, за його словами, з 2020 року імпорт з Китаю зріс удесятеро. Обмежене використання потужностей внаслідок збільшення імпорту призвело до відкладення або скасування нових інвестицій з боку турецьких металургів, що негативно вплинуло на потенціал сталого зростання сектору.

Яян також вказує, що металопродукція, імпортована з Китаю та Далекого Сходу, іноді викликає питання щодо якості та стандартами. Різниця між партіями та надійність сертифікації є одними з найчастіше згадуваних проблем з імпортом.

Халук Каябаші, генеральний директор Kibar Holding, компанії, що виробляє алюмінієвий прокат, заявив, що демпінгові товари, ціни на які нижчі за собівартість завдяки державним субсидіям у таких країнах, як Китай та Індонезія, створюють нестійке конкурентне середовище на турецькому ринку.

Він наголосив на необхідності впровадження інструментів торгівельного захисту для запобігання недобросовісній конкуренції. Проте, на думку Каябаші, одних лише антидемпінгових мит для захисту сектору недостатньо. Також мають значення ефективні перевірки походження, посилений контроль якості та перевага для вітчизняної продукції в держзакупівлях. Окрім того, турецьких промисловців варто підтримувати відповідними кредитними та стимулюючими механізмами.

Угур Далбелер, гендиректор Colakoglu Metalurji, вказує – якщо коефіцієнт використання потужностей впаде нижче 75%, металургійний сектор країни втратить свою конкурентоспроможність. За його словами, протягом останніх двох років компанії доводилося працювати з коефіцієнтом нижче 60%.

«За цих умов не лише неможливі інвестиції у відновлення, але й збереження того, що вже є. Сталеливарна галузь повинна щороку робити значні інвестиції лише щоб підтримувати те, що вже існує. Якщо не вжити заходів, турецька металургія зазнає непоправної шкоди» – зазначив він.

Нагадаємо, що протягом січня-липня поточного року металургійна галузь Туреччини скоротила виплавку сталі на 0,9% порівняно з аналогічним періодом 2024-го – до 21,48 млн т. Виробництво чавуну за період впало на 12,5% р./р. – до 5,29 млн т.