CBAM коштуватиме Індії 0,03% ВВП – дослідження

Внутрішній вуглецевий податок може зменшити цей вплив

ВВП Індії між 2025 та 2030 роками може впасти на 0,02–0,03% через відтік доходів, якщо дія європейського CBAM не буде пом’якшена застосуванням внутрішньої системи ціноутворення на вуглець. Про це йдеться в аналізі аналітичного центру з питань державної політики CSEP.

За цим сценарієм ЄС зібрав би близько 5500 крор рупій (€539 млн) від індійських експортерів у 2030 році.

Застосування ж внутрішнього податку на вуглець плюс CBAM призведе до зростання ВВП на 0,01% у пізніші роки, оскільки частина податкових надходжень залишиться всередині країни, що пом’якшить негативні наслідки.

Хоча експорт Індії до ЄС, що підпадає під вплив механізму, становить лише 0,2% її ВВП, 90% від загальних обсягів припадає на продукцію чорної металургії, що робить галузь особливо вразливою. Тож існує занепокоєння, що європейський вуглецевий тариф збільшить виробничі витрати в ключових галузях промисловості.

Дослідники розглядають три сценарії розвитку подій.

Зокрема, що стосується фіскальних надходжень, висновки наступні.

• За сценарієм із внутрішнім вуглецевим податком (PCARBON) Індія отримує значні надходження від нього, які оцінюються в 1% ВВП до 2030 року.
• За схемою PCARBON + CBAM нерозподілений дохід становить 0,5% ВВП, що балансує економічні проблеми з дотриманням європейських торгівельних норм.
• Сценарій CBAM призводить до втрати доходів, оскільки податок повністю надходить до ЄС, що спричиняє негативні економічні наслідки.

Дослідники рекомендують використовувати доходи від внутрішнього вуглецевого податку для “зелених” субсидій, промислової декарбонізації та цільової компенсації домогосподарствам, а також на заходи щодо диверсифікації експорту на ринки поза ЄС та підвищення енергоефективності.

За уточненими оцінками GMK Center, за підсумками 2024 року Україна експортувала в ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM. Йдеться насамперед про залізо, сталь, електроенергію, алюміній, цемент та добрива. Аналітики прогнозують, що за наявної структури потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 роки через впровадження механізму становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд.