Додаткові витрати на CBAM ускладнять торгівлю сталлю із 2026 року

У майбутньому знадобиться тісна співпраця між учасниками ланцюжків постачань

Європейська сталеливарна галузь все ще не повністю готова до поступового впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Додаткові витрати у його рамках можуть призвести до труднощів у торгівлі сталлю з 2026 року. Про це йшлося на виставці Made in Steel у Італії, повідомляє Fastmarkets.

Механізм остаточно набуде чинності 1 січня 2026 року, проте фіскальні наслідки з’являться лише у травні 2027-го.

Як зауважив Олександр Джуліус, президент європейської асоціації дистриб’юторів сталі Eurometal, ЄС відклав запровадження CBAM до травня 2027 року, оскільки електронна платформа для торгівлі сертифікатами ще не готова.

Ціна сертифікатів CBAM буде прив’язана до цін на вуглецеві викиди в EU ETS. Учасники купуватимуть сертифікати на електронній платформі та зможуть перепродавати невикористані. Для імпорту сталі буде потрібно зареєструвати компанію-декларанта на електронній платформі. Спочатку декларації потрібно буде подавати для викидів Scope 1-2, а з часом – також для Scope 3.

Постачальники з країн поза ЄС зможуть зареєструвати свої установки на електронній платформі, щоб декларувати викиди Scope 1-2, проте ці дані будуть перевіряти верифікатори та сертифікаційні компанії Євросоюзу.

За оцінками Олександра Джуліуса, дозвіл на купівлю сертифікатів CBAM на європейській платформі можуть отримати близько 100 тис. компаній.

Водночас відтермінування купівлі сертифікатів CBAM не знизить фінансовий тиск на компанії. Президент Eurometal зауважив, що у 2027 році декларанту доведеться купити всі СВАМ-сертифікати на товари, які були розмитнені у 2026 році, відповідно, постає питання створення фінансових резервів.

У перший рік дії CBAM імпортери повинні будуть платити лише за 2,5% викидів, пов’язаних з імпортованими товарами, до 2034 року ця ставка поступово зросте до 100%.

На думку Олександра Джуліуса, у майбутньому знадобиться набагато тісніша співпраця в ланцюжку постачань між компаніями-імпортерами, переробниками та кінцевими споживачами. За імпортовану сталь з вищими викидами доведеться доплачувати, що призведе до додаткових витрат приблизно в €56/т. Покупець має бути знайомий із системою, щоб мати змогу враховувати фактор вартості вуглецевих викидів.

Одним із способів може бути адаптація контрактів, що включатиме попередню координацію відстеження викидів між заводами, клієнтами та логістичними партнерами, а також використання цифрових систем для звітності про викиди та управління СВАМ-сертифікатами.

Нагадаємо, що асоціація виробників цементу України «Укрцемент» закликає Кабмін звернутися до ЄС щодо відтермінування для країни механізму транскордонного вуглецевого коригування. Раніше такий заклик до української влади також оприлюднила Національна асоціація добувної промисловості України та провідні учасники ринку надрокористування.

За оновленими оцінками GMK Center, унаслідок введення механізму транскордонного вуглецевого коригування Україна може втратити $7,2 млрд ВВП до 2030 року.