(c) shutterstock.com
Нацбанк підняв офіційний курс гривні на 25% – до 36,56 грн/дол., таким чином усунувши розрив між ринковим курсом валют та фіксованим для бізнесу, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
На цій різниці експортери втрачали мільйони гривень прибутку. До прикладу, продавши товар на $10 тис. за фіксованим раніше курсом в 29,25 грн, підприємець мав би поповнити свій бюджет саме на цю суму. Утім, реальна вартість долара коливалася в межах 36,7-37 грн, а отже, очікуваний прибуток в $10 тис. перетворювався на $8,5 тис.
Чим більша сума контракту – тим більші втрати.
Болюче це відчували на собі не лише великі фірми, а й фізичні особи-підприємці, що обслуговували іноземні замовлення.
Раніше податківці зробили такий висновок: сума від’ємної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки на міжбанківському ринку, до складу витрат не включається.
Це ставило в нерівні умови бізнеси, які мали закордонні замовлення чи експортували на зовнішній ринок, і збільшувало дефіцит їхніх бюджетів та обігових коштів.
Зараз такий крок НБУ посилить конкурентоспроможність українських виробників, підтримає експортерів, зокрема виробників агропродукції та компанії гірничо-металургійного комплексу. Адже ціни на сировину в ЄС та інших країнах світу падають.
Пшеничні котирування на світових біржах продовжують знижуватися, те саме стосується сталі й залізної руди.
Виробництво в секторі ГМК через війну впало на 53%, аграрії зберуть на 30% менше врожаю. При цьому вартість логістики зросла в 2-3 рази, що виводить чимало виробників за межу рентабельності.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП). Ділові кола привітали рішення регулятора та відзначили, що НБУ починає більше заглиблюватися в питання не лише стримування інфляції, а й розвитку економіки.
Раніше УСПП та Антикризовий штаб допомоги промисловості й бізнесу, що діє під його егідою, неодноразово звертали увагу партнерів з Нацбанку на потребу вирівняти позиції реального й офіційного курсу валют.
Диспропорції на валютному ринку завдавали значних збитків не лише експортерам, а й самим фінустановам. Ще раніше «ПриватБанк» та «Ощадбанк» підвищили обмінний курс долара для безготівкових розрахунків. Така можливість у них з’явилася 1,5 місяці тому, проте була спрямована на розрахунки фізичних осіб. Курсова різниця призводила до виникнення цілої низки схем, серед яких загальновідомий «картковий туризм» в країни ЄС.
Приємно, що наші зусилля щодо інтенсифікації діалогу з Національний банком уже принесли перші позитивні плоди. Крім коригування курсу валют, ідеться про збільшення термінів повернення валютної виручки експортерами з 120 до 180 днів (ми ще будемо працювати над їх адресним збільшенням). Варто розуміти, що завдання регулятора – максимально сприяти розкручуванню роботи національної економіки. Це самі ті кроки, яких очікував бізнес. Сподіваюся, ця спільна робота триватиме.
«Укрзалізниця» ще минулого року планувала підвищити свої тарифи, але тоді вона отримала шквал негативних реакцій…
Починаючи з 2021 року, відбулося значне зростання тарифів на перевезення вантажів добувної промисловості. Наприклад, тарифи…
Рівень ставок фрахту залежить від багатьох факторів, які можна розділити на ринкові (економічні), військово-політичні та…
Ознайомитись з дослідженням «Opportunities for rebuilding for iron&steel industry of Ukraine» підготовленим для OECD Steel…
У 2022 році українські порти опинились під блокадою. Сотні укладених контрактів зупинились – частина була…
Повний текст дослідження GMK Center «Обмеження на експорт брухту у світі 2025» можна переглянути за…