Про те, як відбувається цифрова трансформація промислового підприємства, які конкурентні переваги вона дає та якою саме має бути роль держави в цьому процесі, в ході онлайн-форуму Trans4mation week, присвяченого впровадженню технологій Індустрії 4.0, розповів директор з фінансів та економіки «Інтерпайп» Денис Морозов. GMK Center публікує тези його виступу:

– Розвиток інноваційного середовища в промисловій компанії відбувається шляхом зміни трьох ключових базових елементів. Перший – це люди. Їхня ментальність, прийняття та використання IT-технологій у повсякденному житті й на роботі. Другий – це, власне, технології. Ті елементи, які необхідно впроваджувати: нові рішення, гаджети, технологічні підходи. Це потребує великих інвестицій, у тому числі імпорту обладнання з-за кордону. І третій – виробничі процеси. Їх реформа, зміни й перебудова. Найчастіше вони залишилися ще з радянських часів і потребують трансформації. Звісно, це складний процес, який включає трансформацію світогляду й ментальності людей.

Сьогодні ми продовжуємо інвестувати. Постійно закуповуємо нове обладнання. Усе обладнання має підтримувати необхідні елементи створюваної системи. Наприклад, якщо ми говоримо про верстати, то вони мають в онлайн-режимі передавати дані про свій стан. Ці дані будуть оброблятися наявними модулями, і нове обладнання стане органічним елементом IT-екосистеми нашої компанії. Протягом п’яти-шести років ми плануємо інвестувати в обладнання ще близько $100 млн. Будемо постійно оновлювати парк та залучати найновіші технології. Приблизно стільки ж грошей ми витрачали й в останні п’ять-шість років.

Ми повірили в індустрію 4.0. Розуміємо, як вона працює і які конкурентні переваги може надати. Наші конкуренти за кордоном впроваджують і використовують ці елементи, що дуже покращує їхню конкурентну позицію. Отже, ми теж маємо так робити. Головне тут – це централізація й автоматизація ключових бізнес-процесів. Найважливіший елемент – створення цифрового двійника виробництва, який дає змогу дуже точно, оперативно та гнучко планувати, ефективно управляти ресурсами, що дає нам зниження витрат. Ми повністю простежуємо виробничий ланцюжок, можемо більш точно прогнозувати, коли виріб буде зроблено, коли потрапить до клієнта. Ми збираємо всі показання приладів про їх стан і температурі, а спеціальні модулі роблять висновки та передбачення, коли обладнання вийде з ладу і його доведеться ремонтувати.

Ми змінили систему підходу до готової продукції – система стала повністю цифровий. Для клієнта це означає дуже оперативний менеджмент на складах і транспортну логістику з автомобільного транспорту, яка чітко простежується. Клієнти задоволені. Вони бачать, як їхні автомобілі переміщуються, розуміють, коли вони приїдуть.

Сьогодні ми в процесі трансформації. Багато що вже зроблено, і компанія не планує зупинятися. В Україні сьогодні для цього є все. Є дуже хороші компанії, які вміють створювати та впроваджувати нові технології. Вони максимально гнучкі та є кращими за світові за багатьма параметрами. Усе це чудово працює і помітне посилює конкурентну позицію.

Ми інвестуємо не лише в технології, а й у людський капітал. Інженерна професія має стати модною, люди мають хотіти бути інженерами, займатися технікою, технологіями. Тому ми популяризуємо мехатроніку серед школярів і студентів. Ми вже створили дві лабораторії мехатроніки на базі Дніпровської політехніки. Вони працюють, туди приходять школярі та студенти, діти розвиваються, роблять там свої маленькі відкриття. Ми хочемо створити ще дві лабораторії мехатроніки в школах нашого міста. Крім того, ми проводимо змагання з мехатроніки. Дух змагання дає стимул до того, щоб діти покращували свої знання і рухалися вперед. Ще трохи, і наша українська команда з мехатроніки стане найкращою у світі.

Як же держава може допомогти? По-перше, треба розібратися з імпортними митами. Сьогодні, на жаль, на деякі види обладнання, яке потрібно закуповувати для розвитку технології 4.0, запроваджені мита. Можливо, потрібно підійти до цього по-іншому. Розібратися, що це обладнання в Україні не виробляється, і на якийсь час мита прибрати. Допоки наші українські промисловці не зможуть виробляти таке саме.

По-друге, кредитування бізнесу. Сьогодні немає спеціальних кредитів на розвиток IT. Хоча, теоретично, така цільова програма була б корисною. Є ж, наприклад, цільові кредити на екологію, перехід на сонячні станції та інше. Чому б не зробити таке саме для IT-проектів? Спеціальна ставка, хороша віддача. Це надасть друге дихання українській промисловості. Я вважаю, що цю тему потрібно обговорювати на державному рівні.

По-третє, це, звісно, навчання профільних фахівців. Наша компанія намагається щось робити, але має бути державна політична воля. Освіта має стати базовим завданням держави. Систему освіти необхідно так перебудувати, щоб випускати реально класних фахівців. І щоб ці класні фахівці залишалися працювати в Україні, а не виїжджали й не посилювали IT-команди в Польщі, Угорщині, Німеччині та інших країнах. Це дуже важливе завдання, яке можна вирішити тільки на державному рівні.

І четверте, напевно, найпростіше, що може зробити держава сьогодні, – це повністю перевести всі документи в цифру. Сьогодні начебто й закони приймають, що печатки не потрібні, але попри це багато банків все одно вимагають печатку на виписках та інших документах. Навіщо? Не зрозуміло. Те саме з договорами. Багато хто вимагає документи з печатками, та сама Податкова. Кажуть: немає печатки – немає документа. Паперові документи з печатками мають стати чимось архаїчним. Якщо документи прийматимуть тільки в електронному вигляді, то це змінить нас самих. Не потрібні будуть ці нескінченні архіви, не треба буде три роки зберігати папери у величезних приміщеннях. Це дуже спростить життя й усуне непотрібний середньовічний атавізм.

Ми, як бізнес, віримо в цифрову трансформацію, будемо рухатися в цьому напрямку та закликаємо державу взяти участь. Ми маємо згуртуватися та рухатися далі разом.

З 1 липня 2020 року набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 19650-1:2020 «Організація та оцифрування інформації щодо будівель та споруд включно з будівельним інформаційним моделюванням (ВІМ). Управління інформацією з використанням будівельного інформаційного моделювання. Частина 1. Концепції та принципи». Цей документ ідентичний міжнародному стандарту ISO 19650-2:2018.

ДСТУ 19650-1:2020 реалізований на замовлення Асоціації «Український центр сталевого будівництва» і розроблений ТК 301 «Металобудівництво» Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.Н. Шимановського за участю Ukrainian BIM Community. Ознайомитися з остаточною редакцією ДСТУ 19650-1:2020 (ISO 19650-1:2018, IDT) можна за посиланням.

Нагадаємо також, що з 1 квітня 2020 року набрали чинності 16 національних стандартів першого блоку, гармонізованих з міжнародними стандартами щодо BIM-технологій (Building Information Model, або інформаційне моделювання будівель).

Суть BIM-технології

Серія стандартів ISO 19650 надає архітекторам, інженерам і будівельникам можливості для більш ефективного планування, проектування та управління будівельними проектами з використанням технології BIM.

BIM – це сучасні системи інформаційного моделювання на всіх етапах життєвого циклу об’єктів нерухомості. Впровадження BIM-технологій забезпечує виконання всього ланцюжка завдань (конструювання-виготовлення – логістика-монтаж-контроль), дає змогу підвищити якість контролю будівельних робіт, реалізувати багато сучасних проектів і вивести будівельну галузь на якісно новий рівень.

Також технологію BIM можна використовувати в державних закупівлях. Більшість європейських країн ще в минулому десятилітті широко впроваджували її на державному рівні.

Конкретні результати

За допомогою BIM можна вирішити низку проблем будівельної галузі: низький рівень оцифрованості та застарілі технології, низька продуктивність, неефективні управління та використання ресурсів, обмін інформацією, актуальні питання екологічності та енергоефективності, безпеки та прозорості.

BIM дає змогу оцифрувати процес будівництва – створити розрахункову модель об’єкта, поверхових планів та ескізів основних будівельних елементів, встановити послідовність монтажу і старту робіт з контролем всіх залучених учасників. Іншими словами, за допомогою інструментів BIM можна створити цифрову модель будівництва з єдиною системою звітів для виробництва, монтажу й поточного щоденного контролю.

Конкретні переваги впровадження BIM:

Що зроблено і що в процесі

На глобальному рівні прийняття ДСТУ 19650-1:2020 є важливим, але все-таки першим кроком на шляху гармонізації української нормативної бази з міжнародними стандартами будівельного інформаційного моделювання.

Надалі буде продовжено виконання Дорожньої карти до Меморандуму для створення умов впровадження ВIМ при створенні об’єктів будівництва і об’єктів архітектурної діяльності.

Також Ukrainian BIM Community підготовлений документ «Концепція впровадження BIM – будівельного інформаційного моделювання в Україні» за підтримки проекту ЄС «Допомога органам влади України в удосконаленні менеджменту циклом інфраструктурного проекту». Концепція включає етапи впровадження BIM в будівельній галузі з урахуванням міжнародного та українського досвіду, а також необхідні зміни в нормативно-правовому полі.

Найближчим часом ми плануємо створити міжсекторальну групу UA BIM TASK GROUP для координації дій зацікавлених сторін у процесі реалізації Концепції.

Зараз ТК 301 «Металобудівництво» Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського працює над гармонізацією другої частини європейського стандарту ISO 19650-2:2018, IDT «Організація та оцифрування інформації щодо будівель та споруд включно з будівельним інформаційним моделюванням (ВIM). Управління інформацією з використанням будівельного інформаційного моделювання. Частина 2. Етап будівництва». Завершення робіт за цим стандартом очікується в третьому кварталі 2020 року.

Зараз виконуються такі роботи: переклад Концепції англійською мовою, переклад посібника із впровадження ВIM від ЄС EU BIM Handbook українською мовою, переклад п’яти стандартів ISO щодо BIM та їх гармонізація з українським законодавством та ін.

Подальші дії

Згідно з меморандумом, у 2020 році також буде проведена робота з гармонізації частин 3, 4 і 5 ISO 19650-Х: 2018. Також в поточному році передбачена гармонізація інших міжнародних стандартів щодо функціонування системи ВIM, а саме: ISO 16739-1:2018, ISO 12006-2:2015, ISO 12006-3:2007, ISO/TS 12911:2012, ISO 16354:2013, ISO 16757-1:2015, ISO 16757-2:2016, ISO 22263:2008 – ці стандарти (входять до 16) набрали чинності 1 квітня 2020 року, ISO 29481-1:2016, ISO 29481-2:2012, ISO/DIS 21597, ISO/DIS 23386, ISO/CD 23387, ISO/AWI TR 23262, ISO 15686, IEC 81346.

Також, згідно з меморандумом, найближчим часом необхідно буде підготувати зміни до державних будівельних норм:

Крім того, необхідно внести зміни в національні стандарти, які визначають основні вимоги до проектної документації та проведення експертизи в частині використання ВІМ:

Надалі необхідно підготувати зміни до постанов Кабінету Міністрів в частині розробки проектної документації, проведення її експертизи та реалізації проектів будівництва із застосуванням технології ВIM. А також внести доповнення до порядку професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг) у сфері архітектурної діяльності.

Загалом зміни в нормативно-правовому полі для розвитку BIM-технологій вплинуть на технічне регулювання, атестацію виконавців, процедури закупівель, тендерні процедури, розроблення проектної документації та експертизу проекту, будівництво, експлуатацію, реконструкцію та ліквідацію об’єкта.

Технології BIM ще мають пройти апробацію на всіх етапах створення об’єктів нерухомості, в тому числі під час проектування і спорудження об’єктів. Апробацію планується провести протягом 2021 року.

Крім того, ми хочемо домогтися прийняття Кабінетом Міністрів постанови щодо встановлення вимог до обов’язкового застосування BIM-технологій при спорудженні об’єктів за бюджетні кошти. Очікується, що проект постанови буде підготовлений до кінця наступного року.

В інформаційному просторі дедалі частіше з’являються новини про використання блокчейну тими чи іншими компаніями. Наприклад, у серпні 2019 року «Метінвест» уклав угоду на купівлю устаткування через блокчейн-платформу we.trade. У травні 2020 року гірничодобувна компанія BHP уклала блокчейн-контракт на поставку залізної руди до Китаю. У липні 2020 року Nanjing Iron & Steel уклала блокчейн-угоду на купівлю залізної руди з Австралії. Мимоволі виникають підозри, що компанії використовують блокчейн лише для піару на модній технології. Чи так це насправді? Давайте розбиратися детальніше.

Що таке блокчейн? Це розподілений реєстр. Простіше кажучи, база даних, яка зберігається не в одному місці, а в усіх учасників мережі, які підтримують її роботу. Зміни до цієї бази може вносити один з учасників мережі, дотримуючись суворих правил, щоб решта учасників підтвердили запис.

Блокчейну властиві прозорість і незмінність. Прозорість передбачає, що можна відстежити історію всіх записів. У випадку з публічним блокчейном (доступним для всіх) це може зробити кожен оочий, у випадку з приватним блокчейном (з обмеженим доступом) – тільки його учасник. Незмінність означає, що історію записів не можна підробити заднім числом. Цей ефект досягається за рахунок криптографії, що зв’язує кожний наступний блок записів з попереднім.

Які ж можливості надає блокчейн учасникам сталевої галузі?

Можливість №1

Підписання угод через смарт-контракти. Смарт-контракт («розумний» контракт) передбачає, що розрахунок між сторонами здійснюється автоматично у разі виконання певної умови. Наприклад, у момент надходження товару до пункту призначення продавцеві автоматично виплачується вартість цього товару.

Переваги смарт-контрактів: нівелюються ризики контрагентів, пов’язані з оплатою і поставкою товарів; відпадає необхідність звертатися до судових інстанцій, оскільки контракт виконується в автоматичному режимі; виключається необхідність взаємодіяти з банківськими установами в разі затримки або ненадходження платежу (оскільки блокчейн прозорий, статус платежу можна перевірити самостійно).

Повноцінно ця схема зможе працювати за двох умов: а) розвинений інтернет речей, пристрої якого зможуть відстежувати рух товару в режимі реального часу; б) наявність системи сполучних ланок (оракулів), які зможуть передавати інформацію з реального світу в блокчейн.

Можливість №2

Відстеження ланцюжків поставок, що включають весь шлях створення товару (від сировини до готової продукції). Один з можливих варіантів – записувати інформацію про рух продуктів у блокчейні. Канадський уряд вже реалізує проект з відстеження поставок металопродукції через блокчейн-платформу. Вона дасть можливість простежити походження металургійної продукції та розвіяти побоювання США, що металопродукція з інших країн могла поставлятися як експорт з Канади в обхід американських імпортних митних платежів.

Переваги блокчейну для ланцюжків поставок:

  1. будь-хто (в разі публічного блокчейну) може підтвердити походження продукції;
  2. підтвердження є цілковито надійним, оскільки в блокчейні не можна непомітно змінити записи заднім числом, на відміну від централізованих баз даних.
  3. На сьогодні основні проблеми пов’язані з автоматизацією відстеження шляху товару й занесення інформації в блокчейн.

Можливість №3

Підтвердження справжності документів. Ця можливість суміжна з попередньою, але при цьому є більш простою і зрозумілою для практичної реалізації. За певним алгоритмом кожен документ кодується так, що на виході виходить рядок заданої величини з букв і цифр (так званий «хеш»). Далі цей хеш записується в блокчейн.

Алгоритм кодування (хешування) такий, що для кожного документа хеш є унікальним. У разі щонайменшої зміни змісту документа хеш змінюється кардинально. Переваги використання блокчейну для підтвердження автентичності документів аналогічні тим, що вказані в попередньому пункті (простота перевірки будь-ким, а також абсолютна надійність отриманих результатів).

Практичним прикладом може слугувати проект SAP зі створення єдиного галузевого реєстру сертифікатів на металопродукцію. Мета цього реєстру – засвідчувати справжність сертифікатів і в такий спосіб боротися з контрафактом, який, за експертними оцінками, перевищує 10% від обсягів споживання. Проект підтримали російські металургійні компанії, в тому числі «Северсталь».

Можливість №4

Створення біржової інфраструктури. Ця можливість пов’язана з розвитком фінансового сектора, але водночас безпосередньо стосується металургії, наприклад у частині ринку деривативів на залізну руду й металопродукцію. Блокчейн дає змогу створювати цифрові аналоги активів з реального світу (так звані токени) і переміщати їх. Відповідно, спрощується й торгівля цими активами.

За оцінками World Steel Dynamics, на металургійному ринку попит на інструменти хеджування зростатиме з підвищенням волатильності цін. Тому використання нових інструментів, що полегшують торгівлю, буде як ніколи доречним.

Переваги біржової інфраструктури, створеної на блокчейні:

  1. повністю або частково відпадає необхідність звертатися до традиційних посередників фондового ринку (брокерів, зберігачів), компанії можуть самостійно здійснювати операції та зберігати токенізовані активи. Відповідно, знижуються витрати компаній за рахунок оплати послуг цих посередників, знижується ризик людських помилок з боку посередників;
  2. підприємства можуть самостійно відстежувати наявність активів за блокчейн-адресами.

Зараз активно розвиваються криптовалютні біржі. Деякі з них (так звані централізовані) схожі на традиційні фондові біржі (єдиний центр управління, єдиний сервер, де зберігаються активи і виконуються заявки). Інші (децентралізовані) працюють без єдиного сервера, на основі смарт-контрактів. Це лише питання часу, коли ці технології дійдуть до традиційних секторів економіки.

Сьогодні блокчейн – це незріла технологія, яка активно розвивається. Вона має очевидні недоліки в порівнянні з традиційними централізованими рішеннями (більш висока вартість обслуговування, більш низька пропускна здатність, висока ймовірність програмних помилок). Частина недоліків буде усунена в майбутньому. Частина, можливо, залишиться в якості «плати» за використання технології. Але в будь-якому разі блокчейн надає цікаві можливості, і в тому чи іншому вигляді ця технологія знайде своє застосування.

Оригінал матеріалу опублікований тут