Український ринок праці минулого року доволі відчутно постраждав від карантинних обмежень. Більшою мірою наслідки пандемії позначилися на низці галузей сфери послуг, але зачепили вони й окремі сектори промисловості. У 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників у промисловості зменшилася в порівнянні з попереднім роком на 3,3%, або на 60,3 тис. осіб, – до 1,77 млн осіб.

За словами Наталії Щетиніної, консультанта з рекрутменту індустріального напряму міжнародної стафінгової групи Ancor, в 2020 році окремі виробничі компанії (В2В і FMCG секторів) справді були змушені скоротити персонал, закрити деякі напрями бізнесу або зовсім припинити свою діяльність. Ця ситуація пов’язана переважно з оптимізацією витрат, висококонкурентним середовищем, фокусуванням продажів значною мірою на експорті або відсутністю замовлень з боку клієнта (в разі контрактних виробництв).

«Попит на робочий персонал хоч і скоротився на 10-20% через падіння обсягів виробництва, але не зник. Стабільність на ринку також дещо деформувало масове повернення працівників із Заходу, які, начебто й тимчасово, розглядають роботи й зарплати в Україні, але роблять це очевидно неохоче й за першої нагоди знову їдуть», – пояснює Андрій Самчишин, операційний директор (CEO) компанії Sun One.

Динаміка в ГМК

Упродовж минулого року в гірничо-металургійному секторі кількість зайнятих працівників знижувалася. Утім, про це можна судити лише за непрямими ознаками. Повні деталізовані дані про чисельність працівників за галузями Держстат оприлюднить лише в жовтні 2021 року. Однак відомо, що за підсумками 2020 року середньооблікова кількість штатних співробітників у металургії та виробництві готових металовиробів зменшилася на 4%, або на 7,5 тис. осіб. Серед решти зайнятих в галузі 180,2 тис. осіб приблизно 70% – це персонал метпідприємств.

Відзначимо, тренд на зниження кількості зайнятих в металургії почався давно й упевнено триває. У рудному сегменті кількість співробітників є відносно стабільною. Цьому сприяє позитивна ситуація на світовому ринку.

Коефіцієнт плинності кадрів в металургії та виробництві готових металовиробів під час піку карантину в першому та другому кварталах 2020 року становив 5,5 та 5,2% відповідно. Через скорочення штатів було звільнено 0,7 і 0,6 тис. осіб відповідно. Цікаво, що в третьому кварталі коефіцієнт плинності кадрів зріс до 6,5%, а кількість скорочених – до 1,9 тис. осіб.

Карантинні процеси

В умовах весняного карантину, крім переведення офісних співробітників на дистанційну роботу, в деяких випадків працівників відправляли у вимушений простій зі збереженням зарплати. За даними Держстату, в металургії та виробництві готових металовиробів показники неповної зайнятості в розпал карантину були такими:

У першому кварталі:

У другому кварталі:

Раніше в інтерв’ю GMK Center Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг», розповів, що під час карантину було повністю зупинено роботу блюмінга-1, двох дрібносортних станів (№1 і №3) першого сортопрокатного цеху, дрібносортного стану №5 другого сортопрокатного цеху, центральної електротехнічної лабораторії та частково електроремонтного цеху.

Проте найбільші роботодавці галузі з великим штатом працівників у 2020 році не проводили жодних заходів оптимізації чисельності персоналу (скорочень).

«У 2020 році Група не проводила процесів оптимізації персоналу. Чисельність персоналу також істотно не змінилася, що серед іншого зумовлено також впливом пандемії», – наголошують у прес-службі «Метінвесту».

Як повідомили у Ferrexpo, середньооблікова чисельність працівників трьох ГЗК компанії за 2020 рік знизилася на 3,7% – до 8227 осіб. Це зумовлено природним виходом персоналу на пенсію за віком.

На деяких підприємствах, де змінювалася структура виробництва, відбувалася внутрішня ротація: вивільнені співробітники мали пріоритет при влаштуванні на роботу в рамках компанії.

«У 2020 році ми прийшли до двох найважливіших етапів в історії комбінату – зупинили роботу двохванного сталеплавильного агрегату №6 мартенівського цеху й першої ділянки блюмінга. Закриття цих об’єктів було частиною наших інвестзобов’язань у контексті модернізації виробництва, зниження викидів, покращення екології міста й регіону. Плануючи закриття цих об’єктів, ми скоротили зовнішнє прийняття на роботу. Здійснили це для того, щоб дати можливість своїм співробітникам знайти для себе нові робочі місця всередині підприємства, наприклад, продовжити роботу на нових машинах безперервного лиття заготовки», – розповідає Юлія Чермазович, директор департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Утім, відбувалися в ГМК і скорочення персоналу як крайній вимушений захід.

«У другому кварталі минулого року багато наших клієнтів просто зупинилися. Ми змушені були увійти в режим жорсткої економії. Спочатку перейшли на режим неповного робочого часу, а потім, на жаль, були змушені звільнити 25% персоналу. Але ми підійшли до цього дуже відповідально – кожному співробітнику виплатили вихідну допомогу в розмірі від трьох до шести місячних окладів. Загальна сума виплат становила майже 40 млн грн. Це був тяжкий, але вимушений захід. Завдяки цьому нам вдалося зберегти свої позиції на світовому ринку і, таким чином, зберегти основну частину команди й гідну зарплату», – відзначає Анна Качала, менеджер з управління виробничим персоналом «Сентравіс».

Брак рук

Упродовж кількох останніх років металурги відчували брак кадрів за багатьма позиціями. Здебільшого це було пов’язано з трудовою міграцією. Закриття кордонів унаслідок пандемії в 2020 році багато в чому нівелювало цей фактор. З іншого боку, в умовах світового економічного спаду й нестабільності внутрішнього виробництва потреба в персоналі зменшилася. Проте вакансії на підприємствах є завжди через природні причини – плинність кадрів, вихід на пенсію фахівців старших вікових груп, зміну структури виробництва та ін.

Підприємствам може не вистачати як унікальних фахівців за вузькими напрямами, так і персоналу масових професій, які в ГМК виконують допоміжні функції.

«Нестачу ми відчуваємо переважно за невластивими металургійній галузі професіями – це водії автобусів, машиністи екскаваторів, токарі. Це багато в чому унікальні професії на ринку і, на жаль, не надто популярні серед молоді. До того ж, щоб стати професіоналом у таких сферах, потрібно мати багаторічний досвід роботи. Середній вік реальних професіоналів за цими напрямами близький або вже досягнув пенсійного», – говорить Юлія Чермазович.

У свою чергу у Ferrexpo серед спеціальностей, за якими наявний ьрак фахівців, називають:

Крім трудової міграції, на ринок негативно впливає значне погіршення якості освіти та непопулярність у молоді «промислових» професій.

«Українська промисловість загалом відчуває дефіцит кваліфікованого персоналу. Якщо говорити про ремонтні служби, то спостерігається нестача таких спеціальностей, як зварювальники, токарі, монтажники. Крім того, в Україні поступово дає про себе знати дефіцит нових інженерних кадрів. За останні роки значно знизилася привабливість інженерної праці, про що свідчить зниження популярності відповідних дисциплін у навчальних закладах. Середній вік такого персоналу на виробництві наблизився до позначки 50 років, вкрай мало таких фахівців віком до 30 років», – відзначають у «Метінвесті».

Так чи інакше компанії ГМК змушені намагатися самостійно забезпечувати себе кадрами. Це вже стало частиною політики корпоративної соціальної відповідальності.

«Ми намагаємося проводити профорієнтаційну роботу щодо підвищення інтересу школярів до технічних професій. Цього року плануємо відкрити в Дніпрі ще кілька технічних лабораторій», – сказав в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Денис Морозов, перший заступник гендиректора «Інтерпайпу».

Персональні перспективи

Згідно з результатами проведеного Національним банком опитування ділових очікувань, п’ятий квартал поспіль бізнес налаштований на скорочення співробітників, але динаміка негативних очікувань сповільнюється. Зокрема, частка підприємств, які планують зменшувати кількість персоналу упродовж найближчого року, скоротилася до 21,4% з 33,3% кварталом раніше. У свою чергу опитування Європейської Бізнес Асоціації свідчить, що 60% компаній не планують змінювати кількість персоналу, 28% – хочуть збільшувати, 12% – скорочувати.

Оскільки більшість країн продовжують дотримуватися карантинних обмежень різного ступеня жорсткості, можна з упевненістю говорити, що перше півріччя поточного року демонструватиме вже сформовані тенденції на ринку праці.

«Йдеться про зниження кількості вакансій, закріплення віддаленої зайнятості на постійній основі, скорочення зарплат. Зниження економічної активності поки що не дає змоги говорити про суттєві позитивні зміни на ринку праці у 2021 році. Можливо, у разі зміни ситуації влітку-восени 2021 року ми зможемо розраховувати на пожвавлення ринку праці. Структура ринку праці однозначно буде змінюватися: форми зайнятості, регулювання трудових відносин, запит на певних фахівців, їхні компетенції та навички», – каже Жанна Балабанюк, CEO консалтингової компанії R&C Kyiv Group LLC.

Водночас на думку Андрія Самчишина, дуже імовірно, що цього року ситуація покращиться. Відкладений споживчий попит був помітний уже в четвертому кварталі 2020 року. Якщо статистика і реальність щодо коронавірусу й далі тішитимуть нас зниженням захворюваності, персонал матиме шанс не лише повернути собі статус «дефіцитного», а й отримати в 2021 році приріст зарплати в 20%. Як би парадоксально це не звучало – дефіцит робочого персоналу означає, що з бізнес-активністю в Україні все добре.

«Зараз спостерігається збільшення попиту на топ-менеджмент і позиції, роль яких сфокусована на оптимізації (зменшенні) витрат. Представники робочих спеціальностей, безумовно, і далі матимуть попит. У 2020 році ми спостерігали тренд уповільнення, але не зупинення міграції українців за кордон (їдуть значною мірою представники робочих спеціальностей). Цей тренд збережеться й у 2021 році», – додає Наталія Щетиніна.

Що стосується компаній ГМК, то тут ситуація відповідає кон’юнктурі ринків: рудний сегмент – позитивні очікування, металургія – трохи складніше. Очікування підприємств ГМК щодо зміни кількості працівників на перший квартал 2021 року є такими (подано у вигляді балансу: плюс означає переважання позитивних оцінок, мінус – негативних):

Утім, найбільші компанія ГМК не скорочували персонал в умовах карантину та погіршення кон’юнктури ринків у першій половині минулого року. Тому у разі стабільного завантаження цього року таких заходів, найімовірніше, також не буде. Для збереження і стимулювання персоналу найбільші роботодавці галузі вже запланували істотні зміни систем мотивації.

Незважаючи на пандемію коронавірусу й пов’язані з нею карантинні обмеження, минулого року доходи населення зросли. Реальна зарплата в Україні в грудні 2020 року порівняно з груднем 2019 року збільшилася на 10,1%, тоді як середня номінальна зарплата – на 15,6%, до 14,2 тис. грн.

Рівень зарплат у гірничо-металургійному комплексі за підсумками 2020 року вже традиційно істотно перевищив середній показник по країні (11,6 тис. грн) і промисловості (12,8 тис. грн). За даними Профспілки металургів і гірників України (ПМГУ), минулого року динаміка зарплат у галузі була такою:

Однак у трубному виробництві та кольоровій металургії спостерігалося зниження на 0,1%, до 13,2 тис. грн та 1,6%, до 10,6 тис. грн, відповідно.

Динаміку зарплат у галузі у 2020 році визначили найбільші підприємства.

1. На «АрселорМіттал Кривий Ріг» середня зарплата збільшилася на 5,5% – до 19,1 тис. грн.

«У напруженому 2020 році пріоритетами« АрселорМіттал Кривий Ріг» залишалися збереження чисельності персоналу, забезпечення всіх виплат співробітникам, а також сплата податків і зборів, що стало суттєвою підтримкою в кризовий час для держави і місцевих громад. Незважаючи на карантинні обмеження, підприємство стабільно виплачує заробітну плату своїм співробітникам і утримує лідируючі позиції серед соціально орієнтованих підприємств», – пояснює Юлія Чермазович, директор департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

2. На підприємствах «Метінвесту» середня зарплата зросла на 4% у порівнянні з 2019 роком.

«Незважаючи на коронавірусну кризу 2020 року й супутні їй темпи зростання безробіття, Група «Метінвест» утримує конкурентний рівень заробітної плати для своїх співробітників. Середня зарплата наших співробітників на 10% вище за рівень оплати праці українських гірничо-металургійних підприємств. При цьому за рахунок програми преміювання співробітників середня зарплата зросла на 4% в порівнянні з 2019 роком», – відзначають у прес-службі «Метінвесту».

3. На комбінатах Ferrexpo середня зарплата зросла на понад 10% і сягнула понад 20 тис. грн. У липні відбулося планове підвищення зарплат.

За даними Профспілки металургів і гірників, станом на 1 лютого 2021 року заборгованість із зарплати на семи підприємствах ГМК становить 129,8 млн грн (+2,2%). З них два підприємства є державними, три – банкрути. Найбільші борги у Дніпропетровського трубного заводу – 64,5 млн грн, ДП «УНТЦ« Енергосталь» – 27,8 млн грн та ДП «Завод порошкової металургії» – 24,4 млн грн. Протягом минулого року три підприємства погасили заборгованість, у тому числі «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Загалом українська промисловість порівняно непогано пережила кризу. Середня номінальна зарплата в грудні тут зросла на 9,1% – до 14,9 тис. грн.

«Ситуація із заробітними платами в промисловому секторі доволі стабільна. У багатьох виробничих компаніях функціонує система грейдів і заздалегідь визначений бюджет, порушувати який вкрай небажано. Карантин надав не надто вплинув на рівень пропонованих в промисловості зарплат. Фінансова пропозиція роботодавців – що до початку карантину, що під час нього – не особливо змінилася. Як і раніше, при найманні необхідних бізнесу професіоналів роботодавці гнучко підходять до питання фінансів», – каже Наталія Щетиніна, консультант з рекрутменту індустріального напрямку міжнародної стафінгової групи Ancor.

Ключові підприємства

Загальна картина середніх зарплат по галузі частково спотворюється за рахунок невеликих або «несистемних» підприємств. Тому для адекватної оцінки середніх зарплат ми створили вибірку найбільших підприємств галузі, виключивши ті, чиї зарплати нижче середньогалузевого рівня.

Підприємства ГМК не припиняли свою роботу й в умовах карантину, для чого підприємства доклали багато зусиль. На державні, регіональні та власні протиепідемічні заходи було витрачено сотні мільйонів гривень.

При цьому загальна кількість відпрацьованих годин по галузі скоротилася через те, що частину працівників відправили в оплачувані відпустки. За графіком середніх зарплат по галузі видно, що рівень оплати праці працівників ГМК у середньому не постраждав ні від карантину, ні від подальшого спаду в економіці.

«Компанія прийняла рішення не використовувати в цій ситуації обмежень зарплат, скорочень чи переведення співробітників у неоплачувані відпустки», – раніше відзначали в «Метінвесті».

Рівень середніх зарплат на найбільших підприємствах галузі сильно варіювався протягом року під впливом різноспрямованих факторів. Минулого року підприємства ГМК поводили преміювання та навіть підвищення зарплат своїх працівників:

  1. «АрселорМіттал» у березні 2020 року виплатив 13-ту зарплату, внаслідок чого середній її показник підскочив одразу на 14,7 тис. грн – до 32,1 тис. грн.
  2. Травневі виплати на «Дніпросталі» зумовили зростання середньої зарплати в порівнянні з квітнем на 14,7 тис. грн – до 33,8 тис. грн.
  3. У липні вже на ПГЗК планове підвищення оплати праці та виплата премії зумовили зростання зарплати на 6,6 тис. грн – до 25,3 тис. грн.
  4. З вересня підвищили зарплату на 6% на Покровському ГЗК. На такий самий рівень на Нікопольському заводі феросплавів збільшили внутрішню шкалу оплати праці.
  5. На Криворізькому ЗРК оплату праці підвищували двічі: з 1 вересня тарифні ставки і посадові оклади підняли на 10-25%, потім з 1 жовтня – ще на 10%.

Також минулого року було чимало понижувальних факторів:

  1. Через падіння попиту «Сентравіс» спочатку перейшов на неповний робочий день, а потім вивільнив з компенсацією 25% персоналу. Внаслідок першого середня зарплата на підприємстві в травні в порівнянні з квітнем впала майже на 4 тис. грн.
  2. Через простій з економічних причин у серпні зарплата на НЗФ знизилася майже на 2 тис. грн.
  3. Загальну статистику в залізорудному сегменті у вересні-2020 знизив КЗРК, де внаслідок страйку у вересні-жовтні середня зарплата на один місяць впала одразу на 3 тис. грн.

Загальні очікування

Очікуване покращення економічної ситуації в країні створює певні передумови для зростання доходів населення в країні. Згідно з прогнозом «Альфа-Банку», середня зарплата за підсумками 2021 року зросте на 18,3% – до 13,6 тис. грн. У свою чергу Нацбанк прогнозує зростання реальної зарплати на рівні 9,5%.

Згідно з результатами проведеного НБУ опитування ділових очікувань, число компаній, які планують підвищувати зарплати своїм працівникам протягом 2021 року, зросло до 62,6% проти 55,7% в попередньому опитуванні. Знижувати зарплати готові лише 3,7% компаній. Тоді як опитування Європейської Бізнес Асоціації показало, що 54% компаній планують збільшувати зарплату співробітникам на 5-10%.

Проте зовсім не обов’язково, що зростання доходів стосуватиметься всіх. Експерти ринку праці доволі скептично оцінюють перспективи зростання зарплат у промисловості. Нагадаємо, цей сектор економіки сильно постраждав від кризи і в результаті впав минулого року на 5,2%.

«Поки ринок не насититься усіма вивільненими трудовими ресурсами, зростання зарплат очікувати не варто, чи варто в суто символічних межах не більше 5%. Роботодавці зараз економлять бюджети на ФОП, користуючись наслідками карантину й локдаунів для ринку праці. Заради справедливості, варто відзначити, що роботодавці витрачають великі гроші на карантинні заходи для свого персоналу», – каже Андрій Самчишин, операційний директор (CEO) компанії Sun One.

Більше того, за словами Жанни Балабанюк, CEO консалтингової компанії R&C Kyiv Group LLC, у першій половині року, найімовірніше, зростання зарплат у промисловості не буде. Спостерігається заморожування або навіть скорочення доходів. Більшість компаній зайняли вичікувальну позицію. Вони поки що не можуть точно прогнозувати свої майбутні доходи. Частина компаній закрилися або істотно скоротили штат. Відсутність змін у розмірі оплати праці загрожує зростанням плинності кадрів.

«Уже зараз однією з найбільш популярних причин пошуку нового місця роботи у кандидатів зі сфери В2В-продажів є часткова або повна невиплата річного бонусу і відсутність перегляду рівня винагороди. Опосередковано це може говорити про фінансові складнощі всередині компаній, а також про те, що не всі гравці промислового сектору з упевненістю дивляться в 2021 рік», – наголошує Наталія Щетиніна.

Однак щойно кількість певних фахівців стане меншою, ніж кількість вакансій, роботодавці запустять обкатаний механізм підвищення зарплат для залучення нового персоналу.

Зарплати у 2021 році в ГМК

Політика перегляду зарплат компаніями гірничо-металургійного комплексу залежить від багатьох факторів: загального стану економіки в країні та світі, ситуації на світовому ринку сталі, процесів трудової міграції, рівня і динаміки зарплат в Україні та Східній Європі, корпоративних показників та ін.

За підсумками 2020 року український ГМК показав доволі хороші результати з урахуванням загальної кризи в економіці. Очікується, що цього року результати будуть кращими за торішні. Утім, тенденція зростання цін на металопродукцію, що почалася в другій половині 2020 року, вже завершилася, і далі галузь стикатиметься з великими викликами.

«З огляду на волатильність попереднього періоду, рішення щодо підвищення зарплат у поточному році багато в чому залежатиме від низки зовнішніх економічних чинників. Серед них – стан ринку після завершення локдауну в Східній Європі та в країні загалом. Окрема увага буде приділятися зарплаті персоналу в конкурентних галузях», – відзначають у «Метінвесті».

У свою чергу в компанії Ferrexpo відзначають, що централізована зміна зарплат планується за кожною групою професій залежно від ситуації на референтних ринках заробітних плат.

На «АрселорМіттал» більш предметно говорять про перспективи зростання доходів своїх співробітників. Однак наразі підприємство підбиває підсумки минулого року, виконуючи обов’язковий незалежний аудит. У зв’язку з цим конкретні цифри поки що не називають.

«З упевненістю можемо сказати, що в 2021 році ми плануємо підвищення зарплати для наших співробітників. Зараз опрацьовуємо можливі сценарії підвищення зарплати, проводимо аналіз ринку та пропозицій від наших ключових соціальних партнерів – профспілкових організацій, що представляють більшість трудового колективу (зокрема, найбільш активну позицію займає ПМГУ). Усе це дасть змогу прийняти найбільш ефективне рішення в рамках поточної ситуації та прогнозів, що забезпечить стабільну роботу підприємства в майбутньому», – наголошує Юлія Чермазович.

Мотиваційні зміни

Компанії ГМК постійно шукають і вдосконалюють методи та інструменти роботи з персоналом та його мотивацією. Виклики абсолютно іншого рівня виникають також у зв’язку з впровадженням нових технологій, які вимагають більш високої кваліфікації працівників.

«Впровадження нових технологій і зміни у внутрішніх процесах однозначно зумовлюють необхідність зміни системи мотивації. Так, наприклад, непростий 2020 рік став рекордним для підприємства одразу за кількома напрямами (виробництво й відвантаження концентрату, чушкового чавуну та ін.). Відповідно, це позначилося й на системах преміювання, які діють в «АрселорМіттал Кривий Ріг», – зазначає Юлія Чермазович.

Зі свого боку в компанії Ferrexpo планують такі зміни в кадрових підходах:

  1. Диференційований підхід до зміни зарплат для різних категорій персоналу (основний, допоміжний, адміністративний).
  2. Визначення ключових показників ефективності для всіх посад з метою визначення залежності рівня винагороди від результатів їх виконання.
  3. Впровадження програми «Кафетерій пільг» для підвищення ефективності витрат на соцпакет і принципу адресності.
  4. Реалізація програми адаптації персоналу шляхом проведення навчальних тренінгів, системи наставництва, welcome-пакета.
  5. Впровадження розроблених у партнерстві з провідним центром із профнавчання Великої Британії інноваційних skill-matrix за основними професіями та програм навчання за ними, з використанням VR-технологій.
  6. Реалізація програм Wellbeing, що підвищують фінансову грамотність співробітників, рівень знань у сфері усвідомленості й управління стресами, у сфері правильного харчування тощо.
  7. Створення мультифункціональних професій, що забезпечить співробітникові можливість опановувати суміжні професії, підвищувати ефективність праці та ін.

«Ми постійно працюємо над розвитком систем мотивації персоналу. Серед ключових пріоритетів – HSE (техніка безпеки й екологія). Так, на підприємствах групи продовжиться впровадження програми мотивації співробітників «За безпечну працю», – резюмують в «Метінвесті». – Крім того, окрему увагу приділятимуть розвитку мотиваційних проєктів для ремонтного персоналу, які будуть спрямовані на підвищення якості ремонтів, а також на підвищення якості адаптації та утримування молодих фахівців».

У суботу, 28 листопада, в рамках архітектурного фестивалю відбувся фінал студентського конкурсу Steel Freedom. Конкурс проводиться вже сьомий рік поспіль. Звіт про минулорічний захід можна подивитися тут. Організатором фестивалю й конкурсу виступає асоціація «Український центр сталевого будівництва» (УЦСБ).

Конкурс стартував 1 вересня. Протягом місяця його презентували в 10 українських закладах вищої освіти. До 7 жовтня відбувалася реєстрація команд, до 2 листопада приймали конкурсні проекти. Передбачається, що замовники зможуть взяти конкурсні рішення за основу для будівництва об’єктів.

Захист 20 студентських проектів проходив у двох конкурсних категоріях:

  1. Створення проекту стадіону в Маріуполі. Замовник – Маріупольська міськрада.
  2. Створення проекту багатофункціонального спортивно-навчального комплексу в Івано-Франківську. Девелопер – DC Evolution.

До півфіналу конкурсу за результатами технічного відбору пройшли 67 конкурсних проектів у двох категоріях. До фіналу дійшли лише 20 з них.

Журі конкурсу оцінювало проекти за такими критеріями:

За прозорістю і коректністю проведення підрахунку голосів журі стежила відома аудиторська компанія Baker Tilly.

Призовий фонд за перші три місця становив 30 тис. грн, 25 тис. грн і 20 тис. грн відповідно. Крім цього, номінанти отримали призи від компаній – партнерів конкурсу.

GMK Center публікує роботи переможців конкурсу Steel Freedom 2020.

Маріупольський стадіон

У номінації «Створення проекту стадіону в Маріуполі» перше місце посіла команда М-704: Данило Білокопитов, Київський національний університет будівництва і архітектури.

Друге місце взяла команда М-301: Єлизавета Хомич, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Третє місце посіла команда М-234: Муса Гейдаров, Валерій Шабуневіч, Вадим Перестюк, Марина Попова, Ярослав Нагородний, Київський національний університет будівництва і архітектури.

Спорткомплекс в Івано-Франківську

У номінації «Створення проекту багатофункціонального спортивно-навчального комплексу в Івано-Франківську» перше місце посіла команда I-968: Вікторія Альошина, Юрій Усик, Олександр Левицький, Національний університет «Львівська політехніка».

Друге місце виборола команда I-751: Олександра Чернявська, Ілля Гурицький, Ольга Верхола, Олександра Кріпакова, Едуард Семенов, Київський національний університет будівництва і архітектури, Одеська державна академія будівництва і архітектури.

Третє місце взяла команда I-566: Ірина Голубєва, Роман Дерпа, Антон Швед, Денис Отрошко, Владислав Кошелюк, Київський національний університет будівництва і архітектури.

Сталеве втілення

На проекти переможців Steel Freedom чекає довгий шлях реалізації. Наприклад, за підсумками минулорічного конкурсу було відібрано три найкращі проекти соціального офісу з громадською приймальнею міського голови Маріуполя. Однак за підсумками голосування на сайті мерії міста вибрали не переможця Steel Freedom, а «бронзовий» проект команди студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

На стадію реалізації вийшов проект переможця Steel Freedom-2018 у категорії «Створення проекту житлового будинку в сегменті доступного житла в м. Маріуполь». Робочий проект розробляли протягом 2019 року, і це буде перший багатоповерховий сталевий будинок в Україні.

«Метінвест» уже спрямував 2,7 млн ​​грн на виготовлення проектної документації. «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча поставлять 300 т сталі для будівництва цього будинку. Загальна вартість будівництва – близько 120 млн грн.