Україна втратила $0,5 млрд експорту чорних металів за перші чотири місяці цього року. Продажі за кордон у грошовому виразі знизилися на 15,5%. Причиною цього є не лише падіння цін. Справді, ситуація на ринках набагато гірша, ніж рік тому. Ціни на плоский прокат за січень-квітень впали в середньому на 6-7% р./р., на арматуру – на 10%, на напівфабрикати – на 10-12%. Але знизилися й фізичні обсяги – на 300 тис. т, або на 5,4%. І тут ми бачимо цікаву особливість: експорт напівфабрикатів зріс на 7,5%, тоді як прокату – впав майже на 16%. Саме це є одним з наслідків розвитку протекціонізму в світі.

Застосування різних заходів протекціонізму різко посилилося у 2018-2019 рр. При цьому тренди тут задають розвинені країни. Саме слово «протекціонізм» є лайливим серед економістів, хоча ці інструменти використовуються дедалі активніше з кожним роком. І це не скороминуща «мода», для якої сьогодні актуальні одні речі, а завтра їх замінять зовсім інші. Йдеться про еволюційний розвиток, дозрівання цих ідей роками.

Розвиток протекціонізму є логічним наслідком процесів, що відбуваються в суспільстві та економіці:

  1. Зростання популярності націоналістичних настроїв, більший вплив правих сил як на політичні, так і на економічні процеси. Це перешкоджає глобалізації та відкритості торгівлі.
  2. Світ досягнув піку глобалізації, не залишилося можливостей для розвитку, відкритість більше не є економічно вигідною, тому розпочався зворотний процес стиснення.
  3. Криза СОТ, зумовлена слабкою дисципліною дотримання умов угод деякими країнами, припинення роботи Апеляційного органу, конфліктуючі погляди ключових стейкхолдерів на реформу організації.
  4. Змінилися підходи до промислової політики на тлі тиску на зайнятість населення внаслідок технологічних зрушень та експансії азіатських країн.

Саме тому в найближчі роки не варто очікувати скасування або пом’якшення заходів протекціонізму. Навпаки – більш ймовірним є їх посилення.

Що це означає для України? Якщо аналізувати структуру експорту металургійної продукції з України, то будь-які зміни, що відбувалися впродовж останніх п’яти років, зумовлені саме запровадженням проти вітчизняної продукції різних обмежувальних заходів. Таких налічується 36 в 13 країнах. Якщо просто, то спочатку нас «вигнали» з країн СНД. Потім зі США та ЄС – до країн MENA. Тепер з країн MENA. Але далі бігти вже нікуди.

Ось так це виглядає в цифрах:

Весь світ наїжачився і закрився. А економічна криза через COVID-19 лише підсилює протекціоністські настрої:

Правила змінилися. Протекціонізм – нова норма. Можна це заперечувати або ігнорувати. Можна гордо піднімати ніс, кажучи, що це «не комільфо». Можна тикати пальцем в наших торгових партнерів, намагаючись незрозуміло кому довести, що це нечесно. Але від цього нічого не зміниться. Потрібно пристосовуватися, вчитися жити з цим, нейтралізовувати наслідки, за можливості отримувати вигоду, тому що це явище нікуди не зникне найближчим часом.

Спочатку опубліковано на Liga

Образ компанії як привабливого місця для роботи, що формується її діючими та потенційними співробітниками, а також клієнтами, ЗМІ та навіть конкурентами, – усе це бренд роботодавця. Він багато в чому визначає якість найманого персоналу, полегшує ведення бізнесу, формує правильний імідж у локальних спільнотах, серед місцевих громад, органів влади та ін.

У світі розвиток бренду роботодавця є невід’ємною частиною загальної стратегії бізнесу, а в Україні його формуванням поки що займаються лише міжнародні та деякі місцеві корпорації.

Оцінка роботодавця

Уже другий рік поспіль компанія АНКОР проводить в Україні дослідження привабливості бренду роботодавця – Randstad Employer Brand Research.

Шляхом опитування незалежної панелі респондентів визначаються найпривабливіші з числа 150 найбільших за кількістю постійного персоналу роботодавців країни (в тому числі 75 українських і 75 міжнародних компаній) з 13 галузей економіки.

Панель є репрезентативною й відображає структуру працездатного населення України віком від 18 до 65 років за поколіннями, рівнем освіти, зайнятості та регіоном проживання.

Цього року було опитано понад 7,8 тис. осіб по всій країні. Кожен респондент оцінював лише відомі йому/їй компанії зі списку 30, обраних комп’ютером випадковим чином. Чим вище бажання кандидатів працювати в оцінюваній компанії, тим вище її привабливість як роботодавця.

Лідери в ГМК

У дослідженні 2019 року найбільш привабливим роботодавцем в металургійній і гірничодобувній промисловості України був визнаний «АрселорМіттал Кривий Ріг», а у 2020-му – «Метінвест».

У рамках дослідження ми проаналізували ставлення населення до конкретних роботодавців, у тому числі за найбільш важливими у виборі роботи критеріями: привабливість зарплати й соцпакету, фінансова стабільність роботодавця, хороша репутація, гарантії довгострокової зайнятості, соціальна відповідальність, цікава робота, можливості кар’єрного зростання та інші. Це ставлення формується на підставі особистого досвіду взаємодії з компанією (як кандидата або співробітника), думки близьких друзів і членів сім’ї, інформації в інтернеті, соціальних мережах, друкованих виданнях тощо.

Сприйняття металургії

Порівняно з минулим роком середня привабливість роботодавців у сфері металургії та гірничодобувної промисловості не змінилася, що дало змогу трохи скоротити відставання від інших сегментів на тлі загального падіння привабливості роботодавців інших сегментів у середньому на 2%.

Оскільки за рік істотних поколіннєвих змін на ринку не відбулося, роботодавцям надзвичайно складно змінити на краще думку про себе серед широких мас населення, а про сектор загалом і поготів. Металургія тут не виняток.

Для металургійних компаній в Україні додаткову складність створюють обмежені можливості взаємодії з кандидатських полем як зі споживачами своєї продукції – сегмент металургії працює з іншими бізнесами (В2В), а тому майже не представлений споживчими брендами (В2С), впізнаваними кандидатами.

Як наслідок – невисока впізнаваність порівняно з роботодавцями інших галузей (гірші справи лише в компаній сегменту IT і виробництва будматеріалів).

Тому дуже важливо розуміти не лише які канали комунікації ефективні для залучення потенційних кадрів у металургію, а й які текстові та візуальні посили при цьому використовувати. Розвиток бренду роботодавця – це не разове завдання з миттєвим результатом, а комплексна, довгострокова стратегія, що дає можливість залучати таланти, а не шукати їх.

Промисловий стереотип

Загальну невисоку позицію ГМК частково можна пояснити «промисловим» іміджем галузі. На тлі необґрунтованих стереотипів і певних забобонів щодо промислових професій робітничі спеціальності зараз не надто популярні.

Тому імідж підприємств ГМК слід розглядати з «регіональної поправкою» на місце розташування самих підприємств. По суті, для компаній ГМК особливо важливий імідж у конкретних регіонах, де багато підприємств ГМК є містоутворюючими й практично єдиними роботодавцями з великою потребою в персоналі.

За даними дослідження, респонденти східного регіону дещо частіше впізнають найбільших роботодавців ГМК (26% проти 17% по країні загалом) і більше хочуть у них працювати (36% проти 31% у середньому по Україні), завдяки чому галузь лише на 3% не дотягнула до середньої привабливості за всіма сегментами в регіоні. Фактично, дані підтверджують збільшення кількості охочих працювати в галузі на сході країни, де й розташовані її найбільші підприємства.

Зарплатний нюанс

Показово, що привабливість найбільших роботодавців ГМК є невисокою на тлі порівняно високих зарплат у галузі. Така ситуація пов’язана тим, що підприємства галузі концентруються у великих містах південного сходу й не дуже відомі як роботодавці в інших регіонах країни.

При цьому зарплатний фактор є ключовим у виборі роботодавця в усіх регіонах. Зарплата на найбільших підприємствах ГМК у середньому на 50-60% вища, ніж по країні загалом. У 2019 році середня зарплата в Україні зросла на 18,4% – до 10,5 тис. грн, в промисловості – на 22,4%, до 11,8 тис. грн. Тоді як за той самий період середня зарплата на підприємствах, що добувають металеві руди, зросла на 26,5% – до 16,2 тис. грн, у сфері чорної металургії – на 26,5%, до 16,8 тис. грн.

Як розвинути бренд роботодавця

В останні роки українські компанії відчули на собі всю важливість розвитку бренду роботодавця у зв’язку з гострою нестачею кадрів. Загострилася боротьба не лише за досвідчених, кваліфікованих фахівців, а й за уми й серця підростаючих поколінь.

Згідно з даними різних досліджень, для компаній з поганою репутацією як роботодавців наймання нових співробітників коштує щонайменше на 10% дорожче, а 80% керівників згодні з тим, що сильний бренд роботодавця допомагає їм залучати якісний персонал.

Безумовно, робота над власним брендом роботодавця для підприємств, які наймають тисячі людей, – найважливіша складова стратегії залучення та утримання персоналу. Весь процес починається з аудиту бренду в усіх доступних каналах, що дає можливість досліджувати його історію та зовнішнє сприйняття, дізнатися думку співробітників і керівників про вас як роботодавця, а також проаналізувати бренди конкурентів і конкретні думки щодо необхідних покращень у вашій компанії.

Усе це дає змогу розпочати створення ядра бренду й ціннісного пропозиції роботодавця – тих ключових інформативних повідомлень, з якими ви хочете асоціюватися у дійсних і потенційних співробітників, поколінь.

Карантинні обмеження не позначилися на показниках ринку металу з полімерним покриттям у першому кварталі лише тому, що карантин запровадили в середині березня і до кінця місяця поставки вже були законтрактовані.

Видиме споживання металу в березні (20,7 тис. т) навіть зросло порівняно із січнем (13,3 тис. т) і лютим (14,9 тис. т), що цілком зрозуміло в зв’язку з початком високого будівельного сезону.

У першому кварталі видиме споживання становило 48,9 тис. т проти 49,3 тис. т у відповідному періоді минулого року. Динаміка частки нашої продукції на ринку в першому кварталі поточного року була такою: січень – 8,2%, лютий – 12,7%, березень – 7,7%.

Можна виділити такі основні тенденції ринку металу з полімерним покриттям у зв’язку з карантинними обмеженнями:

Результати Metipol

За перший квартал 2020 року на нашому заводі Heavy Metal (м. Первомайськ, Миколаївська обл.) було вироблено 4,6 тис. т металу з полімерним покриттям. Незважаючи на карантинні заходи, виробничий план виконаний на 82%.

Зокрема, виробництво в січні становило 1,1 тис. т, у лютому – 1,9 тис. т, у березні – 1,6 тис. т. За підсумками квітня наше виробництво становило близько 2 тис. т, збільшився рівень спотових продажів і зросла кількість запитів на метал «зі складу» порівняно з березнем.

Проблеми, з якими ми зіткнулися в першому кварталі поточного року:

  1. Під час карантину ми відчули проблеми з логістикою, оскільки вся наша продукція складається з імпортної сировини. Поставки металу з Туреччини майже не постраждали, але є затримки в зв’язку із санобробкою суден у портах. Найскладніша ситуація з поставками фарби зі Швеції, Словенії, Італії та Польщі. Зараз безперебійно працює лише транспортне сполучення з Польщею.
  2. Неможливість довгострокового планування.
  3. Більшість відмов від поставок нашої продукції припали на будівельні об’єкти великих ритейлерів.
  4. Падіння купівельної спроможності клієнтів.

Антикризові рішення

Для підтримки рівня продажів і своєчасного обслуговування клієнтів компанія вжила всіх необхідних заходів:

  1. Повернення ціни на рівень березня.
  2. Збереження графіка роботи виробництва 24/7, що гарантує виконання замовлень у найкоротші терміни.
  3. Розширення сортаменту для забезпечення запитів клієнтів інших сегментів ринку.
  4. Для задоволення спотових продажів ми організували склад оцинкованого підкату в обсязі 2 тис. т і близько 1 тис. т пофарбованої продукції в самих ходових позиціях.
  5. Створено стратегічний запас фарби (на фарбування 6 тис. т продукції).
  6. Збережено повний штат співробітників центрального офісу і виробництва, що забезпечує максимально оперативну роботу з клієнтами.
  7. Кількість заявок на травень становить понад 4 тис. т, що відповідає нашим виробничим планам.

Ми щомісяця коригуємо ціни виходячи з ринкової ситуації. Як наслідок – менше ризиків законтрактувати на падаючому ринку дорогий метал з Китаю, Кореї, Туреччини… При цьому до липня ми запустили спеціальні цінові пропозиції. Також ми пропонуємо фіксацію обсягу з можливістю визначення кольору безпосередньо перед фарбуванням.

Прогноз ринку

Ми прогнозуємо, що в кількісних показниках динаміка ринку прокату з покриттям у другому кварталі буде приблизно такою:

Тобто в квітні падіння становитиме приблизно 40-60%, у травні – 20%, але в червні ми очікуємо відновлення ринку.

За нашими прогнозами, у другому кварталі 2020 року динаміка виробництва Metipol буде приблизно такою:

За підсумками року на ринку прокату з полімерним покриттям можливий такий розвиток подій: