Україні потрібно переглянути політику наглядових рад стратегічних держпідприємств. Під їхнім керівництвом держкомпанії у 2020 році отримали рекордні збитки, а самі наглядові ради жодної відповідальності за неефективну діяльність не понесли.

Це відзначають в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).

Минулого року найбільші монополії України зазнали величезних збитків. Негативний фінансовий результат НАК «Нафтогаз» у 2020 році становив 37 млрд грн, НЕК «Укренерго» – 27,5 млрд грн, «Укрзалізниці» – 12 млрд грн. При цьому наглядові ради цих підприємств, що складаються переважно з іноземців, жодної відповідальності за отримані результати не понесли.

«Оскільки всі названі компанії на 100% є державними, уряд, а також наглядові ради несуть повну відповідальність за той неефективний менеджмент, який призводить до збитків для держбюджету, провокує збільшення тарифів в енергосекторі», – каже Анатолій Кінах, президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій.

Більше того, Верховна Рада перед канікулами прийняла за основу законопроєкт №5593-д про корпоративне управління на держпідприємствах. Ним, зокрема, безпрецедентно розширюються повноваження спостережних рад. Так, останні мають право призначати та звільняти керівника, затверджувати річні фінансові плани та ін.

На думку УСПП, Кабміну зараз потрібно комплексно проаналізувати фінансово-господарські результати ключових державних компаній і визначити ефективність управління наглядових рад. Також потрібно переглянути нормативні основи їхньої діяльності в принципі.

«Ми хотіли б, щоб це питання вирішили без зайвої політизації – через вдосконалення кадрової політики та системи контролю за рішеннями, які приймають наглядові ради. Потрібно навести лад у формуванні та умови їх діяльності. Надавати широкі повноваження без посилення персональної відповідальності – деструктивно», – наголошує президент УСПП.

В УСПП виступають за вивчення міжнародного досвіду, його адаптацію в Україні, проте підтримують тільки консультативний формат залучення іноземних експертів, а не керівний.

У Маріуполі почали будівництво індустріального парку «АзовАкваінвест» площею 15 га на території колишнього рибоконсервного комбінату. Про це повідомляє видання Приазовский рабочий.

На реалізацію цього проєкту з державного та міського бюджетів виділили 50 млн грн. Кошти спрямують на модернізацію, демонтаж близько 100 аварійних будівель, підведення енерголіній, води, каналізації та газу.

Цього року на семи ділянках парку планують розпочати роботу чотири турецькі компанії. З них дві, більш активні, виробляють металоконструкції, автоматичні ворота, меблеву фурнітуру тощо.

«Муніципалітет підписав 7 меморандумів щодо 7 ділянок з чотирма турецькими компаніями. Ми наполягаємо, щоб уже цього року вони почали роботу на відведених ділянках. Дві інші компанії планують інвестиції у 2022 році», – зазначив Сергій Орлов, заступник міського голови Маріуполя.

За словами Сергія Орлова, зараз активно шукають інвесторів, у тому числі серед маріупольських підприємців.

«Індустріальний парк насправді надає пільгові й доволі цікаві для бізнесу умови, і я впевнений, що впродовж найближчих двох-трьох років тут відкриються як мінімум п’ять виробництв і близько 250 конкурентоспроможних робочих місць з відповідною віддачею у вигляді надходжень до міського бюджету», – резюмував заступник міського голови.

Нагадаємо, раніше на сході України запустили проєкт розвитку промислових індустріальних парків – «Формування кращих практик розвитку індустріальних парків і промислової нерухомості на сході України».

Проєкт покликаний сприяти відновленню промислового потенціалу Донецької й Луганської областей, а також усього Приазов’я.

Відзначимо, що в Україні одна з найнижчих у світі кількість індустріальних парків. Згідно зі статистикою, на території країни зареєстровано лише 50 індустріальних парків (з них працюючих – тільки сім), тоді як у Польщі 83 парки, а в Німеччині – 200. Рекордсменом є Південна Корея – 1200 парків.

На думку учасників ринку, одна з головних перешкод розвитку індустріальних парків у країні – відсутність преференцій від держави щодо створення умов для розміщення виробництв.

У червні у Верховній Раді були зареєстровані законопроєкти щодо стимулювання розвитку інвестиційних парків – №3724 і №3725. Документи пропонують надати інвестиційні, податкові та митні стимули для компаній – резидентів парків.

Кабінет Міністрів України передав цілісний майновий комплекс державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального окислених руд» (КГЗКОР) зі сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

Це рішення було прийнято на засіданні уряду в середу.

У пояснювальній записці до постанови зазначено, що вказане підприємство виступає єдиним виробником послуг з водопостачання та водовідведення для м. Долинська Кіровоградської області. Крім того, є необхідність продовжити роботи із забезпечення стійкого стану греблі з метою уникнути руйнування та затоплення 5 населених пунктів.

Згідно зі звітом віцепрем’єрміністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, КГЗКОРу в першому півріччі виділили з держбюджету 11,925 млн грн. Фінансування на 2021 рік для підприємства передбачено в розмірі 23,85 млн грн.

КГЗКОР проєктували для видобутку й переробки окисленої залізної руди з наявних відвалів Криворізького басейну з використанням передових сучасних технологій, і планували зробити одним з провідних постачальників залізорудного концентрату на внутрішній ринок України й на експорт.

Будівництво комбінату почалося ще в 1985 році як спільний проєкт СРСР, Румунії, Словаччини та  інших країн. У 2007 році Румунія та Словаччина, основні партнери з будівництва, відмовилися від участі в проєкті та висловили бажання повернути свої інвестиції.

Як повідомляв раніше «Інтерфакс-Україна», посилаючись на дані ФДМ, заборгованість України за КГЗКОРом станом на 1 січня 2007 року перед Румунією становила $353 млн, Словаччиною – $115,1 млн, Болгарією – $1,4 млн, Німеччиною – $47,34 млн. Загальна заборгованість – $517,43 млн.

Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію КГЗКОРу, за попередніми даними, тоді оцінювався у $800 млн.