У 2019 ціни на плоский і довгомірний прокат знизилися в середньому на 18% відносно рекордного з погляду кон’юнктури 2018 року.

Такими даними Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center, поділився з учасниками конференції Української асоціації вапняної промисловості LIMEFORUA 2019.

За його словами, протягом року динаміку цін на прокат визначали такі чинники:

На думку галузевих асоціацій та консалтингових компаній, після різкого зниження споживання сталі в 2019 році, наступного року буде незначне покращення, яке свідчить, скоріше, про стабілізацію.

Експерт припустив, що ціни кінця листопада – початку грудня 2019 року збережуться в наступному році як середні.

«Фактично це означає зниження на 10% від рівня 2019 року за рахунок високої бази порівняння першої половини року», – пояснив Андрій Тарасенко.

Як раніше повідомляв GMK Center, протягом цього року ціни на світових сировинних ринках чинили вирішальний вплив на динаміку котирувань довгого прокату.

Ситуацію на внутрішньому українському ринку посилив спад у житловому будівництві. До того ж на конкурентоспроможності вітчизняних виробників арматури позначився диспаритет між цінами на металобрухт і ЗРС.

Динаміка світових цін на плоский прокат багато в чому збігалася з рухом цін на довгий прокат.

Підприємства гірничо-металургійного комплексу України в січні-листопаді наростили виробництво сталі на 0,4%, до 19,3 млн т, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це свідчать дані ОП «Укрметалургпром».

Випуск прокату зріс на 0,6%, до 16,9 млн т, а чавуну – знизився на 1,4%, до 18,5 млн т, порівняно з 11 місяцями минулого року.

За підсумками листопада українські підприємства скоротили випуск сталі на 15,1%, до 1,3 млн т, прокату – на 13,6%, до 1,2 млн т, а чавуну – на 12,5%, до 1,4 млн т, порівняно із жовтнем.

За 11 місяців компанії ГМК скоротили виробництво окатишів на 1,3%, до 19,2 млн т, але наростили випуск залізорудного концентрату – на 4,6%, до 57,8 млн т.

Випуск агломерату знизився на 1,8%, до 28,4 млн т, коксу – на 6,2%, до 9,3 млн т, трубної продукції – на 5,3%, до 0,97 млн ​​т.

У січні-листопаді підприємства ГМК України наростили експорт ЗРС на 8%, до 36,6 млн т, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Сьогодні в експлуатації перебувають 15 з 21 доменних печей, 8 з 9 мартенівських печей, 10 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей, 15 з 15 машин безперервного лиття заготовок.

Нагадаємо, що за півроку український ГМК наростив виробництво за трьома показниками: виробництво сталі зросло на 5%, до 10,9 млн т, прокату – на 3,2%, до 9,4 млн т, а чавуну – на 0,4% , до 10,2 млн т, порівняно із січнем-червнем 2018 року.

Українська асоціація вапняної промисловості (УАВП) прогнозує спад споживання вапняку з 14,9 млн т у 2019 році до 14 млн т у 2020 році. Про це йдеться в аналітичних матеріалах УАІП.

«Металургія як основний споживач в останні місяці 2019 року демонструє різкий спад. За фактом, зупинено повністю або частково кілька металургійних підприємств (наприклад, ДМК і ДМЗ)», – наголошує УАВП.

Очікується, що частка металургії в структурі споживання вапняку скоротиться з 66% у 2019 році до 65% у 2020 році. У натуральному виразі споживання вапняку в ГМК зменшиться з 9,8 млн т до 9,1 млн т.

Нагадаємо, об’єднання підприємств «Укрметалургпром» прогнозує скорочення випуску сталі в грудні 2019 року на 37% порівняно з груднем минулого року – до 1,2 млн т. А за результатами 2019 року в металургії очікуються найгірші показники виробництва за всі роки незалежності України.

Спад чікає і на представників суміжних з ГМК сегментів промисловості. Наприклад, Асоціація ливарників України погіршила свій прогноз виробництва литва у 2019 році з 800 тис. т до 600 тис. т.