Експорт руди і залізорудних концентратів з України в 2019 році зріс на 18,5%, до $3,398 млрд, порівняно з попереднім роком.

У натуральному виразі експорт ЗРС збільшився на 8,1%, до 39,9 млн т.

Про це свідчать оприлюднені дані ДПС України, повідомив «Інтерфакс-Україна».

Металургійні компанії України у 2019 році продали понад третину залізної руди до Китаю (34,4%). На другому місці за обсягами експорту – Польща (12,7%), а на третьому – Чехія (10,3%).

Україна у 2019 році імпортувала 14,245 тис. т залізної руди на суму $1,412 млн. Металургійні компанії найбільше купили руди з Росії (90,86%). Потім йдуть Нідерланди (5,95%) і Велика Британія (2,34%).

За підсумками 2018 року Україна збільшила експорт ЗРС на 10,9%, до $2,9 млрд порівняно з 2017-м. Імпорт ЗРС впав на 71,8%, до $8,3 млн.

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – комбінат «Суха Балка», Запорізький ЗРК, Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Північний ГЗК, НВП «Укрмеханобр», Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», ММК ім. Ілліча.

У 2019 році українські коксохімічні підприємства скоротили виробництво металургійного коксу на 7,1% порівняно з 2018-м – до 10 млн т.

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на об’єднання «Укркокс».

Минулого року коксохімічні підприємства переважно знизили обсяг виробництва:

Водночас наростили виробництво коксу «ArcelorMittal Кривий Ріг» – на 3%, до 2,8 млн т – і «Южкокс» – на 6,4%, до 628 тис. т.

 «Випуск коксу залежить від обсягів виплавки чавуну, попит на який диктує ринок. Попит на металопродукцію залишається низьким, що й визначає обсяги випуску коксу під програму металургів», – зазначив Анатолій Старовойт, генеральний директор «Укркоксу».

У 2018 році українські КХЗ наростили виробництво коксу на 4,1% порівняно з 2017 роком – до 10,83 млн т. При цьому Україна в 2018 році імпортувала 12 млн т (+11% з урахуванням підприємств на НКТ і на 14% – без них) рядового коксівного вугілля і вугільного концентрату для коксування. Надходження вугілля українського видобутку в 2018 році становило 2,7 млн ​​т, що на 22% менше з урахуванням підприємств на НКТ і на 16% менше без них.

Нагадаємо, що з 1 червня 2019 року Росія запровадила заборону на експорт в Україну всіх видів коксівного вугілля (експорт став можливим лише у разі отримання дозволу Мінекономрозвитку РФ). Це призвело до падіння імпорту коксівного вугілля з РФ. Але на обсяг виробництва металургії це рішення істотно не вплинуло.

Дніпровський металургійний комбінат (ДМК) у 2019 році наростив виробництво прокату 3,5%  порівняно з попереднім роком – до 784,8 тис. т.

Про це йдеться в повідомленні на сайті підприємства.

За підсумками 2019 року комбінат скоротив виплавку сталі на 8%, до 2,221 млн т, порівняно з 2018-м. Випуск чавуну впав на 19,1%, до 1,975 млн т.

Виробництво агломерату за рік впало на 25,7% порівняно з 2018 роком – до 2,9 млн т.

На початку жовтня 2019 року ДМК тимчасово зупинив частину своїх сталеливарних потужностей. Причина – різке падіння попиту і зростання цін на металопродукцію. Комбінат вивів у резерв доменну піч №12. Під час простою комбінат виконав її ремонт.

Як результат, в січні-листопаді ДМК скоротив виплавку сталі на 4,6%, до 2,052 млн т, а чавуну – на 17,4%, до 1,848 млн т.

28 грудня комбінат відновив роботу доменної печі №12. Працівники комбінату завантажили в піч сировину. Перші 65 т чавуну планували отримати до 1 січня 2020 року.