У жовтні обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 5% в порівнянні з відповідним місяцем минулого року. У вересні спад становив 4,4%, у серпні 5,3%, у липні – 4,2%, у червні – 5,6%, у травні – 12,2%, у квітні – 16,2%, в березні – 7,7%, в лютому – 1,5%, а в січні – 5,1%.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Водночас з коригуванням на ефект календарних днів падіння промвиробництва в жовтні було менш значним – 3,9% проти 5,4% у вересні.

Виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів у жовтні знизилося на 3,3% в порівнянні з жовтнем 2019 року, у видобутку залізних руд – на 1,5%.

За десять місяців Україна скоротила промвиробництво на 6,8% в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

У січні-жовтні виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів знизилося на 11,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а у видобутку залізних руд – на 5,4%.

За підсумками 2019 року виробництво в Україні знизилося на 1,8% в порівнянні з 2018-м. Минулого року виробництво в металургії та випуску готових металевих виробів зменшилось на 3,1%, у видобутку залізних руд – не змінилося.

Україна вступила до Світової організації торгівлі з дуже слабкими можливостями щодо захисту свого внутрішнього ринку. Внаслідок цього наш внутрішній ринок залишається майже відкритим, а українська система його захисту працює дуже слабо.

Про це заявив Володимир Ткаченко, директор представництва «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час презентації дослідження «Металургія України: візія 2030» в «Центрі економічного відновлення».

Він нагадав, що українська металургія дуже залежить від експорту.

«Наше підприємство відправляє на експорт 85% своєї продукції. Напевно, жодна країна в світі, яка має настільки потужний металургійний сектор, як в Україні, не націлена такою мірою на експорт, як ми», – наголосив Володимир Ткаченко.

При цьому всі країни намагаються захистити внутрішні ринки й підтримати своїх виробників. Наприклад, у європейських країнах, крім загальних правил Євросоюзу, діють внутрішні правила сертифікації та інші бар’єри для доступу на ринок. А в Ізраїлі, який забезпечує свою потребу в арматурі лише на 15-20%, умови доступу на ринок передбачають навіть відвідування виробництва.

Як зазначив Володимир Ткаченко, на цьому фоні український ринок видається демонстративно відкритим, а наша система захисту національних виробників працює дуже слабо.

Представник АМКР нагадав, що у 2016 році Росія запровадила антидемпінгові мита на українську арматуру й катанку. Цей захисний захід поширився на ринки всіх країн Євразійського економічного союзу. Через рік АКМР ініціював антидемпінгове розслідування проти аналогічної російської продукції. Його результатом стало запровадження Україною антидемпінгових митних тарифів з початку 2018 року.

«Потім ми ініціювали розслідування щодо поставок арматури й катанки з Білорусі та Молдови. Ми не бачили великої зацікавленості представників урядових організацій вирішити це питання. На їх рішення багато в чому впливає необхідність пояснювати свої рішення на міжнародному рівні. Сподіваємося, що ситуація зміниться, і уряд  сміливіше захищатиме внутрішній ринок», – резюмував Володимир Ткаченко.

Як повідомляв GMK Center, у грудні 2019 року Україна запровадила антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей з Білорусі та Молдови строком на 5 років. Захисні заходи почали діяти з початку 2020 року.

Для Білоруського металургійного заводу і його литовського експортера («Торговий Дім БМЗ-Балтія») встановлено нульове антидемпінгове мито. Для інших виробників та експортерів продукції походженням з Білорусі – 31,08%. Мито на прутки Молдавського металургійного заводу встановлено в розмірі 13,8%. Для інших виробників і експортерів того ж товару з Молдови – 35,37%.

У АМКР заявили, що вважають за необхідне переглянути рішення про встановлення нульового антидемпінгового мита на прутки з вуглецевої та інших легованих сталей БМЗ, оскільки результати розслідування свідчать про очевидні докази присутності демпінгу.

Київська митниця Держмитслужби запобігла ввезенню в Україну 20 т суцільнокатаних коліс до рухомого складу російського виробництва на суму €33 тис.

Про це повідомила Київська митниця Держмитслужби.

«20 т суцільнокатаних коліс до рухомого складу загальною вартістю €33 тис. імпортувалися київським підприємством згідно з контрактом, укладеним з компанією в Литві. Звідти ж товар надійшов до України та був заявлений до митного оформлення в Київській митниці Держмитслужби», – йдеться в повідомленні.

Відзначається, що під час митного оформлення спрацювали ризики щодо підприємства-виробника коліс (Нижьогородська область, РФ). Відповідно до рішення РНБО до зазначеного виробника застосовуються економічні та інші обмежувальні санкції.

«На цій підставі Київська митниця Держмитслужби відмовила імпортеру в митному оформленні вантажу. Відповідно до Митного кодексу України, зазначений товар має бути заявлений в митний режим реекспорту та вивезений з митної території України», – констатує відомство.

Як повідомляв GMK Center, Міністерство транспорту Російської Федерації розглядає питання заборони імпорту українських залізничних коліс на територію Росії.

Зараз на російському ринку профіцит залізничних коліс. Попит на них почав слабшати з четвертого кварталу 2019 року.

У червні 2020 року Євразійська економічна комісія за підсумками повторного антидемпінгового розслідування відновила дію мита в розмірі 34,22% на суцільнокатані колеса з України.