Депутатська фракція «Слуга народу» зібрала 160 підписів, необхідних для запуску особливої ​​процедури розгляду законопроєкту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Про це заявив глава фракції Давид Арахамія в кулуарах парламенту, передає «Інтерфакс-Україна».

«Є регламентна процедура, яку застосовували лише раз – щодо «антиколомойского» законопроєкту. Ми сьогодні зібрали 160 підписів для її застосування. Ще не реєструємо – чекаємо на Разумкова. Все одно це питання можна буде розглянути лише за тиждень (на наступному пленарному тижні. – Ред.), час у нас є», – зазначив він.

Зміни в Регламенті Верховної Ради, які запровадили особливу процедуру розгляду законопроєктів, з’явилися наприкінці квітня 2021 року. Це пояснювалося необхідністю скоротити кількість розглянутих поправок до законопроєкту №590-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності». Тоді їх було подано близько 16 тис. До законопроєкту №5600 зареєстровано 11,6 тис. правок.

Особлива процедура застосовується за пропозицією, підписаною не менше ніж однією третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (тобто 150) і прийнятою більшістю голосів на пленарному засіданні. Кожна фракція або депутатська група може визначити не більше п’яти неврахованих профільним комітетом поправок або пропозицій, а кожен позафракційний депутат – одну. Після цього профільний парламентський комітет готує уточнену порівняльну таблицю для розгляду законопроєкту в другому читанні з уже врахованими поправками та пропозиціями.

Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада зняла з розгляду законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснив рішення наявністю процедурних питань.

Законопроєкт №5600 вносить комплексні зміни в різні сфери економіки – від нерухомості та телекомунікацій до металургії. Напередодні пленарного засідання Ради свої зауваження до №5600 висловили Американська торгова палата та Європейська Бізнес Асоціація. Остання зазначила, що профільний парламентський комітет розглядав законопроєкт без належного обговорення і не допустив до участі бізнес-асоціації, а сам текст доопрацьованого законопроєкту поки що не оприлюднили.

Верховна Рада зняла з розгляду на пленарному засіданні в четвер законопроэкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Про прийняте на нараді глав депутатських фракцій і груп рішення повідомив заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

«У нас домовленість була щодо питання №5600: оскільки зараз там ідуть процедурні питання, він буде перенесений на наступний день», – повідомив він.

Після цього відповідне рішення було прийнято 288 голосами.

Законопроєкт №5600 вносить комплексні зміни в різні сфери економіки – від нерухомості та телекомунікацій до металургії. У Мінфіні підрахували, що «ресурсний законопроєкт» може принести від 25 до 35 млрд грн у дохідну частину держбюджету-2022.

Низку правок, запропонованих до початкової версії, профільний комітет урахував: відстрочив на один рік нарахування мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) на оброблювані землі, знизив розмір МПЗ, що нараховується на ділянку землі, з 5% від показника її нормативно-грошової оцінки до 4%, виключив пропозиції оподатковувати ПДВ другу й наступні продажі житла, а також продовжив скасування ПДВ на операції з брухтом до 2027 року.

Напередодні пленарного засідання Ради свої зауваження щодо №5600 висловили Американська торгова палата та Європейська Бізнес Асоціація. Остання зазначила, що профільний парламентський комітет розглядав законопроєкт без належного обговорення й не допустив до участі бізнес-асоціації, а сам текст доопрацьованого законопроєкту поки що не оприлюднено. І це при тому, що ще на початку вересня спікер Верховної Ради Дмитро Разумков відзначав, що до другого читання було зареєстровано 11,6 тис. правок.

«Європейська Бізнес Асоціація відзначає неприйнятність поспіху в прийнятті цього законопроєкту. Законопроєкт не враховує позицію бізнесу, ігнорує принципи стабільності та прогнозованості державної політики й матиме негативний вплив на сумлінних платників податків. Бізнес-спільнота звертається до Офісу Президента України, керівництва Верховної Ради України та всіх народних депутатів щодо недопущення розгляду парламентом законопроєкту №5600 за скороченою процедурою та наголошує на необхідності повернення його в Комітет для ґрунтовного доопрацювання із залученням представників бізнесу та експертного середовища», – резюмує бізнес.

Нагадаємо, 1 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №5600, який передбачає зокрема підвищення ренти на видобуток залізної руди. Хоча за цей законопроєкт проголосували 264 народних депутата, загалом було зареєстровано й представлено в парламенті 7 альтернативних законопроєктів.

Рента на видобуток залізної руди в ньому розраховується за допомогою такої формули: обсяг видобутої руди x ціна x ставка ренти x коригувальний коефіцієнт. У якості ціни використовується індекс Platts IODEX 62% CFR China. Ставка ренти диференціюється залежно від рівня ціни: менше $100/т – 3,5%, $100-200/т – 5%, $200/т – 10%.

За оцінкою GMK Center, зміна методики розрахунку веде до істотного зростання рентних платежів. За новою методикою, за ціни $122/т (середньорічний прогноз ЗРС щодо ціни на 2021 рік) річні платежі збільшаться на $600 млн, до $840 млн на рік, а за ціни $80/т – на $230 млн на рік, до $390 млн). Як відзначають аналітики GMK Center, диференційована (прогресивна) ставка ренти – «українське ноу-хау». Країни – основні експортери ЗРС (Австралія, Бразилія) стягують фіксовану ставку ренти незалежно від ціни.

У серпні 2021 року обсяг промислового виробництва в Україні зріс на 0,6% в порівнянні з серпнем 2020 року. У липні зростання становило 0,2%.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів у серпні зросло на 5,4% в порівнянні з серпнем 2020 року, у видобутку залізних руд – впало на 6,7%.

З коригуванням на ефект календарних днів зростання промвиробництва в серпні був менше – 0,2%. У порівнянні з липнем 2021 року показник упав на 2,3%.

За січень-серпень промвиробництво в Україні зросло на 1,7% в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

За 8 місяців виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів зросло на 7,1% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а у видобутку залізних руд – на 4,6%.

За підсумками 2020 року промвиробництво в Україні знизилося на 5,2% в порівнянні з 2019 роком. Минулого року виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів зменшилось на 9,1%, у видобутку залізних руд – на 2,4%.