Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування затвердив доопрацьовану редакцію законопроєкту №4187 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування».

Про це написав глава екокомітету Олег Бондаренко написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Цей законопроєкт спрямований на створення прозорої системи користування надрами, зменшення надмірного державного впливу на галузь, підвищення конкуренції та легалізації відносин у сфері користування надрами.

Також проєктом передбачається створення інтерактивної карти корисних копалин України.

Бондаренко наголосив, що проєкт вперше на рівні Кодексу про надра прямо закріплює право громадян на отримання частини доходу держави від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Європейська Бізнес Асоціація відзначила, що доопрацьований законопроєкт включив деякі положення альтернативного законопроєкту №4187-1 і рекомендації бізнесу. Так, із проєкту закону виключені такі положення:

Крім цього, екокомітет включив до законопроєкту можливість повного і часткового відчуження прав за спеціальними дозволами на користування надрами їх власником та норму про 15-денний строк узгодження в Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів ділянок надр для виставлення на аукціон.

Очікується, що доопрацьований законопроект №4187-д незабаром з’явиться на сайті Ради.

Нагадаємо, Державна служба геології та надр України протягом 2020 року реалізувала на аукціонах у системі ProZorro спеціальних дозволів на користування надрами на суму майже 1 млрд грн.

Національний банк України (НБУ) з 5 березня 2021 року вирішила підвищити облікову ставку до 6,5% з рівня 6%. Показник підвищили вперше з червня 2020 року. Про це повідомив «Інтерфакс-Україна».

«У січні зростання споживчих цін досяг 6,1% в річному вимірі. За попередніми оцінками Національного банку України, інфляція продовжила прискорення і в лютому», – йдеться в повідомленні.

Також Нацбанк сподівається на продовження співпраці з МВФ, оскільки це допоможе підтримувати міжнародні резерви на рівні близько $ 30 млрд.

«Національний банк України очікує подальшого прогресу України в переговорах з МВФ. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними партнерами важливо для фінансування бюджетних потреб і надання економіці додаткових стимулів для зростання. Завдяки цьому Україна також зможе підтримувати міжнародні резерви на рівні близько $30 млрд», – зазначив НБУ.

Відзначається, що головним ризиком для макрофінансової стабільності залишається посилення карантинних обмежень як у країні, так і в світі.

Серед інших ризиків – волатильність на світових ринках капіталу, більш різке погіршення умов торгівлі, ескалація військового конфлікту на сході країни або її кордонах.

Член Ради Нацбанку Віталій Шапран вважає, що через можливість локдауну фактор невизначеності в цьому питанні досі зберігається.

Як показала практика 2020 року, локдаун може істотно сповільнити інфляцію на горизонті 3-6 місяців. Тому сподіваюся, що ринок сприйме зростання ставки на 0,5 п.п. не як початок довгострокового тренда, а як формальний крок монетарної влади й данина правилам обраного монетарного режиму «інфляційне таргетування», – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Як повідомляв GMK Center, в червні 2020 року Нацбанк знизив облікову ставку з 8% до 6%. А до цього регулятор знизив її з 10% до 8%.

Кабінет Міністрів на засіданні в середу, 3 березня, затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року (НЕС-2030). Про це йдеться в повідомленні, опублікованому на урядовому порталі.

«Це перший фундаментальний документ в історії України, розроблений із залученням експертів, науковців, чиновників, народних депутатів. Це амбітне бачення України, чітка дорожня карта, яка змінить нашу країну. Я хочу подякувати всім, хто долучився до розробки цього дуже важливого для країни документа. Це ваш вагомий внесок у те, щоб Україна стала успішною, заможною державою», – зазначив Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України.

Стратегія передбачає 20 головних векторів розвитку України, серед яких:

Також НЕС-2030 враховує важливі наскрізні напрями – діджіталізацію, «зелений» курс, розвиток підприємництва та збалансований регіональний розвиток. Серед принципів, на яких побудована Стратегія:

Нагадаємо, Кабмін розпочав розроблення Національної економічної стратегії до 2030 року у вересні 2020 року. Урядову ініціативу підтримали представники бізнесу. Платформою розроблення стратегії виступив «Центр економічного відновлення».

До створення НЕС-2030 залучили понад 500 учасників. Серед них представники понад 20 аналітичних центрів, більше 30 бізнес-асоціацій, 40 органів виконавчої влади, експертного середовища та громадянського суспільства, а також народні депутати.

Аналітики та директор GMK Center Станіслав Зінченко також взяли участь у розробленні Національної економічної стратегії до 2030 року.