Україна і ЄС мають намір у вересні перейти до другої фази попередньої оцінки щодо можливості укладення «промислового безвіза» – Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA). Про це заявив глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, повідомив «Інтерфакс-Україна».

«Зараз ми готуємося перейти до другої фази попередньої оцінки. Це означає, що експерти ЄС почнуть функціональну перевірку національної якісної інфраструктури України. І це робота почнеться у вересні цього року», – заявив він.

За його словами, Україна і ЄС домовилися про попередню оціночну місію, яка слугує проміжним кроком для оцінки готовності України, щоб почати справжні переговори про підписання угоди з ЄС.

«Попередня оцінка – це про оцінку готовності України щодо відповідності законодавства та імплементації законодавства про товари та про функціонування якісної інфраструктури. Ми досягли важливого етапу. Незалежні експерти завершили звіт щодо першої фази попередньої оцінки, і висновки свідчать про обнадійливий прогрес у питанні відповідності українського законодавства про національну якісну інфраструктуру і законодавство про промислові товари законам і положенням ЄС», – наголосив Маасікас.

Як раніше пояснив GMK Center Олег Мальський, партнер юридичної компанії Eterna Law, угода забезпечує синхронізацію та уніфікацію технічних стандартів для спрощеного експорту промислових товарів до ЄС.

Нагадаємо, що в минулому році президент України Володимир Зеленський заявив, що експертна комісія ЄС вже приступила до оцінки готовності країни до підписання документа.

Європейська Бізнес Асоціація не підтримує законопроєкт №5600, який пропонує підвищити ренту на видобуток залізної руди. Про це йдеться в повідомленні на сайті асоціації.

Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України для забезпечення збалансованих бюджетних надходжень» пропонує низку змін, серед яких зміна механізму розрахунку ренти на видобуток залізної руди.

За оцінкою GMK Center, зміна методики розрахунку веде до істотного зростання рентних платежів. За новою методикою, за ціни $122/т (середньорічний прогноз ЗРС за ціною на 2021 рік) річні платежі збільшаться на $600 млн, до $840 млн на рік, а за ціни $80/т – на $230/т (до $390/т). Таке зростання платежів ставить українські залізорудні компанії в невигідне становище в порівнянні з конкурентами, особливо в періоди низьких цін.

ЄБА заявила, що поточна версія законопроєкту №5600 не враховує зауваження бізнесу. Згідно із заявою асоціації, документ не проходив громадського обговорення, не узгоджувався з усіма найбільшими бізнес-асоціаціями України. Внесення змін до Податкового кодексу України може призвести до порушення принципу стабільності податкового законодавства.

«Складається враження, що цим законопроєктом прагнуть не стимулювати розвиток економіки й бізнесу, а просто за будь-яку ціну перекрити дірку в бюджеті шляхом підвищення ставок податків і зборів. Очевидно, таке рішення обдуманим і стратегічним навряд чи можна назвати. Проблема недонадходження до бюджету полягає в існуванні, найперше, тіньової економіки, відсутності рівних правил гри в країні тощо. З цими явищами й варто боротися в першу чергу, а не покладати додаткове фіскальне навантаження на прозорий бізнес», – заявила Ганна Дерев’янко, виконавчий директор ЄБА.

На думку асоціації, законопроєкт буде обговорюватися в комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 16 червня. ЄБА закликає владу повністю відхилити документ.

Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» був зареєстрований 2 червня в Верховній Раді з ініціативи Кабінету Міністрів.

Для розрахунку ренти пропонується використовувати наступну формулу: обсяг видобутої руди × ціна × ставка ренти × коригувальний коефіцієнт. У якості ціни використовується індекс Platts IODEX 62% CFR China. Відповідно, ставка ренти диференціюється залежно від рівня ціни: менше $100/т – 3,5%, $100-200/т – 5,0%, більше $200/т – 10,0%.

Як відзначають аналітики GMK Center, диференційована (прогресивна) ставка ренти – «українське ноу-хау». Країни – основні експортери ЗРС (Австралія, Бразилія) стягують фіксовану ставку ренти незалежно від ціни.

Робоча група при Міністерстві стратегічних галузей промисловості схвалила остаточну редакцію Положення про Центр сертифікації продукції зі спеціальних сталей, сплавів та металургійного матеріалознавства.

Про це йдеться на офіційній сторінці Мінстратегпрома.

Також учасники обговорили можливі джерела фінансування для оновлення парку приладів, модернізацію наявного обладнання та реконструкцію приміщень для розміщення Центру.

Крім представників Мінстратегпрома, в засіданні взяли участь профільні наукові співробітники, фахівці ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», «Мотор Січі», НВКГ «Зоря»-«Машпроект» і багато інших.

«Члени робочої групи наголосили на важливості створення в Україні органу сертифікації продукції зі спеціальних сталей, призначених для задоволення потреб оборонної, енергетичної, авіаційної, космічної та інших стратегічних галузей промисловості України. Центр також сприятиме реалізації обраного Урядом курсу на імпортозаміщення, перш за все для потреб оборонно-промислового комплексу, розвитку власної промисловості та збереження максимальної локалізації виробництва, що дасть змогу виробляти в Україні національний продукт з високою доданою вартістю», – йдеться в заяві рабгруппи.

Очолює робочу групу заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Юрій Петровський. Очікується, що Центр створять на базі державного підприємства «УкрНДІспецсталь».

Робоча група з питань створення Центру сертифікації продукції зі спеціальних сталей, сплавів та металургійного матеріалознавства була створена ще в листопаді 2020 року наказом віцепрем’єрміністра України – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського.

Основна мета нової структури – сертифікація та оцінка відповідності вимогам технічних регламентів продукції вітчизняних підприємств стратегічних галузей промисловості.