Високі ціни на руду в першому півріччі 2020 року, як і в 2019 році, підтримали показники виробництва й експорту українських гірничорудних компаній. Що саме вплинуло на таку ситуацію і як довго триватиме сприятливий для українських експортерів період високих цін, розбирався GMK Center.

На початку року, коли епіцентром пандемії став Китай, ціни на сировину пішли вниз. Однак протягом кількох тижнів вони повернулися до вихідних рівнів. Це пов’язано з тим, що китайські металурги майже не зупиняли виробництво протягом усього періоду обмежувальних заходів у Піднебесній. У березні ціни на залізорудну сировину трохи просіли, але не так сильно, як на металопродукцію.

У травні-червні ціни на залізорудну сировину знову різко пішли вгору, перевищивши $100/т. Це стало результатом зменшення запасів руди в Китаї та поширення коронавірусу, який сильно вплинув на виробництво ЗРС.

В Австралії карантинні обмеження спричинили перебої в роботі портів. А в Бразилії – призвели до заборони видобутку руди на кількох шахтах, і, як наслідок, зниження виробництва та перебоїв з поставками. У результаті корпорація Vale, найбільший виробник залізної руди в Бразилії, в січні-травні скоротила експорт ЗРС на 11,7% – до 90 млн т.

Певною мірою на вартість ф’ючерсів на ЗРС вплинули політичні проблеми у взаєминах Китаю і Австралії. При цьому обсяг поставок сировини не знижувався. Тому Порт-Хедленд, найбільший залізорудний порт Австралії, у травні зміг наростити відвантаження руди на 5,6% в порівнянні з квітнем, у червні – на 8,4%.

За словами Дмитра Хорошуна, аналітика ІК Concorde Capital, на динаміку цін на залізну руду вплинули три фактори.

Перше: дивовижна стабільність імпорту Китаєм, незважаючи на пандемію, сильно підтримує ціни.

Друге: експорт з Австралії стабільний, близько 2,3 млн т на день у 2018-2020 рр. Причому в останні два місяці, за які доступні дані, обсяги були вищими: 2,46 млн т на день у квітні та 2,44 млн т на день у травні.

«Видобуток залізної руди – найбільший сегмент гірничодобувної промисловості Австралії. Він виграв від збереження високих цін на залізну руду. Зокрема, в травні-червні 2020 року ціни на ЗРС залишалися вищими за $80/т. Австралійські компанії змогли утримувати такий рівень цін через порушення поставок з Бразилії, яка зіткнулася зі значним спалахом коронавірусу. За даними Офісу головного економіста в складі Міністерства промисловості, енергетики, науки й ресурсів Австралії, у 2019-2020 рр. залізорудна промисловість країни отримала $103 млрд експортної виручки, що є абсолютним рекордом за всю історію», – додає Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.

Експорт ЗРС з Австралії й Бразилії та імпорт Китаєм, млн т на день

 Австралія, експортБразилія, експортКитай, імпорт
Червень 2020 р.13.39
5 міс. 2020 р.2.280.762.93
2019 р.2.30.962.93
2018 р.2.291.072.92

Джерела даних: Ministry of Development, Industry and Foreign Trade Бразилії, Australian Bureau of Statistics, Customs General Administration

Третє: експорт з Бразилії знизився ще у 2019 році (через аварію на дамбі та пов’язані з цим обмеження на видобуток). А за 5 місяців 2020 року зниження було ще більшим. Це також сильно підтримало ціни.

Фактично в першому півріччі поточного року майже повністю повторилася ситуація першої половини минулого року – різке зростання цін через форс-мажорні обставини. Хоч причини були різними (минулого року – аварія на шахті Vale, у 2020-му – коронавірус), але результат такий самий – зниження виробництва та проблеми з поставками до Китаю залізорудної сировини штовхнули ціни вгору.

Рудний ривок

Переважно через скорочення поставок ЗРС із Бразилії українські гірничорудні компанії змогли отримати ефект від високих цін. На відміну від металургів, гірничорудні компанії збільшили в січні-червні обсяг виробництва. Зокрема, Ferrexpo в першому півріччі наростила випуск окатишів на 4,6% – до 5,6 млн т. Тоді як у 2019 році компанія скоротила виробництво на 0,8% – до 10,5 млн т.

У січні-червні гірничорудні компанії збільшили експорт ЗРС:

Нагадаємо, Україна в 2019 році збільшила експорт ЗРС у натуральному виразі на 8,1% – до 39,9 млн т. У грошовому виразі постачання зросли на 18,5% – до $3,4 млрд.

Найбільші експортні поставки залізної руди та концентрату здійснювалися в такі країни:

Таким чином, після закономірного зниження попиту в Європі українські компанії успішно зайняли нішу спотових поставок на китайський ринок.

«Попит перемістився в бік Азії – наприклад, Ferrexpo у 2018 році тільки 13% продукції поставляла до Китаю, а зараз вже близько третини обсягів. За якістю наша ЗРС нічим не гірша від австралійської чи бразильської. Основний індикатор – вміст заліза та форма (окатиші чи концентрат). У Ferrexpo основна частка продукції – це окатиші з 65% заліза, які вважають преміальним продуктом. При цьому слід розуміти, що якість сировини – це питання собівартості та наявності відповідних потужностей для доопрацювання (тобто стратегія продавати продукцію більш низької проби не обов’язково є програшною). Щодо споту – все залежить від стратегії продажів. Наскільки мені відомо, «Метінвест» більше продає на споті, а Ferrexpo намагається більше робити акцент на довгострокових контрактах», – зазначає Костянтин Фастівець, керівник аналітичного відділу ІК «Адамант Капітал».

Піднебесна як драйвер

Китай був і залишається драйвером світової металургії. За підсумками січня-травня Китай збільшив виробництво сталі на 1,9% в порівнянні з відповідним періодом минулого року – до 411,75 млн т. Зараз немає підстав вважати, що тренд зміниться. Згідно із прогнозом аналітиків Bank of America, попит на сталь у КНР зросте у 2020 році на 2,4%.

Піднебесна є однією з небагатьох країн, де у 2020 році очікується зростання виробництва сталі. За оцінками World Steel Association, виробництво сталі в КНР цього року збільшиться на 1%. При цьому світовий попит на сталь у 2020 році скоротиться на 6,4% – до 1,65 млрд т.

Зі свого боку агентство S&P Global Platts прогнозує зростання виробництва сталі в Китаї у 2020 році на 2% у порівнянні з попереднім роком – до 1,016 млрд т. Нагадаємо, у 2019 році країна збільшила виробництво сталі на 8,3% в порівнянні з попереднім роком – до 996,34 млн т.

Чавунний аргумент

Внаслідок різкого подорожчання ЗРС на тлі скорочення поставок з Бразилії для українських металургів утворилася ситуативна ніша. Китай почав нарощувати імпорт чавуну замість поставок залізної руди. Це зумовило зростання цін на чавун починаючи із середини квітня.

Українські металурги скористалися цією можливістю та істотно наростили в першому півріччі експорт чавуну:

«У списку покупців українського чавуну з’явився Китай з об’ємом майже 300 тис. т за січень-червень на $87 млн. У порівнянні з відповідним періодом минулого року приріст рекордний, оскільки в цьому періоді 2019-го експортних поставок українського чавуну до Китаю просто не було. Загалом минулого року поставки в цьому напрямку становили лише 111 тис. т на $29,5 млн», – зазначає Андрій Глущенко.

Утім, українським компаніям у першому півріччі вдалося наростити поставки чавуну й на ключовий ринок – США: 822,3 тис. т (+6,7%) на $236,5, млн (+21,3%).

Нагадаємо, Україна у 2019 році скоротила експорт чавуну в натуральному виразі на 14,2% – до 2,58 млн т, у грошовому – на 23,8%, до $801,8 млн. При цьому експорт здійснювався переважно до США (58,73% поставок у грошовому виразі), Італії (12,43%) та Туреччини (10,27%).

Прогноз ціни

Пандемія коронавірусу в світі поки що не пішла на спад. А отже, в умовах поточної невизначеності прогнозувати щось можна лише з великою часткою умовності та припущень. З іншого боку, ситуація в світовій економіці все-таки стала більш прогнозованою, ніж на початку запровадження карантинних заходів.

Улітку попит на сталь в Китаї падає через сезонні фактори – дощі та спеку, які змушують зупиняти будівництво. Крім того, за даними Steelhome, станом на 10 липня запаси ЗРС у портах Китаю за тиждень зросли до 110,1 млн т з 109,8 млн т тижнем раніше.

«Індекс PMI сталеливарної галузі Китаю в червні знизився на 1,6 п.п. у порівнянні з травнем і становив 49,3%. Аналіз складових індексу свідчить про різке зростання виробництва, але при цьому ринковий попит ослаб. У результаті цієї диспропорції спостерігається зростання запасів. За даними CISA, в червні запаси готової металопродукції в Китаї зросли на 5,77%», – зазначає Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

Динаміка цін на залізну руду в найближчій перспективі залежатиме від того, наскільки швидко влада Бразилії впорається з коронавірусом, а добувні потужності відновлять повноцінну роботу.

Безпосередньо постачальники в другому півріччі також чекають зниження цін на залізну руду. Зокрема, саме це прогнозує компанія Vale, яка має намір значно збільшити виробництво в другому півріччі, що зумовить зниження цін на залізну руду в найближчі місяці.

За словами Дмитра Хорошуна, в червні також різко (на 32% у порівнянні з п’ятьма місяцями 2020 року) зріс експорт з Бразилії – до 1 млн т на день. Стабілізація запасів у Китаї та зростання експорту з Бразилії не пов’язані між собою, тому що судна із ЗРС йдуть до Китай приблизно 7 тижнів. Тобто ефект від зростання експорту з Бразилії в червні ми побачимо вже в липні-серпні.

«Думаю, протягом другої половини 2020 року ймовірне подальше падіння цін на ЗРС – до $70-90/т. Уже в липні-серпні ринок має відобразити ефекти стрибка експорту з Бразилії в червні (допливуть судна), і, можливо, ціни просядуть у діапазон $90-100/т уже в третьому кварталі. Тобто повториться динаміка 2019 року – високі ціни в першій половині, потім падіння», – говорить Дмитро Хорошун.

Однак сумніви щодо перспектив відновлення поставок з Бразилії залишаються. Зокрема, ніхто не може гарантувати, що пандемія в цій країні піде на спад, коронавірус підтверджений навіть у президента країни.

«Я також бачу ризики або ймовірність того, що ціни залишаться високими, поблизу позначки $100/т і навіть в коридорі $100-120/т, протягом третього й четвертого кварталів. Перший фактор – подальші проблеми з поставками, в першу чергу з Бразилії, в тому числі через ситуацію з коронавірусом у цій країні. Другий фактор – продовження періоду сильного попиту з боку Китаю, і стимулювання економіки може ще більше посилити попит на сталь і на ЗРС у цій країні. Тобто ціни можуть бути підтримані тими самими двома факторами, які підвищили ціни в першому півріччі 2020 року», – додає Дмитро Хорошун.

У свою чергу влада Австралії прогнозує одночасно збереження високого попиту з боку китайських металургів на ЗРС і зниження цін на залізну руду в 2020 році до $79,50/т (FOB). Наступного року вартість сировини може ще знизитися – до $71/т.

Очікування щодо видобутку

На даний момент найбільші виробники ЗРС зберігають доволі позитивні прогнози виробництва та експорту сировини. Vale в квітні скоротила річний прогноз видобутку руди до 310-330 млн т. Це все одно вище в порівнянні з 302 млн т у 2019-му.

Австралія прогнозує експорт залізної руди у 2020 році на рівні 866 млн т і зростання цього показника у 2021-2022 рр. на 7,4% – до 915 млн т у порівнянні з 2019-2020 рр. Однак у підсумку, за оцінками компанії GlobalData, світове виробництво залізної руди у 2020 році знизиться на 1,2% – до 2230,8 млн т.

Загалом за січень-червень Китай імпортував 547 млн т залізної руди. Це на 9,6% більше, ніж за перше півріччя 2019 року. Імпорт у травні впав на 9% у порівнянні з квітнем, але був на 3,9% вищим, ніж за відповідний період минулого року. Очікується, що імпорт руди Китаєм у 2020 році сягне 1,12 млрд т, а у 2022 році – 1,3 млрд т.

Економічна ситуація у світі залишається складною. Китай перетворився на важливого імпортера металопродукції й не становить загрози для ринку. Європейські метпідприємства, навпаки, змушені шукати напрямки збуту своєї продукції.

На тлі економічних труднощів уряди Великої Британії та США вже виділяють кошти на підтримку місцевих металургів. Натомість в Україні поки що лише обговорюють ідею створення фонду енергомодернізації для промислових підприємств.

IREPAS: третій квартал 2020 року може стати найгіршим для ринку довгомірного прокату

Згідно з оцінками Міжнародної асоціації виробників та експортерів арматури (IREPAS), ситуація на ринку довгомірного прокату істотно не змінилася. Спостерігається скорочення попиту й пропозиції в усьому світі, за винятком Китаю. Затримки будівельних робіт і відкладання інвестпроектів негативно вплинули на попит на сталь. Причому більшою мірою постраждав сегмент плоского прокату.

Вплив коронавірусної пандемії на країни ЄС виявився неоднорідним. Найсильніше постраждали економіки Італії, Франції, Іспанії. Загалом в ЄС переважають негативні економічні настрої, безробіття зростає. Реалізацію приватних інвестпроектів поставлено на паузу, тоді як державний сектор потенційно може простимулювати економіку, інвестувавши в будівництво.

IREPAS відзначає відсутність тиску на ринок з боку китайського експорту. Китай раніше за інші країни вийшов з карантину. Відкладений попит на сталь у КНР виявився настільки великий, що ситуація на внутрішньому ринку швидко нормалізувалася. Більше того, китайські покупці користуються перевагами низьких цін на квадратну заготовку, сляби, гарячекатаний рулон, імпортуючи цю продукцію. Наразі основну загрозу становлять європейські виробники, які шукають напрямки збуту своєї продукції.

IREPAS очікує, що третій квартал буде хорошим для сировинного сектора з погляду відновлення ринків. Водночас складно давати прогнози для ринку довгомірного прокату. IREPAS допускає, що для цього сектору наступний квартал може стати найгіршим у 2020 році.

Уряди Великої Британії та США надають підтримку металургійному сектору

Уряд Великобританії надав кредит Celsa Steel у розмірі £30 млн. Завдяки цій допомозі компанія зможе продовжувати торговельну діяльність, а також зберегти 800 з 1000 робочих місць. Крім того, компанія взяла на себе зобов’язання щодо зниження викидів, а також обмеження виплат топ-менеджменту. Додатково Celsa Steel отримала кредит £2,9 млн від уряду Уельсу в рамках Фонду економічної стійкості.

У США підтримку металургійних заводів здійснюватимуть через Програму покриття зарплат. В її рамках виділять кредити 2 тис. металургійних компаній на загальну суму $500 млн. $154 млн отримають виробники алюмінію і $50 млн – гірничодобувні підприємства.

Підтримка з боку держави критично важлива для підприємств, що зіткнулися з падінням попиту в умовах коронавірусної пандемії. Світова економіка опинилася в безпрецедентних умовах: підприємства були змушені припиняти діяльність через поширення нового захворювання. Як довго триватиме епідемія, невідомо. Уже очевидний економічний спад за підсумками 2020 року. Подальші перспективи економік різних країн на мікро- і макрорівні багато в чому залежатимуть від ефективності державної політики.

Міненерго пропонує створити Державний фонд енергоефективної модернізації підприємств

Міненерго спільно з Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України розробили законопроект, який передбачає створення фонду енергомодернізації промислових підприємств. Джерело фінансування фонду – екологічний податок на викиди СО2.

Завдання Державного фонду енергоефективної модернізації підприємств:

Підвищення енергоефективності в промисловому секторі необхідне передусім з метою скорочення викидів СО2. Україна взяла на себе зобов’язання щодо зниження викидів вуглекислого газу в рамках Паризького угоди. Крім того, зараз ЄС розробляє механізм Carbon border adjustment, мета якого – обмежити імпорт продукції, виробленої з високими викидами СО2.

Судячи з опису, йдеться про законопроект, який був розроблений ще в червні 2019 року – «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення гарантованого джерела фінансування енергомодернізації промислових підприємств України». У серпні 2019 року він був відкликаний у зв’язку з початком роботи Верховної Ради нового скликання.

У презентації Держенергоефективності, що обґрунтовує цей законопроект, пропонувалося, щоб підприємства отримували з Фонду компенсацію частини кредиту за реалізовані заходи з енергоефективності. Серед таких заходів – встановлення енергоефективного технологічного обладнання, впровадження енергоефективних інженерних систем, впровадження системи енергоменеджменту.

Вимоги до заходів з енергоефективності, які висувалися з боку Держенергоефективності: окупність від 1 до 5 років; скорочення питомої витрати енергії. Пропонувалося дозволити брати участь у програмі всім підприємствам – платникам екоподатку на викиди СО2. Компенсація мала залежати від розміру підприємства: для малих підприємств – 50% суми кредиту (гранична компенсація – 1,0 млн грн), для середніх підприємств – 40% (2,5 млн грн), для великих підприємств – 30% (5,0 млн грн).

«Метінвест» залучає кредит від Чорноморського банку торгівлі та розвитку

Група «Метінвест» вийшла на фінальну стадію переговорів з Чорноморським банком торгівлі та розвитку. Предмет переговорів – виділення семирічної кредитної лінії на загальну суму €62 млн. Остаточні умови кредиту буде узгоджено під час підписання договору.

Кредит від Чорноморського банку торгівлі та розвитку – це перший досвід співпраці «Метінвесту» з міжнародною фінансовою організацією. Залучені кошти планується використовувати для виконання інвестиційної програми, а також поповнення оборотного капіталу.

Українські підприємства традиційно відчувають проблеми із залученням доступних кредитних ресурсів. Для «Метінвесту» додаткове джерело зовнішнього фінансування – позитивний фактор, що збільшує можливості з виконання інвестиційних планів компанії. Серед поточних інвестпроектів «Метінвесту» – будівництво повітророзподільних установок на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча, модернізація огрудкувальних машин на Північному ГЗК, переоснащення збагачувальних фабрик Центрального ГЗК для виробництва DRI-окатишів.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.

Україна знижує обсяги виробництва сталі, проте результати червня загалом непогані. Але про завершення кризи говорити зарано. Хоча можна розраховувати на хороше завантаженість наших заводів і в липні-серпні.

Усіх знову рятує Китай, який демонструє рекорди виробництва й сильний внутрішній попит. Однак період дорогої руди може незабаром закінчитися – очікується зростання поставок до Китаю.

Україна скоротила випуск сталі на 7,6% в першому півріччі

Виробництво сталі в Україні скоротилося на 7,6% за січень-червень, до 10,1 млн т, за даними ОП «Укрметалургпром». Але слід відзначити саме результат червня – 1,8 млн т. Середньодобова виплавка в червні виявилася на 13% вищою, ніж у травні, й на 34% вищою, ніж у квітні, і відповідала завантаженості першого кварталу, який був доволі успішним для вітчизняної металургії.

Все-таки другий квартал, затьмарений наслідками епідемії, виявився не таким провальним, з погляду виробництва (4,8 млн т), як четвертий квартал 2019 року (4,4 млн т). Цьому чимало допомогло швидке відновлення Китаю, який створював попит на чавун і напівфабрикати, тим самим підвищуючи ціни. Зростання експорту чавуну помітне в різній динаміці виробництва чавуну та сталі. Якщо випуск сталі, як ми говорили, впав на 7,6% за шість місяців, то чавуну – лише на 2,6%.

Загалом кризовий другий квартал закінчився непогано. Поточний рівень цін дає виробникам змогу розраховувати принаймні на беззбитковість. Тому завантаженість у липні-серпні обіцяє бути не меншою, ніж у червні. Тобто третій квартал має бути непоганим.

Якщо вважати, що найгірше вже позаду і завантаження червня утримається до кінця року, це буде означати обсяг виробництва сталі на рівні 20,5-20,8 млн т за підсумками всього року. Збереження обсягу виробництва на рівні результатів минулого року вельми оптимістичний прогноз в поточній ситуації.

За прогнозом World Steel Association, на ринку ЄС очікується падіння споживання сталі на 15,8%, у країнах MENA – на 15,2%. Наш місцевий ринок і ринок наших сусідів з країн СНД очікує на падіння в 10%. Тобто якщо Україна зможе зберегти обсяг виробництва на рівні минулого року, це означатиме, що вітчизняні підприємства демонструють значно кращу динаміку, ніж ринок. Отже, можна буде говорити, що вітчизняні підприємства в такій складній ситуації відвойовують у своїх конкурентів частку ринку.

Однак важко сказати, наскільки нинішня цінова ситуація на ринках стійка та що буде з попитом восени. Подальше зростання цін малоймовірне, оскільки очікується зниження цін на сировину – брухт та ЗРС. Друга хвиля захворюваності восени може серйозно позначитися на ринках. Експорт може ускладнитися через посилення протекціонізму. Ринок очікує на пожвавлення попиту після літа, проте прогнозувати попит наразі неможливо, і ситуація може виявитися прямо протилежною. Тому говорити про вихід з кризи зарано.

Сталевий PMI у Китаї свідчить про протиріччя між попитом і пропозицією

Індекс PMI сталеливарної галузі Китаю в червні знизився на 1,6 п.п. у порівнянні з травнем і становив 49,3%. Аналіз складових індексу свідчить про різке зростання виробництва, але при цьому ринковий попит ослаб. У результаті цієї диспропорції спостерігається зростання запасів. За даними CISA, запаси готової металопродукції в Китаї зросли на 5,77% в червні.

Індекс виробництва зріс на 1,1 п.п., до 57,1%, і зростає чотири місяці поспіль. У травні Китай встановив рекорд за обсягом виробництва сталі за місяць. Судячи з динаміки індексу, рекорд буде оновлено вже в червні. Середньодобова завантаженість у середині червня була на 2,89% вищою, ніж місяцем раніше. Зростанню виробництва сприяє поточна цінова кон’юнктура на ринку. Відзначається, що рентабельність виробництва прийнятна.

Проте виробники мають консервативні очікування щодо майбутньої динаміки виробництва. Індекс закупівель сировини знизився на 2,4 п.п., до 48,6%, що свідчить про зниження закупівель сировини.

Індекс нових замовлень знизився на 6,5 п.п. і становив 46,4%. Споживання знизилося через несприятливі погодні умови в деяких регіонах Китаю, що вплинуло на динаміку будівельних робіт. Середньодобовий обсяг закупівель знизився на 6,6% м./м. У принципі, зниження попиту в сезон дощів (з червня по серпень у південних і східних регіонах країни) не є несподіванкою. Зниження попиту не пов’язують із фундаментальними факторами. Про це каже й Комітет зі сталевої логістики. Затримка з реалізацією інфраструктурних проектів не призведе до зриву термінів їх реалізації. Будівельна активність прискориться в другому півріччі, разом з попитом на сталь. Також в огляді відзначено, що очікуються сильні інвестиції в ринок нерухомості. Прогнозується зниження цін на ЗРС, що пов’язане з очікуванням зростання поставок з Бразилії.

У 2021-2022 рр. Австралія продовжить нарощувати експорт ЗРС

Згідно з прогнозами Міністерства промисловості, енергетики, науки та ресурсів Австралії, країна збільшить експорт залізної руди у 2021-2022 рр. на 7,4% в порівнянні з 2019-2020 рр. (до 915 млн т). Зростання видобутку очікується за рахунок нових проектів у Західній Австралії (регіон Пільбара). Серед таких проектів – «Південний Фланг» (ВНР), «Елівана» (Fortescue), «Маріллана» (Brockman Mining).

У 2020 році, незважаючи на пандемію коронавірусу, австралійські компанії продовжили нарощувати виробництво та інвестувати в нові потужності. Fortescue Metals Group оголосила, що жодні інвестиції не будуть припинені внаслідок пандемії коронавірусу. BHP Group у квітні 2020 року заявила про намір збільшити свою експортну потужність з Порт-Хедленду на 13,7% – до 330 млн т на рік.

Добування залізної руди – найбільший сегмент гірничодобувної промисловості Австралії. Він виграв від збереження високих цін на залізну руду. Зокрема, в травні-червні 2020 року ціни на ЗРС перевищували $80/т. Австралійські компанії змогли утримувати такий рівень цін через порушення поставок з Бразилії, яка зіткнулася зі значною епідемією коронавірусу. За даними Офісу головного економіста в складі Міністерства промисловості, енергетики, науки та ресурсів, в 2019-2020 рр. залізорудна промисловість Австралії отримала $103 млрд експортної виручки, що є абсолютним рекордом за всю історію.

Причиною високих цін на ЗРС у поточному році залишається Китай, який відновлюється після епідемії коронавірусу й нарощує виробництво сталі. Згідно з прогнозами S&P Global Platts, виплавка сталі в КНР у 2020 році зросте на 2% у порівнянні з попереднім роком і сягне 1,016 млрд т.

За прогнозами Міністерства промисловості, енергетики, науки та ресурсів, надалі ціни на залізну руду знижуватимуться. У 2021 році ціна знизиться до $71/т, а у 2022 році – до $65/т. Потенціал з нарощування попиту на ЗРС з боку Китаю обмежений, тоді як зростання пропозиції, в тому числі за рахунок нормалізації поставок з Бразилії, тиснутиме на ціни.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі