Жарт тижня: Китай має намір знизити виробництво сталі у 2021 році. Ринок мало вірить цій ініціативі, тому що ціни на ЗРС не відреагували. На фоні сприятливої кон’юнктури Ferrexpo демонструє непогані виробничі результати. IREPAS відзначає хорошу ситуацію на ринку й те, що конкуренція на сьогодні є тільки серед покупців сталевої продукції.

Ferrexpo зберегла виробництво окатишів на рівні першого кварталу минулого року

У першому кварталі поточного року група Ferrexpo збільшила виробництво залізорудної сировини на 2% у річному виразі – до 2,8 млн т, з яких 2,7 млн т – окатиші. Виробництво окатишів залишилося практично на рівні першого кварталу 2020 року. Усі окатиші – з високим вмістом заліза: 67% (DR-окатиші) і 65% (преміальні окатиші).

DR-окатиші (металізовані окатиші) – перспективний преміальний продукт, різновид заліза прямого відновлення, яке є замінником брухту для електросталеплавильних печей. Металізовані окатиші широко використовують у країнах Близького Сходу й Північної Африки.

DR-окатиші займають приблизно третину світового експортного ринку окатишів. У перспективі попит на такі продукти зростатиме, оскільки один з можливих шляхів декарбонізації металургії – це більш широке використання електросталеплавильного виробництва, в тому числі із застосуванням DR-окатишів.

Ferrexpo освоїла виробництво DR-окатишів минулого року. Компанія відвантажила за цей період 339 тис. т цієї продукції. У першому кварталі 2021 року Ferrexpo випустила 35 тис. т DR-окатишів.

Також Ferrexpo в першому кварталі 2021 року продовжила експортувати залізорудний концентрат: за вказаний період відвантажено 65 тис. т цієї продукції.

Імовірно, продаж концентрату зовнішнім покупцям пов’язаний з несинхронністю модернізації виробничих потужностей: компанія реалізує кілька інвестпроєктів, що мають на меті збільшити в 2021 році виробництво окатишів до 12 млн т (у 2020 році вироблено 11,2 млн т, у 2019 році – 10,5 млн т).

Компанія в другому півріччі 2020 року завершила проєкт розширення збагачувальної фабрики, що дає змогу наростити виробництво концентрату на 1,5-2 млн т на рік. Уже у 2021 році розпочато модернізацію потужностей з огрудкування. Тож наразі в компанії наявний профіцит концентрату, який продають до країн Азії. Після завершення всього комплексу робіт компанія, ймовірно, сконцентрується на експорті окатишів.

IREPAS: ситуація на ринку в другому кварталі буде кращою, ніж у першому

Міжнародна асоціація виробників і експортерів арматури IREPAS відзначає хорошу кон’юнктуру з погляду виробників: сильний попит з боку покупців, що спостерігається на фоні обмеженої пропозиції та збоїв у логістичних ланцюжках, підтримує високі ціни та високу маржинальність металургійного виробництва.

На ринку переважає конкуренція покупців за готову продукцію: місцеві виробники можуть запропонувати продукцію з тривалим часом виконання замовлення (2-3 місяці), тоді як конкурентоспроможність імпорту обмежена через зростання цін на транспортування. З огляду на це IREPAS вважає, що європейський ринок безболісно переживе потенційне скасування імпортних квот 1 липня, оскільки зростання імпорту малоймовірне.

Асоціація також вказує на дефіцит багатьох видів продукції на світовому ринку. Виробництво сталі за перші місяці поточного року за межами Китаю не зросло в річному виразі. У Китаї виробництво за цей період збільшилася на 13% р./р., але при цьому відсутня зростання експорту. Навпаки, китайські компанії нарощують імпорт заготовки.

Європейські та американські заводи перебувають у виграшній позиції: книги замовлень заповнені, завантаження потужностей на високому рівні, є можливість коригувати ціни виходячи з попиту покупців і рівня витрат, не побоюючись конкуренції з боку імпорту.

IREPAS вважає, що ситуація на ринку стабільна. Старт вакцинації від коронавірусу підтримує позитивний настрій. Серед позитивних факторів, які діятимуть у другому і третьому кварталах, слід відзначити потенційне прийняття акта щодо розвитку інфраструктури США, а також утримання від нарощування експорту з боку Китаю.

Загалом прогноз сприятливий: очікується, що ситуація в другому кварталі буде кращою, ніж у першому. Поточний рівень цін, на думку IREPAS, збережеться протягом наступних трьох місяців, а подальше зниження, найімовірніше, буде поступовим.

Китай скоротить виробництво сталі в 2021 році

Влада Китаю планує домогтися зниження обсягів виробництва сталі в 2021 році шляхом боротьби з неефективними потужностями. Про це спільно заявили комісія Національного розвитку і реформ Китаю (NDRC) і Міністерство промисловості та цифрових технологій (MIIT).

На скільки планується скоротити обсяг виробництва – не повідомляється. Мета – скоротити викиди парникових газів шляхом ліквідації неефективних потужностей. Це сприятиме якісному розвитку, а не кількісному, у відповідь на те, що місцеві компанії почали активніше розвивати проєкти у сфері металургії, оскільки в результаті заходів стимулювання економіки після локдауну зріс попит на сталь. Інвестиції галузі в розширення може стримувати виконання поставлених у 2016 році цілей зі скорочення потужностей.

Ця новина може негативно вплинути на ціни ЗРС, оскільки Китай у 2020 році імпортував 75,7% від усього обсягу світової торгівлі ЗРС, за даними Департаменту промисловості, науки, енергетики і природних ресурсів Австралії. У січні 2021 року MIIT вже заявляв про плани контролювати виробництво сталі в країні, розвивати перекатну галузь і стимулювати імпорт напівфабрикатів. На фоні цієї новини ціни на залізорудну дрібноту Fe62% впали за один день на $8 – з $165/т до $157/т. Однак тепер ринок, мабуть, не надто вірить у можливість скорочення виробництва в Китаї, адже ціни на ЗРС залишилися незмінними – на рівні, близькому до $170.

У 2020 році видиме споживання сталі в Китаї зросло на безпрецедентні 9,65% на фоні реалізації програми масштабних інфраструктурних проектів. Обсяг виробництва зріс на 7%, а обсяг імпорту – в 1,5 раза.

У 2021 році політика економічних стимулів у Китаї триває. На цьому фоні споживання сталі не знижуватиметься.

При цьому очікується, що обсяги імпорту в Китай у 2021 році впадуть. Зростання імпорту минулого року відбувалося в той момент, коли ситуація з попитом на сталь у всьому світі була вкрай скрутною. Тепер ситуація інша – ціни на високих рівнях, спостерігається дефіцит пропозиції. Тому серйозних стимулів для імпорту в Китай немає. У таких умовах найбільші інвестиційні компанії прогнозують зростання виробництва сталі в Китаї у 2021 році на 1,2-2,0% зі зниженням уже у 2022 році від 0,0% до 1,5%.

Консенсус-прогноз цін на ЗРС, який уклав GMK Center, свідчить про зростання цін у 2021 році на 13% у порівнянні з минулим роком – до $122/т в середньому. На 2022 рік очікується падіння на 22%, до $96/т. У 2023-2024 рр. ринок прийде до стану рівноваги. У 2023 році очікується зниження цін ще 15%, до $81/т, у 2024-му – ще на 5%, до $77/т.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.

Протекціонізм знову обмежує експорт вітчизняної металургії – США закривають свій ринок від поставок низки видів безшовних труб антидемпінговим митом. При цьому США активно стимулюють свій внутрішній ринок за рахунок інфраструктурних проєктів. Завантаження сталеплавильних потужностей в Україні в березні знизилося через ремонти.

США може запровадити антидемпінгове мито в 41,23% на безшовні труби з України

Департамент торгівлі США (DOC) опублікував попередні результати антидемпінгового розслідування щодо поставок безшовних труб з України. Розслідування встановило попередній розмір демпінгової маржі при поставках продукції «Інтерпайп» у 41,23%. До цього на сталеві труби з України в США діяло антидемпінгове мито в 7,47%.

За вказаними кодами (730419, 730439, 730451, 730459), за даними DOC, Україна змогла наростити експорт з 32 тис. т у 2017 році до 44 тис. т у 2019-му й за обсягом поставок випередила Росію (39,6 тис. т). Цього результату досягнуто незважаючи на запроваджене в 2018 році 25% мито на імпорт всієї сталевої продукції в США. Напевно, нарощування поставок і було приводом для DOC ініціювати антидемпінгове розслідування 28 серпня 2020 року. Цікаво, що петицію в DOC про підозри в демпінговій торгівлі подала Vallourec Star. Компанія Vallourec є партнером «Інтерпайп» по спільному підприємству в Нікополі, яке займається фінішною обробкою труб.

Остаточне рішення DOC прийме 18 червня 2021 року, а набере чинності воно з 9 серпня 2021 року.

У 2020 році Україна експортувала за кодами продукції, охопленої розслідуванням, 258 тис. т, а в США – 32 тис. т. Тобто частка США в поставках цієї продукції становила 12,4%. Це важливий ринок. Після запровадження мита в серпні цей ринок буде закритий. Це означає втрату 30-40 тис. т експорту продукції з високою доданою вартістю. Для «Інтерпайпа» це втрата $30-40 млн виручки.

Переорієнтувати продажі на інші ринки компанії навряд чи вдасться, оскільки інший великий ринок – країни Перської затоки – у квітні мають запровадити проти імпорту прокату і труб захисні заходи. Тож у цьому напрямку продажі теж будуть обмежені. Можливості надає лише ймовірне скасування захисних квот у ЄС, де вітчизняна продукція також є об’єктом антидемпінгового мита в 8,1%.

Виробництво сталі в Україні в березні знизилося

Обсяг виробництва сталі в Україні в березні становив 1,776 млн т, а за перший квартал – 5,290 млн т. Показник березня на 0,7% менше, ніж у березні минулого року, а квартальний показник – на 0,5% гірше, ніж у роком раніше.

А ось середньодобова виплавка в березні в порівнянні з лютим знизилася на 5,3%. Зниження показника можна пояснити тим, що проводилися масштабні ремонтні роботи на «Азовсталі», де з початку березня виконано ремонти на трьох доменних печах і конвертері №1.

У квітні можна очікувати покращення виробничих показників, кон’юнктура на ринку сприятлива.

У США плануються масштабні інфраструктурні інвестиції

31 березня 2021 року президент США Джо Байден оголосив про намір реалізувати «Американський план створення робочих місць» (American Jobs Plan) з бюджетом $1,9 трлн. Ця програма включає інвестиції в будівництво доступного житла, модернізацію транспортної та енергетичної інфраструктури, відновлення навколишнього природного середовища.

Очікуваний строк реалізації плану – 8 років з річними інвестиціями не більше $300 млн. Президент розраховує профінансувати цю програму за рахунок зростання ставок корпоративних податків. Експерти вважають, що цей план дасть змогу створити до 18 млн робочих місць.

Американський план створення робочих місць також має зробити внесок у боротьбу зі зміною клімату. Не всі напрями інвестицій чітко ідентифіковані, але, як очікується, мінімум $1 трлн піде в екологічні проєкти, пов’язані із захистом довкілля та відновлювальною енергетикою.

Американський інститут чавуну та сталі (AISI) підтримав план президента Байдена. В організації розглядають оновлення інфраструктури як джерело додаткового попиту на сталь для американських виробників. У разі реалізації програми ці очікування виправдаються, тому що в США у проведенні держзакупівель пріоритет має продукція місцевих виробників (Buy American).

За оцінками AISI, кожен мільярд доларів інвестицій в інфраструктуру – це споживання 50 тис. т сталі. Кожен трильйон доларів, спрямований у транспортну інфраструктуру, може створювати протягом десятиліття до 11 млн робочих місць.

Американський план створення робочих місць доповнить прийнятий раніше американський план порятунку (American Rescue Plan), який також передбачає фінансові стимули обсягом $1,9 трлн. За оцінками OECD, основний економічний ефект American Rescue Plan буде спостерігатися, починаючи з другого кварталу 2021 року й до першого кварталу 2022 року у вигляді прискорення зростання ВВП на 4%. Вплив American Jobs Plan на економіку буде більш розтягнути в часі з огляду на тривалі строки реалізації та спрямованість (інвестиції в інфраструктуру здійснюватимуть доти, доки ця інфраструктура експлуатується).

Китайська федерація логістики та закупівель очікує падіння цін на залізну руду в квітні

Згідно з даними Китайської федерації логістики і закупівель (CSLPC), індекс PMI в металургії Китаю в березні знизився на 0,7 п.п. у порівнянні з лютим – до 47,9%. Значення нижче 50% вказує на сповільнену активність у галузі.

Субіндекси демонструють таку динаміку:

CSLPC очікує, що в квітні попит на внутрішньому ринку продовжить зростати. Ринок нерухомості в перші два місяці надав значну підтримку: інвестиції в нерухомість збільшилися на 38,3% в річному виразі; площа нового житлового будівництва зросла на 64,3%; площа земельних ділянок, придбаних девелоперами, збільшилася на 33,0%.

З іншого боку, внутрішнє виробництво у квітні може ще більше знизитися через екологічні обмеження. Відповідно, ціни на сталь залишаться на високому рівні. А в умовах стабільної пропозиції залізної руди та зниження на неї попиту очікується падіння цін на залізну руду.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.

Бадьорі темпи відновлення світової економіки після кризи 2020 року і дефіцит багатьох видів сировини змусив деяких доволі впливових економістів заговорити про початок нового суперциклу. Йдеться про тривалий період, протягом якого відбуваються значні структурні зміни економіки, а ціни на сировинні товари – продукцію АПК, нафта, газ та ін. – зростають упродовж років або навіть десятиліть. За минулі 100 років і світі було чотири таких суперцикли. Фаза зростання останнього з них спостерігалася в 1996-2008 рр.

До прихильників цього бачення можна віднести аналітиків інвестбанків Goldman Sachs і JPMorgan, а також низки інших структур. Вони вважають, що нинішній сировинний бум може змагатися з останнім суперциклом початку 2000-х років. Тоді він був пов’язаний зі стрімким розвитком економіки Китаю, а також Бразилії, Росії та Індії.

На думку прихильників ідеї суперциклу, його причини полягають у підтримці попиту за допомогою перерозподілу ресурсів, кліматичних ініціативах і зміні в ланцюжках поставок. На фінансовому рівні структурним змінам сприятимуть м’яка грошово-кредитна й податково-бюджетна політики, ослаблення американського долара й прискорення інфляції.

Складно не погодитися з тезою про прийдешні структурні зміни на тлі всіх «чорних лебедів» 2020-2021 рр. і початку зеленої трансформації. Правоту прихильників ідеї суперциклу підтверджує й динаміка індексу Bloomberg Commodity Index. Він зріс на 6,8% з початку року і на 34,3% за останній рік.

Динаміка Bloomberg Commodity Index за рік (березень 2020 – березень 2021)

Джерело даних: Bloomberg

«Ми можемо спостерігати передумови для нового сировинного суперциклу. Це, зокрема, яскраво показав минулорічний стрибок цін на залізну руду. У той час, коли весь світ входив у другу хвилю коронавірусу, в січні 2021 року ціни на залізну руду почали стрімко зростати й сягнули свого історичного показника 2014 року – $170 за тонну. Таке зростання пов’язане з високим попитом, передусім на китайському ринку. Там завдяки державному стимулюванню відновилися інфраструктурні проекти у сфері будівництва житла та доріг, які потребують великої кількості сталі», – зазначає Ксенія Оринчак, виконавчий директор Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ).

Хорошим базисом для таких очікувань стало стрімке відновлення фондових ринків після весняного обвалу та вихід на максимуми в другій половині року. Багатомільярдні антикризові вливання урядів багатьох країн світу вже стимулювали зростання цін на сировину.

На підході й другий за рік пакет стимулювання економіки США на $3 трлн, які Джо Байден має намір спрямувати на розвиток інфраструктури, мереж 5G і скорочення викидів.

Циклічна критика

Противники ідеї суперциклу вважають, що одночасне зростання цін на різні види сировини протягом тривалого часу малоймовірне. На їхню думку, для масштабного зростання попиту на сировину немає передумов у вигляді якогось глобального економічного драйвера на кшталт бурхливої індустріалізації Китаю і ознак швидкого зростання світової економіки (швидке відновлення не тотожне швидкому зростанню).

Різкий вихід з локдауну і розбалансованість всієї світової економіки у 2020 році призвели до дефіциту сировини та значного додаткового попиту, який неможливо було швидко задовольнити. Це явно не є довгостроковим чинником. Передбачається, що ціни на значну частину сировинних товарів сягнуть піку у 2021 році, оскільки пропозиція відновитися після глобального закінчення пандемії.

Крім того, складно розраховувати на значне зростання вартості нафти (крім як під час якихось катаклізмів і форс-мажорів) на тлі різкого збільшення виробництва та продажів електромобілів і переходу на відновлювані джерела енергії. Тому очевидними є ознаки зниження споживання нафти в довгостроковій перспективі.

Ще одним аргументом проти ідеї суперциклу є певна залежність між зростанням цін і рівнем стимулювання владою Китаю своєї економіки. Наприкінці минулого року загальний держборг Піднебесної сягнув 285% від ВВП. І от з’являються перші передумови, що Китай робитиме ставку на не економічний ріст за всяку ціну, а на недопущення збільшення держборгу. Економічне стимулювання знизиться, що ставить під сумнів саму можливість суперциклу.

Зростання цін на метали – важливий критерій наявності суперциклу. Однак ситуативний і навіть форс-мажорний сплеск попиту на залізну руду та сталь і так само тимчасовий дефіцит металопродукції у 2020 році – слабка основа для суперциклу, якщо йдеться про продукцію гірничо-металургійного комплексу. Адже ціни на продукцію ГМК і без того на локальних максимумах.

Даєш метали

В умовах структурних змін світової економіки неминуче виникатиме дефіцит певних металів, які задіяні у виробництві електромобілів і технологій альтернативної енергетики. Пропозиція не встигатиме за попитом. Причому зростання попиту й цін на нікель, кобальт, літій, мідь і рідкоземельні метали почалося задовго до коронакризи.

«Людство переживає нову енергетичну революцію. Це, своєю чергою, формує попит на кобальт, мідь, літій, нікель тощо. Ці так звані батарейні метали будуть своєрідним драйвером на ринку сировини. Крім того, що вони формують високий попит, вони ще є критичними, і, відповідно, ними цікавляться багато країн, передусім ЄС і США. За оцінками різних експертів, попит на них у 2030 році зросте втричі. Мінімум на стільки ж очікується і зростання цін», – каже Ксенія Оринчак.

За оцінками компанії Wood Mackenzie, різке зниження викидів можливе лише в рамках нової технологічної моделі, яка потребує кратного збільшення виробництва алюмінію, міді, нікелю, кобальту й літію. На їх видобуток і виробництво знадобляться інвестиції в розмірі приблизно $1 трлн упродовж найближчих 15 років. Це вдвічі більше, ніж було інвестовано в добувну промисловість і кольорову металургію за останні 15 років.

За підрахунками асоціації EUROFER, перехід на безвуглецеві технології одним лише європейським металургам коштуватиме €144 млрд до 2050 року. Іншими наслідками стануть зростання потреби в електроенергії в сім разів і збільшення собівартості виплавки сталі на 35-100%.

Нова глобальна зелена політика дуже дорого обійдеться всім, хто буде її впроваджувати. Сучасні видобувні технології аж ніяк не можна вважати екологічно чистими. І збільшення видобутку руд і виробництва кольорових металів призведе до зростання викидів. Таким чином, щоб скоротити викиди, доведеться домагатися загального їх зниження по всьому ланцюжку видобутку й переробки.

Інакше кажучи, величезні інвестиції, дефіцит металів, збільшення їхньої вартості, а згодом синхронне зростання собівартості всієї іншої продукції та послуг можуть суттєво ускладнити досягнення кліматичних цілей.

Що зростатиме?

З урахуванням наявності на ринку великої кількості невизначеностей та ситуації, що склалася, можна говорити про те, що передумови для суперциклу є, але вони, найімовірніше, стосуватимуться окремих видів сировинної продукції.

«Сьогодні є передумови для сировинного суперциклу, але не для всіх видів сировини. Наприклад, на ринках сировини для виробництва електричних батарей – так, на ринку викопних видів палива – навряд. На ринку дорогоцінних металів – можливо, оскільки це захист від інфляції. А от на ринку чорних металів – малоймовірно, тому що найближчими роками очікується слабке зростання попиту», – вважає Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

Утім, єдності в думках економістів з приводу того, які метали зростуть в ціні, а які ні, також немає. За оцінками західного ресурсу Оilprice.com, в найближчі рік очікується стрибок цін на нафту, мідь і літій. У свою чергу міжнародний трейдер Glencore збільшуватиме інвестиції в мідь, нікель і кобальт. Тим часом частина міжнародних інвесторів уже відмовилися від операцій і фінансування проєктів у сфері видобутку копалин – нафти, газу й вугілля.

Як писала Financial Times, для досягнення Євросоюзом своїх кліматичних цілей буде потрібно у 18 разів більше літію та в 5 разів більше кобальту вже до 2030 року. До 2050 року «апетити» будуть набагато більшими – потреби в літії зростуть у 60 разів, у кобальті – в 15.

Прогнози цін на сировину в 2021-2024 рр., $ за тонну

 20202021202220232024Довгостроковий прогноз
Нікель1378915 00014 00014 00014 00015 000
Мідь618172006700670067006700
Цинк237625002200210021002100
Алюміній170119501850185019001900
Золото, $ за унцію177116001400120012001200
Коксівне вугілля123135135140140140
Енергетичне вугілля, Австралія617266666663
Залізна руда, Китай10812590807070

Джерело даних: Fitch (прогноз на февраль 2021)

Поки Fitch очікували в поточному році ціни на мідь та нікель на рівні $7,2 тис. та $14 тис., аналітики BofA восени 2020 року прогнозували $7,6 тис. та $13,7 тис. за тонну. Найбільшу перспективу з усіх металів у BofA бачили в ринку міді: кожен електрокар містить в 3-4 рази більше міді, ніж звичайний. Однак уже наприкінці березня поточного року ціни на мідь і нікель сягнули $8,95 тис. та $16,3 тис. за тонну. Тож будь-які очікування зростання цін на важливі метал можуть бути перекреслені реальністю.

У будь-якому разі зелена трансформація принесе великі зміни на ринок металів. Це дуже схоже на новий технологічний етап, на який розвинені країни готові виділити сотні мільярдів доларів. Це приведе до перерозподілу попиту між різними видами сировинних товарів. При цьому важливо робити поправку на форс-мажор. У 2020-2021 рр. світовою економікою правили саме непрогнозовані чинники.

Що Україні?

Усім українським сировинним експортерам хотілося б почути про райдужні перспективи цін на їхню продукцію. Імовірний суперцикл буде на користь Україні, де значна частина експорту належить до сировини або продукції з низьким ступенем обробки.

Саме завдяки високим цінам на залізну руду протягом усього минулого року й на сталеву продукцію наприкінці його показники українського експорту та все, що з ним пов’язано (бюджетні надходження, зовнішньоторговельний і платіжний баланси тощо), опинилися в кращому становищі, ніж могли би. Утім, багато аналітиків давно, але поки «безуспішно» прогнозують падіння цін на залізну руду в довгостроковому періоді.

З іншого боку, Україна залежна від динаміки сировинних ринків і як споживач нафти й газу. Минулого року Україна збільшила імпорт нафти й нафтової сировини на 57,5% – до 1,25 млн т на суму $409,2 млн. При цьому імпорт газу в Україну знизився на 20% – до 9,2 млрд куб. м.

Покращення економічної ситуації у світі зумовить зростання попиту на енергоносії та цін на них, що загрожує погіршенням платіжного балансу країни. З іншого боку, зростання цін на товари українського експорту буде компенсувати втрати економіки від подорожчання енергоносіїв. Таким чином, загальний баланс у 2021 році може істотно не змінитися.