Українська металургія доволі впевнено проходить кризовий 2020 рік. Але вплив Китаю, який поки що допомагає українським металургам переживати наслідки пандемії, – явище тимчасове. Наступний рік буде не менш складним.

Світова металургія продовжує декарбонізуватися. Україна наразі обговорює власний шлях у цьому напрямку. Добре вже те, що особи, які приймають рішення, розуміють важливість цього процесу.

Fitch очікує EBITDA «Інтерпайпу» в другому півріччі на рівні $96 млн

Рейтингове агентство Fitch присвоїло компанії «Інтерпайп» довгостроковий рейтинг дефолту емітента на рівні B, що відповідає суверенному рейтингу України.

Важливим моментом є те, що Fitch не бачить великих ризиків заборони імпорту залізничних коліс в Росію з України, про що писали ЗМІ кілька тижнів раніше. Аргументована ця позиція тим, що на ринку Росії обмежене число гравців. Також Fitch очікує, що застосування антидемпінгового мита на імпорт коліс (34,2%) не продовжуватимуть і воно припинить свою дію із січня наступного року.

Описані вище фактори позитивні для показників залізничного сегменту компанії. Але при цьому аналітики Fitch прогнозують зниження рентабельності цього напряму. Дефіцитний ринок Росії в 2017-2019 рр. привів до зростання цін і рекордного показника EBITDA залізничного сегменту в 2019 році на рівні $200 млн. Тепер же очікується, що російський ринок прийде до нормального стану, до рівноваги попиту та пропозиції, ціни знизяться, а разом з тим і EBITDA залізничного бізнесу компанії. У 2021 році цей показник становитиме $110 млн з подальшим зниженням до $70 млн після 2022 року.

Рейтингове агентство має більш песимістичний погляд на трубний напрям «Інтерпайпу», відзначаючи, що OCTG-сегмент є залежним від інвестицій у нафтогазовий бізнес, які мають волатильний характер. Fitch очікує, що рівень інвестицій у нафтогаз досягне рівня 2019 роки тільки в 2023 році. Відповідно, продажі труб «Інтерпайпу», які в 2020 році впадуть на 24%, відновляться лише через два роки. EBITDA трубного сегменту в 2021 році може становити $70 млн, у 2022-2023 рр. – $80 млн, що істотно краще за результати 2019 року ($35 млн.).

Тобто залізничний сегмент має підтримати прибутковість компанії в короткостроковій перспективі, в довгостроковій – трубний напрям. Рейтингове агентство очікує, що в 2020 році EBITDA «Інтерпайпу» становитиме $245 млн. Це означає, що друге півріччя компанія завершить з прибутком у $96 млн. У 2021 році прогнозується показник у $180 млн, а з 2022 року – $150 млн.

Також Fitch очікує, що «Інтерпайп» наростить рівень капітальних інвестицій у 2021 році до $63 млн і в 2022-2023 рр. – до $ 70 млн. Кошти будуть спрямовані на збільшення потужностей з виробництва OCTG-продукції з преміум-з’єднаннями, будівництво нових ліній термообробки труб OCTG і нової лінії чистової обробки коліс.

Цього року компанія різко скоротила інвестиційну програму, що було одним із заходів економії для адаптації до кризи COVID-19. За півріччя капітальні інвестиції становили лише $19 млн.

Китай поверне собі статус нетто-експортера протягом чотирьох місяців

Асоціація експортерів арматури IREPAS у своєму прогнозі на листопад зазначає, що сильний попит в Китаї та перетворення країни на нетто-імпортера зумовили зростання цін. Це, в свою чергу, дало змогу таким країнам, як Україна, Туреччина, Бразилія, конкурувати на азійському ринку. Але IREPAS очікує, що протягом найближчих чотирьох місяців Китай поверне собі статус нетто-експортера. До китайського нового року серйозних змін не очікується. А от з початком весни – хтозна…

Наступного року ситуація з попитом у світі має покращитися, але для експортерів, таких як Росія, Україна, Туреччина та ін., це мало що дає з огляду на погіршення ситуації з протекціонізмом. Криза, спричинена епідемією COVID-19, створила передумови для лобіювання захисних заходів, і це знаходить відгук у полісімейкерів. Нагадаємо, що цього року обсяги експорту сталі з України залишаються на рівні минулого року завдяки зростанню поставок до Китаю. Тобто наступного року українським компаніям доведеться шукати нові напрямки для експорту. Це може бути важко в умовах протекціонізму, що набирає обертів.

Важливим фактором, який може вплинути на ринок, є очікуваний дозвіл імпорту брухту в Китай. Це штовхне світові ціни на брухт угору. Китай спожив у 2019 році 216 млн т брухту у зв’язку з розвитком EAF-виробництва. При цьому імпорт брухту в Китай до заборони становив близько 2,3 млн т на рік. Це був 2017 рік. Відтоді споживання брухту в Китаї зросло на 45%.

Суто математично, попит на імпортний брухт у Китаї може сягнути близько 3 млн т на рік. Це мало в рамках китайського споживання, але це багато в контексті світової торгівлі брухтом, обсяг якої у 2019 році становив 100 млн т. Тобто йдеться про додатковий попит у 3% світового ринку. Для більшої частини виробників з України, основною сировиною для яких є ЗРС, цей момент є позитивним, оскільки зростання цін на брухт означатиме підтримку цінам на сталь.

Міжнародні металургійні компанії продовжують рухатися в бік декарбонізації

Для переходу на безвуглецеве виробництво корпорація ThyssenKrupp, найбільший виробник сталі в Німеччині, звернулася до німецького уряду з проханням про фінансову допомогу. Компанія розраховує отримати €2 млрд із спеціального державного фонду і €3 млрд – у вигляді грантів. Гранти можуть бути виділені в рамках державної програми застосування водню в металургії.

Наразі ThyssenKrupp уже реалізує пілотний проект із застосування водню в доменних печах. У листопаді 2019 року проведено перший тест, до 2022 року планується поширити використання водню на все домни. На здійснення пілотного проекту, який триватиме до кінця поточного року, уряд Північного Рейну-Вестфалії виділив €1,1 млн (40% загальної суми інвестицій).

Японська компанія JFE Steel оголосила про плани інвестувати $995 млн у скорочення викидів парникових газів. Корпорація має намір здійснити екомодернізацію всіх своїх заводів, щоб знизити викиди парникових газів на 20% до 2030 року. JFE Steel має намір замінити діючі конвертери на більш нові версії, які дають змогу використовувати більше брухту. У довгостроковій перспективі компанія має намір стати вуглецево нейтральною до 2050 року.

Британська Liberty Steel оголосила тендер на будівництво гібридних печей на заводі в Чехії. Компанія має намір до 2023 року замінити чотири тандемні печі на дві гібридні, які дадуть змогу комбінувати в електросталеплавильному виробництві використання чавуну та брухту. Завдяки цьому компанія зможе гнучко реагувати на зміни ринкової ситуації і, крім того, знизить викиди СО2 за рахунок більшого використання брухту. За умови проведення лінії 400 кВт до 2025 року печі зможуть використовувати 70% брухту, що дасть можливість скоротити викиди СО2 на 50%.

Декарбонізація – капіталоємний процес. Її неможливо успішно здійснити без системної економічної політики держави, що стимулює екологічні інвестиції. Зокрема, в ЄС є спеціалізовані фонди, які виділяють приватному сектору фінансування на впровадження інноваційних проектів з модернізації виробництва. У тому числі завдяки державній підтримці європейські компанії посідають лідируючі позиції у сфері розроблення технологій декарбонізації та їх впровадження.

ЄБА провела «День сталого розвитку»

Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) провела «День сталого розвитку». На заході були присутні представники бізнесу та органів державної влади. Комітет промислової екології та сталого розвитку ЄБА в ході «Дня сталого розвитку» представив програмний документ «Реформа екологічного законодавства для досягнення цілей сталого розвитку». У ньому зібрані пропозиції щодо покращення екологічної політики, зокрема, процедур і напрямів фінансування екологічних проектів.

Міністр захисту довкілля і природних ресурсів Роман Абрамовський зазначив, що зелена трансформація має поєднуватися з економічним розвитком України. «Зелений курс» в українських умовах має сприяти розвитку підприємництва, а не перешкоджати йому, тому міністерство в розрахунку національно певного внеску у виконання Паризької угоди враховуватиме наші фінансові та інші можливості для скорочення викидів.

З міністром захисту довкілля погодився директор GMK Center і голова комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА Станіслав Зінченко. Він наголосив, що екологізацію економіки можна й потрібно використовувати як нові джерела зростання. «Зелений курс» вимагатиме застосування нових технологій, відповідно, зросте потреба в інвестиціях, з’являться нові робочі місця. Україна, як і інші країни, що розвиваються, не є лідером зеленої трансформації. Однак, з іншого боку, наша країна має можливість використовувати досвід, запозичувати технології та політики розвинених країн в екологічній сфері.

Народний депутат Людмила Буймістер звернула увагу на каральну функцію екологічної політики та відсутність у ній стимулюючих елементів. На цій тезі раніше неодноразово фокусував увагу GMK Center, наголошуючи, що українська держава підвищує екологічний податок, створюючи при цьому перешкоди для екомодернізаціі підприємств.

Крім того, більша частина екологічного податку використовується не за цільовим призначенням (не на природоохоронні заходи). За 9 місяців 2020 року до держбюджету надійшло 2,3 млрд грн екологічного податку, в тому числі 77,7% коштів – до загального фонду. Відповідно, простежити напрями використання цих коштів неможливо. Створення окремих спеціалізованих фондів у поточних українських реаліях також не є оптимальним рішенням з огляду на корупційні ризики.

ЄБА раніше виступала з пропозицією дозволити підприємствам використовувати до 70% нарахованого екоподатку на фінансування природоохоронних заходів. Такий варіант виключає вплив посадових осіб державних органів на використання коштів, залишаючи фінансові ресурси на рівні підприємств, які справді знають, як зменшити забруднення.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина в ході «Дня сталого розвитку» розповіла, як Україна веде переговори про приєднання до Green Deal Євросоюзу. З досягнутих результатів вона відзначила домовленість про індивідуальне застосуванні Carbon border adjustment mechanism (CBAM) до українських виробників. Крім того, Україна має намір підключитися до розробки європейського законодавства у сфері «зеленого курсу». Це дасть змогу одразу враховувати європейські норми у процесі ухвалення українських нормативних актів, щоб згодом не довелося адаптувати наше законодавство під європейські вимоги.

Усі учасники обговорення погодилися з тим, що зелена трансформація економіки – це вимога сьогодення, без якої неможливий розвиток економіки. Для успішної зеленої трансформації необхідна збалансована економічна й екологічна політика держави. Якщо Україна має намір досягти у сфері «зеленого курсу» таких самих результатів, що і Євросоюз, необхідно використовувати ті самі інструменти, які використовує ЄС.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.

Днями інформаційне поле струснули новини про те, що «Інтерпайпу» можуть закрити російський ринок. Тепер йдеться про заборону роботи з «Укрзалізницею», найбільшим покупцем колісної продукції в Україні. Але, на нашу думку, це рішення не чинитиме істотного впливу на компанію.

Китай ставить рекорди. Це допомагає відновлюватися всій світовій сталевої галузі та вітчизняній зокрема. Однак прогнози свідчать про те, що така ситуація може бути тимчасовою.

УКРАЇНА

АМКУ заборонив «Інтерпайп Україна» участь у державних закупівлях протягом трьох років

Антимонопольний комітет України визнав винними «Інтерпайп Україна» і ще три компанії в порушенні законодавства про економічну конкуренцію, а саме – в попередній змові під час спільної участі в тендерах «Укрзалізниці» щодо закупівлі коліс і бандажів.

Ця справа стосується 42 торгів, проведених ще у 2018 році, на загальну суму 700 млн грн, переможцем яких стала компанія «Інтерпайп Україна» – єдиний виробник суцільнокатаних залізничних коліс в Україні. АМКУ проаналізував результати торгів і дійшов висновку, що «боротьба на торгах була удаваною, а учасники пов’язані домовленостями та загальними інтересами». У результаті АМКУ оштрафував «Інтерпайп Україна» на 69,3 млн грн і заборонив компанії брати участь у публічних торгах терміном на три роки.

Практика попередньої змови дуже поширена в Україні, особливо в торгах специфічною продукцією. Звісно, «Інтерпайп» заперечує факт змови, вказуючи на те, що АМКУ при прийнятті рішення спирався не на факти, а на припущення. Справді, той факт, що Mindori Enterprises Limited у 2006 році був акціонером «Інтерпайп Втормет» (інформацію взято із реєстру судових рішень), а нині є акціонером «Інтервторпром», однією з трьох компаній звинувачених у змові з «Інтерпайпом», не може бути простим збігом, однак і юридичним обґрунтуванням пов’язаності компаній теж.

Які наслідки це рішення АМКУ може мати для компанії? Зі штрафом усе зрозуміло. Поки триватиме судовий розгляд, штраф можна не платити. А от заборона на участь у державних закупівлях – дещо дивне рішення. Поки рішення АМКУ не опубліковано, точно сказати не можна, але, найімовірніше, воно стосуватиметься обмеження конкретної юридичної особи. Тобто заборонити УЗ купувати продукцію «Інтерпайп» АМКУ не може. Тому продукція «Інтерпайп» і надалі братиме участь у публічних торгах, але через інших юридичних осіб. Тобто на поставки «Інтерпайпу» на внутрішній ринок це рішення вплинути не повинно.

Чи була змова, тепер встановлюватиме суд. Адже «Інтерпайп» має намір оскаржувати рішення АМКУ в судовому порядку. У компанії відзначають, що скарги до антимонопольного органу могли подати недобросовісні конкуренти, які прагнуть забезпечити поставки коліс російського виробництва на вітчизняний ринок. У версію з «російським слідом» віриться слабо, оскільки рішення може істотно не позначитися на поставках. У 2018-2019 рр. «Інтерпайп» поставив на ринок України залізничної продукції на суму $94 млн.

Завдяки реалізованим проектам діджиталізації «Метінвест» може економити $50 млн на рік

«Метінвест Холдинг» успішно здійснив два пілотних проекти, які розкривають потенціал діджиталізації компанії. В одному з проектів реалізовано математичне моделювання оптимального складу вугільної шихти для виробництва коксу. Досягнутий ефект – зниження вартості вугільної шихти на 1,1%, що в річному масштабі становить економію в розмірі $20 млн.

Інший проект – використання технологій штучного інтелекту для управління температурою в доменних печах. Ефект проекту виявився в зниженні вмісту кремнію в чавуні з 0,65% до 0,50%. Річна економія від реалізації проекту – $30 млн.

Реалізація проектів діджиталізації – сучасний тренд, результати якого досі є неоднозначними. З одного боку, дослідження McKinsey свідчить, що лише 16% опитаних організацій значно покращили результати діяльності завдяки цифровій трансформації. З іншого боку, McKinsey доводить, що використання цифрових технологій може більше ніж удвічі підвищити шанси компаній на успіх завдяки прийняттю рішень на основі аналізу даних.

Зараз найбільш багатообіцяючою технологією є машинне навчання, яке використовує інструменти статистичного аналізу. Машинне навчання ефективно застосовують кілька металургійних підприємств. Зокрема, на заводі ArcelorMittal Dofasco в Канаді ця технологія використовується в рамках системи моніторингу аналітики обладнання в режимі реального часу, що дає змогу економити $1 млн на рік на кожній печі. Компанія Gerdau North America змогла знизити витрати на сплави на 9% за рахунок застосування машинного навчання в управлінні виробництвом.

СВІТ

У 2021 році попит на сталь у Китаї зросте на 0,8%

Китайська консалтингова компанія SteelHome прогнозує, що попит на сталь у Піднебесній в 2020 році зросте на 7,7%, а у 2021-му – лише на 0,8%. Зростання упродовж наступного року буде радше інерційним, позитивно впливатимуть розпочаті у 2020 році інфраструктурні проекти.

У другій половині 2020 року посилення попиту з боку Китаю фактично врятувало світову галузь. Завдяки сильним програмам стимулювання завантаження сталеплавильних потужностей у Китаї зросло до 89,6%. Зросли ціни на місцевому ринку. З’явився ґрунт для імпорту, тоді як експорт став невигідний.

SteelHome очікує, що імпорт сталі в Китай у 2020 році збільшиться більше ніж на 60% – до 20 млн т. Експорт же, навпаки, знизиться на 18% – до 52,5 млн т. У 2020 році частка експорту у виробництві сталі в Китаї становила лише 5,5%. Це мінімальний показник за останні 10 років. Для порівняння: в 2019 році він становив 6,9%, а в 2015 році – 14,9%.

Саме така ситуація покращила кон’юнктуру на світових ринках сталі і дала вітчизняним компаніям можливість швидко відновити продажі. Вперше за багато років Китай став імпортером української сталевої продукції. За 8 місяців цього року Україна експортувала до Китаю 460 тис. т чавуну, 650 тис. т сталевих напівфабрикатів, 250 тис. т г/к прокату. За липень-серпень за цими видами продукції на частку Китаю припадало 25% усього вітчизняного експорту металургії. Така сама тенденція спостерігалася й в інших країн. Тобто Китай розчистив для нашої продукції ряд ринків Південно-Східної Азії або, наприклад, Туреччини, яка нарощувала виробництво.

Однак є підстави вважати, що все це було тимчасово. SteelHome очікує, що Китай знизить імпорт у 2021 році на 30% – до 14 млн т, а експорт наростить.

У зв’язку з цим World Steel Dynamics очікує, що середні ціни на металопродукцію в 2021 році зростуть лише на 2% (після падіння на 7% цього року). Чинників тиску на ціни є чимало. Зокрема, в усьому світі спостерігається різке зростання захворюваності на COVID-19, що перешкоджатиме відновленню попиту. Також очікується повернення на ринок зупинених раніше потужностей, особливо цей фактор проявиться у другій половині наступного року.

EUROFER прогнозує падіння видимого споживання сталі на 14,6% у 2020 році

EUROFER відзначає скорочення виробництва в основних металоспоживаючих галузях, починаючи з 2019 року. Максимальне падіння припало на другий квартал 2020 року, який, як очікується, стане дном поточного ринкового циклу. За прогнозами асоціації, за підсумками 2020 року найбільше постраждає автомобілебудування (падіння виробництва на 20,6% р./р.). У машинобудуванні прогнозується скорочення виробництва на 11,0%.

Найменш вираженим буде спад у будівництві (-3,6% у 2020 році). У поточних умовах уряди багатьох країн ЄС висловили намір підтримати завершення державного будівництва та інфраструктурних проектів.

За прогнозами EUROFER, видиме споживання сталі в ЄС скоротиться у 2020 році на 14,6% і зросте на 13,1% у 2021-му. У свою чергу, реальне споживання сталі знизиться у 2020 році на 11,5% з подальшим зростанням на 9,3% в 2021 році.

Прогнози EUROFER дещо відрізняються від прогнозів світової асоціації виробників сталі: Worldsteel очікує у 2020 році падіння попиту на сталь у ЄС на 15,2% і зростання на 11,0% у 2021-му. Обидві асоціації згодні щодо того, що відновлення можливе не раніше 2021 року, але при цьому досі зберігаються знижувальні ризики.

Імпорт сталі в ЄС за підсумками 9 місяців 2020 року впав на 19% у річному обчисленні. Але при цьому частка імпорту в споживанні досі залишається: в сегменті листового прокату – 22,3% за підсумками другого кварталу 2020 року, в сегменті довгомірного прокату – 8,7%. Тому EUROFER вважає неефективним перегляд імпортних квот, проведений у червні 2020 року.

Додатковий перегляд системи квот очікується у зв’язку із Brexit. Єврокомісія вже оприлюднила попередні розрахунки, які включають квоти для Великої Британії, і запросила зацікавлені сторони подати свої пропозиції. Квоти для Великої Британії визначено за такою самою методикою, що й для інших країн (на основі середніх обсягів імпорту в 2015-2017 рр. з урахуванням коригуючих індексів).

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.

Підвищення екологічності виробництва – глобальний тренд. Він накладає на бізнес додаткові інвестиційні зобов’язання та змінює ланцюжки створення вартості. Вітчизняні компанії не можуть залишатися осторонь та інвестують в екологічні заходи.

Для Китаю питання екології мають чітку економічну спрямованість, а також є способом боротьби з надмірними потужностями. Проблема надлишку потужностей в галузі знову дає про себе знати.

«Запоріжсталь» планує скоротити викиди пилу на 20%

«Запоріжсталь» підписала меморандум про співпрацю із Запорізькою обладміністрацією. Металургійний комбінат взяв на себе зобов’язання з реалізації заходів, які за період 2020-2027 рр. дадуть змогу скоротити викиди пилу та діоксиду азоту на 20%.

До числа запланованих заходів входить будівництво додаткових аспіраційних систем очищення для агломашин, реконструкція аспірації доменних печей №2 і №4, капітальний ремонт домни №5 з реконструкцією її системи аспірації. Також «Запоріжсталь» планує провести реконструкцію печей сталеплавильного цеху, а згодом – вивести з експлуатації мартени й побудувати киснево-конвертерний цех.

Ці проекти реалізовуватимуться за рахунок власних коштів «Запоріжсталі», тоді як в ЄС в схожих випадках виділяється державне фінансування. Зокрема, ArcelorMittal France отримав €5 млн від Європейського фонду регіонального розвитку на будівництво нової системи очищення повітря на аглофабрике. Загальний бюджет проекту становить €20 млн. Реалізація проекту дасть змогу знизити викиди аглоцеху на 40%, а заводу загалом – на 15%. Введення обладнання в експлуатацію планується в 2021 році.

Відсутність системної екологічної політики в Україні ускладнює реалізацію природоохоронних проектів. Періодичне підвищення ставок екологічних податків вимиває вільні кошти підприємств, погіршуючи їх інвестиційні можливості.

Залізорудні компанії України інвестують у підвищення якості продукції

Північний ГЗК вклав 140 млн грн в обладнання, яке дає можливість знизити вміст дрібноти в окатишах. Для зменшення викидів пилу модернізовано аспіраційну систему. У результаті реалізації проекту, як очікується, знизиться вміст некондиційних окатишів до 2,5%, а також покращаться властивості готової продукції.

Необхідність підвищення якості залізорудної сировини – сучасна тенденція, зумовлена, в тому числі, прагненням до екологічності виробництва. У цьому ж напрямку рухається «АрселорМіттал Кривий Ріг», який ініціював будівництво фабрики огрудкування вартістю $250 млн.

У перспективі, як очікується, зростатиме попит на високоякісні окатиші (з підвищеним вмістом заліза), оскільки такі окатиші можуть використовуватися як в доменному виробництві, так і для випуску заліза прямого відновлення.

Залізо прямого відновлення (DRI) – продукт, що дає можливість частково замінити брухт в електродугових печах. У процесі виплавки сталі з використанням DRI, відновленого з використанням природного газу, викиди СО2 є на 42% нижчими, ніж у доменно-конвертерному виробництві. У разі використання DRI, отриманого з використанням водню, викиди СО2 можна звести до нуля.

Нарощування виробництва високоякісної ЗРС, зокрема окатишів, є важливим, по-перше, для декарбонізації української металургії. По-друге, це дасть змогу зберегти експорт залізорудної сировини на інші ринки, зокрема, до Китаю, який провадить активну політику щодо зниження шкідливих викидів.

20 асоціацій виробників сталі закликали посилити боротьбу з надлишковими потужностями

Ця ініціатива адресована учасникам Глобального форуму з надмірних потужностей, мандат якого завершився у 2019 році. Дуже символічно, що аналогічна ініціатива із закликом відновити роботу Форуму була й у 2019 році, до неї приєдналися 19 сталевих асоціацій. Тоді Китай виступив проти відновлення мандату, оскільки Пекін зробив все від нього залежне, і Форум не був проведений. У 2020 році – 20 учасників. Малоймовірно, що на ці заклики буде відповідна реакція політиків.

Форум був організований в рамках G-20 у 2016 році для розроблення заходів з ліквідації проблеми надлишкових потужностей у глобальній сталевій галузі. Але тоді учасники не змогли навіть прийти до єдиної думки про те, що ж таке надлишкові потужності.

Це справді важливе питання. Наприклад, якщо в країні маленький внутрішній ринок і великий експорт, то чи є все, що експортується, надлишковими потужностями? Або якщо в якійсь із розвинених країн завод не може конкурувати з імпортною продукцією, то, може, це у нього надлишкові потужності?

За підсумками Форуму 2016 конкретні зобов’язання прийняв на себе лише Китай, де необхідність реформ у сфері пропозиції усвідомили ще в 2014 році. Тобто Пекін намітив для себе певні кроки самостійно, а не під впливом Форуму. У 2015-2019 рр., за даними ЗМІ, Китай скоротив потужності з виробництва сталі на 290 млн т. Зараз на фоні активного стимулювання попиту завантаження потужностей у Китаї становить близько 90%.

Тобто на сьогодні надлишкових потужностей в Китаї майже немає. Але глобально проблема надлишкових потужностей є. OECD оцінює їх обсяг у 2020 році на рівні 700 млн т. Ситуація з попитом на сталь, який різко впав через епідемію COVID-19, посилила цю проблему. Але тепер питання про те, як з нею боротися, слід адресувати іншим регіонам.

Сталеві асоціації вбачають такі напрями боротьби з надмірними потужностями у світі:

Отже, надлишок потужностей – це проблема без вирішення, оскільки вона зачіпає болючі питання для кожної країни. Головним чином це питання зайнятості, чутливі для політиків.

Китай до кінця року знову стане нетто-експортером сталі

Лі Сіньчуань, віце-президент Китайської асоціації чавуну та сталі (CISA), заявив, що з огляду на активне стимулювання попиту Китай став нетто-імпортером сталі. Однак під кінець року ситуація зміниться, і Китай знову стане нетто-експортером.

На підтримку цієї тези – нещодавні плани великих міст у провінції Хебей істотно пом’якшити підхід до сезонних обмежень виробництва. У Китаї в осінньо-зимовий період потужності заводів штучно обмежували для зниження забруднення повітря. Минулого року питання сезонних скорочень передали на місцевий рівень. На четвертий квартал цього року міста Хандан і Таншань запровадили обмеження на 75% менше, ніж минулого року. Китайські компанії активно інвестували в екологічні заходи. За даними SteelHome, до 2025 року галузь буде модернізована й сезонних скорочень не буде взагалі.

У вересні Китай демонстрував рекорди виробництва, коли виплавка становила понад 3 млн т на добу. Тобто Китай за тиждень виробляє стільки, скільки Україна на рік. Але, за словами Лі Сіньчуаня, на складах накопичилися значні запаси. При цьому пропозиція в четвертому кварталі зростатиме в порівнянні з минулим роком, а місцеві гравці очікують погіршення кон’юнктури на ринку.

Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.