В 2020 році Державна екологічна інспекція України, згідно із затвердженим планом, має провести 11 328 планових екоперевірок. Утім, інспектори можуть завітати на підприємство не лише планово, а й у будь-який інший час (за зверненням громадян або за дорученням прем’єр-міністра).

Після зняття карантинних обмежень екологічна інспекція вже вийшла на перевірки: лише з 10 по 16 липня вона провела 490 перевірок на 271 об’єкті, склавши 468 протоколів про адміністративні правопорушення. Загальна сума накладених штрафних санкцій становить 132 тис. грн. До державного бюджету стягнуто 124 тис. грн, про що повідомляється на офіційному сайті Держекоінспекції.

Екоперевірки необхідні будь-якій цивілізованій країні. Проте не завжди вони виконують ту функцію, якої ми від них очікуємо. Так, в Україні діяльність Державної екологічної інспекції спрямована радше на контроль, ніж на нагляд. Правове регулювання та процедура здійснення екоперевірок описані поверхово та без глибинного розуміння специфіки. Екоперевірки спрямовані, швидше, на покарання, ніж на превенцію.

Натомість у Європі головним пріоритетом діяльності відповідних органів є, по-перше, інформування населення та громадська робота, а по-друге – співпраця з підприємствами на рівних та партнерських умовах.

Повноваження Держекоінспекції

Свого порядку проведення перевірки (як, наприклад, Держпраці) Держекоінспекція не має. Тому повноваження інспекторів та порядок проведення інспекцій передбачені Положенням про Державну екологічну інспекцію України та Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які містять безліч прогалин і не враховують специфіку екологічної сфери.

Повноваження Держекоінспекції доволі широкі й у багатьох випадках є такими, що втручаються в господарську діяльність підприємства. Так, зокрема, Держекоінспекція має право:

Доволі часто перевірки Держекоінспекції проводяться з порушенням норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме:

1. Держекоінспекція виходить за межі предмету перевірки.

Часто, коли інспектори проводять перевірки щодо одного предмету, вони знаходять порушення щодо іншого, що не підлягав перевірці. А потім звертаються до суду, наприклад, з позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і його об’єктів.

2. Держекоінспекція своєчасно не повідомляє підприємство про перевірку.

Про проведення планових перевірок інспектор зобов’язаний повідомити підприємство не пізніше як за 10 днів. Утім, часто підприємство може отримати таке повідомлення безпосередньо перед здійсненням самої перевірки або не отримати взагалі. При цьому підприємство має право не допускати інспектора в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. З цього приводу є безліч судових рішень на користь підприємців, однак інспектори продовжують нехтувати цією нормою закону, щоб застати підприємство зненацька.

3. Позапланові перевірки Держекоінспекції проводяться без попередження.

Підстав для таких перевірок чимало. Так, наприклад, інспекція без попередження може завітати на підприємство у разі: звернення фізичних чи юридичних осіб, народних депутатів України та представників органів влади; встановлення фактів, які є підставою для проведення службового розслідування щодо керівників; виявлення недостовірної інформації в поданих документах; неподання в установлений строк звітності.

4. Перевірка та накладення штрафу проводиться за відсутності керівника підприємства.

Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи – підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Проте реєстр судових рішень містить безліч рішень судів, де інспектори порушують права суб’єкта щодо присутності керівника під час перевірки та розгляду справи про накладення штрафів.

5. Інспектори фіксують порушення а допомогою відеозапису.

Інспектори мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу засобами аудіо- та відеотехніки. Тому, користуючись прихованою камерою, вони фіксують порушення тоді, коли підприємство може й не знати про перевірку.

6. Держекоінспекція порушує кримінальні справи, щоб потрапити на підприємства.

Оскільки штраф за недопуск до перевірки становить лише 750 грн, представників екологічної інспекції часто не пускають на підприємство. Тому, щоб потрапити на підприємство, екоінспекція може звернутись до правоохоронних органів без встановлення складу злочину (ст. 236-254 ККУ), а лише через факт недопуску інспектора до об’єкта перевірки. Верховний суд уже не раз розглядав позови Держекоінспекції про зобов’язання суб’єкта господарювання допустити інспекторів до проведення перевірки (справи №818/3764/15, №814/2764/16) і встановив, що інспектори не мають повноважень звертатися до адміністративного суду з подібними вимогами.

Лише нещодавно було затверджено уніфіковану форму Акта перевірки Держекоінспекції (наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №450 від 26.11.2019), в якому міститься повний перелік питань, з якими може завітати інспектор з екології. Раджу ознайомитись з цим документом, щоби бути готовим до перевірки.

Як свідчить судова практика, діяльність Держекоінспекції складається з перевірок та покарань у вигляді зупинення господарської діяльності, скасування ліцензій або дозволів, стягнення збитків на користь держави.

Розміри штрафів за порушення законодавства у сфері екології незначні, але інспектори, маючи розширені повноваження, можуть втручатися в діяльність підприємства, подаючи позови та скасовуючи ліцензії та дозволи, що прямо впливає на нормальне існування підприємства – як фізично, так і фінансово.

Про повноваження Держекоінспекції щодо винесення попередження стосовно деяких порушень у законодавстві не йдеться. Хоча зараз, коли бізнес у період пандемії зазнав фінансових та кадрових змін, доречним було б надавати підприємствам шанс на виправлення іноді незначних помилок у документації. Так, наприклад, Держпраці має право, якщо виявить деякі порушення вперше, винести попередження, а вже потім застосувати покарання у вигляді штрафу.

Екоінспекція мала би сприяти бізнесу, допомагати йому ставати більш екологічним та ефективним; надавати відповідні консультації та висновки. Провідною має стати стратегія, за якої перевірка не просто фіксуватиме факт порушення законодавства. Екоперевірки мають стати насамперед одним із засобів покращення діяльності підприємства, а вже потім – застосовувати санкції. Адміністративно-карний підхід до здійснення перевірок не може мати успіху в демократичній країні з ринковою економікою.

Тому в умовах відсутності реального порядку проведення екоперевірок, нюансів регулювання їх проведення та безперспективності їх як заходу реагування, законодавець має переосмислити, власне, ціль таких перевірок та їх місце в діяльності держави та підприємства. Не забезпечувати статистику та збір коштів до бюджету, а справді наглядати та запобігати реальним порушенням.

Тема застосування металургійних шлаків не є новою для України. У 1960-1980-х роках їх уже активно використовували. Більше того, їх навіть застосовували під час будівництва дороги М-05 Київ – Одеса.

Але впродовж останніх 5-10 років у країні не було активного дорожнього будівництва, а отже, не застосовувалися і шлаки. Саме тому у фахівців галузі сформувався консервативний підхід до шлаків. Їх сприймають як відходи й не розуміють, що їх можна ефективно використовувати.

Дорожній матеріал

Металургійні шлаки можливо використовувати у спорудженні насипів автомобільних доріг під час нового будівництва. Також шлаки можна застосовувати як щебеневий матеріал в шарах основи дорожнього одягу або у щебенево-піщаних сумішах, які укладають у шарах основи. Наразі розглядається питання використання шлаків у цементно-бетонних сумішах для будівництва доріг з цементно-бетонним покриттям.

Слід зауважити, що шлаки у різних відвалах мають неоднорідну структуру й різні властивості, але це не є проблемою. Підрядні організації та наш інститут мають сучасні лабораторії, які можуть оцінити можливість застосування цих шлаків. Дослідивши зразки з конкретного шлакового відвалу, ми зрозуміємо, чи можна застосовувати цей шлак, і якщо так, то яким чином.

Зараз постає питання, а чи можемо ми застосовувати відходи виробництва у верхніх шарах дороги? На національних дорогах міжнародного значення це не видається перспективним. Але якщо говорити про місцеві дороги 4-ї та 5-ї категорій, більшість з яких у критичному стані, то там важливі економні технічні рішення. Тому застосування шлаків із додаванням в’яжучих матеріалів для спорудження верхніх шарів доріг місцевого значення може бути дуже перспективним.

Розмір економії

Розмір економічного ефекту від використання металургійних шлаків залежить від конкретного проекту, від конкретної дороги. Але ми в ДП «ДерждорНДІ» раніше створили модель, умовою в якій є те, що шлаковий щебінь можна використовувати в шарах основи дорожнього одягу. Далі на основі вартості за 1 кв. м замінили гранітний щебінь, який традиційно використовується у дорожньому одязі, на шлаковий щебінь, та отримали такий результат: економія у разі використання шлаків може сягати 10%. Для обсягів масового будівництва доріг – це велика економія та значні кошти.

Безумовно, все залежить від обґрунтованої логістики. Але якщо ми говоримо про Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку і навіть Харківську області, то використання шлаків у дорожньому будівництві у цих регіонах матиме економічний сенс та позитивний ефект.

Стимули застосування

На нашу думку, потрібно створити додаткові стимули для підрядних організацій, тобто мотивацію застосовувати відходи металургійних виробництв. Якими мають бути ці стимули? Якщо підрядна організація досягає економії, то заощаджені кошти мають залишатися у розпорядженні такої компанії. Це основна наша ідея, її можна реалізувати, ухваливши законопроект №2234 щодо системи ціноутворення в дорожньому будівництві.

Яку систему ми маємо зараз? Якщо підрядник отримав певну економію за цінами на матеріали, то цей фінансовий ефект не залишається в нього, а йде в бюджет. Для нас важливо, щоб підрядник у разі застосування шлаків і економії на їх вартості мав можливість залишити ці кошти для свого розвитку. Тоді він буде прямо зацікавлений застосовувати сучасні матеріали та технології. Тим самим ми будемо вирішувати не просто питання цінової економії у дорожньому будівництві, що вкрай важливо, а й екологічну проблему – зменшення обсягів накопичення металургійних відходів.

Ми маємо ще одну ідею. На нашу думку, на дорожніх тендерах варто віддавати перевагу компаніям, які передбачають використання відходів виробництва, зокрема шлаків. Тобто застосовувати в тендерах не лише ціновий критерій, а й використання відходів як неціновий. Тоді компанії будуть зацікавлені у використанні шлаків вже на етапі оголошення торгів. І я думаю, що нам вдасться завдяки такій активній спільній роботі переконати всіх у тому, що шлаки можливо ефективно використовувати в дорожньому будівництві.

Практичні дії

Дуже важливо, що на сьогодні для впровадження металургійних шлаків у дорожнє будівництво у нас є вся необхідна нормативна база: державні будівельні норми, відповідні стандарти, розпорядження Кабінету Міністрів тощо. Зараз не вистачає лише практичної реалізації.

9 липня ОП «Укрметалургпром», Національна асоціація дорожників України та ДП «ДерждорНДІ» підписали тристоронній меморандум про сприяння науково-технічному прогресу в дорожньому будівництві. Після підписання меморандуму ми очікуємо консолідації у цьому напрямі зусиль металургів, об’єднання дорожніх компаній і нашої наукової організації, що займається також розробленням нормативної бази та оцінкою проектних рішень.

Сподіваємося, що кількість дорожніх проектів, де застосовуються шлаки, суттєво збільшиться вже найближчим часом. Меморандум – це документ, який має підштовхнути всіх нас до активної співпраці в цьому напрямі.

Як відомо, будь-яке промислове виробництво впливає на навколишнє середовище. Але люди не готові відмовитися від благ, які несе їм цивілізація, навіть усвідомлюючи негативні наслідки. Сталий розвиток – це і є шлях, покликаний збалансувати природу й цивілізацію.

Пріоритетом нашої компанії є виконання всіх природоохоронних вимог, постійний пошук і реалізація проектів, які, з одного боку, дають змогу зменшити вплив на довкілля, а з іншого – є технічно й економічно здійсненними. Ми стежимо за сучасними тенденціями, щоб враховувати їх у стратегії компанії.

У нас є план природоохоронних заходів, який формується на підставі стратегії. У 2019-2020 рр. ми інвестували в охорону довкілля 26,306 млн грн. До слова, це інвестиції за період зміни інвесторів у компанії та повної трансформації організаційних процесів. Політика в галузі охорони довкілля після зміни інвесторів не змінилася.

Ресурсозбереження: доменні шлаки й лушпиння соняшнику

Важливим природоохоронним напрямом у роботі компанії є використання відходів як замінників природних матеріалів. Крім традиційного використання гранульованого доменного шлаку (відходу металургії) як складового компонента у виробництві цементу, на заводі здійснюється часткове (до 20%) заміщення вапняку на гранульований доменний шлак. Крім економії природних ресурсів, це дає змогу зменшити викиди СО2, які виникають під час декарбонізації природного матеріалу. Також є подальші плани з використання альтернативних матеріалів (золошлаків, летючої золи ТЕЦ).

Також наша компанія працює над заміною викопного палива на альтернативне. Зараз ми готуємо необхідні дозвільні документи, що стосуються використання лушпиння соняшника (або інших такого роду відходів) для заміни природного газу в процесі сушіння сировини. Є плани щодо використання альтернативного палива у процесі випалювання клінкеру з оброблених комунальних та промислових відходів (SRF, RDF та інших). Використання альтернативного палива дасть змогу зменшити викиди парникових газів, а це зараз є важливим напрямом природоохоронної діяльності та складним викликом для підприємств. Таке паливо допоможе у вирішенні проблем України з утилізацією відходів найбільш екологічно безпечним способом і без залучення величезних інвестицій.

Охорона атмосферного повітря

Охороні атмосферного повітря ми приділяємо особливу увагу, оскільки цементне виробництво впливає переважно на нього. Останні кілька років під час реконструкції всіх очисних установок нашої компанії ми встановлюємо вимогу щодо запиленості повітря на виході не більше 30 мг/м3. Це норма з європейського законодавства (Директива ЄС 2010/75/ЄС). В Україні її планують імплементувати лише з 2021 року. Згідно з чинним українським законодавством достатньо не більше 50 мг/м3.

Наші конвеєри і транспортери закриті від викидів пилу, місця пересипання сипучих матеріалів обладнуються системами аспірації з очищенням від пилу, хоча таких вимог у законодавстві немає. Ми завжди намагаємося робити трохи більше, ніж від нас вимагається.

Яскравий приклад – процедура оцінки впливу на довкілля, яку зараз розпочато на Криворізькому цементному заводі. Проект передбачає збільшення продуктивності обладнання та появу додаткових джерел викидів. Однак він буде впроваджений одночасно з природоохоронними заходами на інших джерелах викидів, що дасть змогу знизити обсяги викидів в атмосферу загалом. Це і є сталий розвиток.

Соціально-екологічний проект

Компанія взяла участь у впровадженні автоматизованої системи моніторингу стану атмосферного повітря. Ми встановили автоматизований пост на кордоні житлової забудови в Кривому Розі по вул. Мухіної, 15. Інформація з поста виводиться в режимі реального часу без обробки й усереднення на сервері на сайт ecomonitoring.info. Крім того, дані передаються і в систему громадського моніторингу SaveEcoBot (Дніпро, saveecobot.com). Обробка для отримання усереднених показників виконується на сервері КП «Центр екологічного моніторингу».

Ми усвідомлено пішли на таку структуру передачі даних, в якій ми навіть теоретично не можемо на них впливати, оскільки хотіли продемонструвати відкритість і отримати довіру громадськості до тієї інформації, яка виходить від «Кривий Ріг Цемент».

Збільшення біорізноманіття

«Кривий Ріг Цемент» має кілька кар’єрів з видобутку вапняку, глини, щебеню. У період роботи у складі міжнародної групи «Хайдельберг Цемент» проводилися конкурси QuarryLifeAward з пошуку науково-практичних способів збільшення біорізноманіття в кар’єрах. Напрацювання цього конкурсу дали нам змогу здійснити величезну кількість наукових досліджень, які зараз використовуються під час оцінки впливу на довкілля. І, звісно, ці напрацювання використовуються за своїм прямим призначенням – для збільшення біорізноманіття в кар’єрах.

Ми в ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» всіма силами прагнемо знизити вплив на довкілля і знайти спосіб відновити її після впливу.