Корпорація ArcelorMittal, один з найбільших виробників сталі у світі, у співпраці з 11 світовими компаніями створила консорціум зі скорочення викидів парникових газів у промисловості за рахунок використання водню. Про це повідомив Reuters.

До складу водневого консорціуму увійшли, зокрема, шведське комунальне підприємство Vattenfall, нафтогазова компанія Shell, авіабудівна компанія Airbus, японська Mitsubishi Heavy Industries, логістична група Hamburger Hafen und Logistik.

ArcelorMittal у рамках співпраці здійснюватиме безвуглецеве виробництво сталі з використанням водню на своєму заводі в Гамбурзі.

«У рамках Гамбурзької водневої співпраці ми зможемо знижувати обсяги викидів CO2 на 1 млн т на рік до 2030 року», – повідомив Уве Браун, глава ArcelorMittal у Гамбурзі.

Зокрема, Vattenfall має намір перевести роботу своєї електростанції в Гамбурзі на «зелений» водень, який вироблятимуть з використанням відновлюваних джерел енергії. Споживачем такої чистої електроенергії має стати гамбурзький завод ArcelorMittal.

Підприємство має намір поступово замінювати споживання водню, який виробляється з використанням природного газу, на «зелений» водень Vattenfall. У планах заводу нарощувати власні потужності з електролізу.

Нагадаємо, що ArcelorMittal має намір перейти на «зелене» виробництво сталі до 2050 року. Сталеливарний гігант планує у 2021 році збільшити обсяги поставки «зеленої» сталі споживачам до 120 тис. т, а у 2022 році вийти на 600 тис. т.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) має намір досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Про це заявив генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо, йдеться в повідомленні на сайті підприємства.

«Наша мета – повністю відповідати довгострокової стратегії «АрселорМіттал» з охорони довкілля. Ключова мета – досягти нульових викидів до термінів, вказаних у Європі», – наголосив гендиректор комбінату.

За його словами, довгострокова стратегія передбачає, що до 2050 року металургійні потужності комбінату стануть повністю нейтральними щодо викидів вуглецю.

АМКР має намір після завершення проєктів у рамках реалізації інвестпрограми скоротити викиди на 46%, досягнувши рівня, якого вимагає на цей момент європейське законодавство. На це підприємству знадобитися близько 5 років.

Лонгобардо наголосив, що поки що складно планувати значні інвестиції у впровадження технологій із застосуванням водню на «АрселорМіттал».

«Можливо, ArcelorMittal в Європі почне використовувати водневі технології у виплавці чавуну приблизно через два роки. І ми зможемо використовувати їхній досвід для оптимізації найкращих рішень на потужностях «АрселорМіттал Кривий Ріг», – підсумував Лонгобардо.

Нагадаємо, що «АрселорМіттал» має намір з 2024 року зупинити доменну піч №7. У планах підприємства закрити найстаріші агрегати, в тому числі аглоцеху №1 і метвиробництва.

Раніше комбінат заявив про намір інвестувати $250 млн у будівництво нової фабрики огрудкування. Реалізація проєкту дасть  підприємству змогу знизити загальний обсяг викидів СО2 на 800 тис. т на рік.

ОП «Укрметалургпром» вимагає відправити на доопрацювання законопроєкт №3091 «Про державний екологічний контроль». Про це йдеться в листі об’єднання прем’єр-міністру України Денису Шмигалю.

Лист підписали ОП «Укрметалургпром», «Федерація металургів України», Асоціація «Укрцемент», НПА «Укркокс», Українська асоціація виробників феросплавів «УкрФА», Союз хіміків України та АПСП «Скло України».

На думку ОП «Укрметалургпром», поточна версія законопроєкту №3091 може стати інструментом тиску й порушити міжнародні договори України.

Зокрема, документ пропонує знизити частоту проведення планових перевірок. Максимальна частка планових заходів становить 1 раз на рік.

Проте передбачена можливість скорочення строку здійснення наступної планової перевірки. Не встановлено тимчасові рамки такого скорочення періоду, тому наступна планова перевірка може відбутися, наприклад, через тиждень. Така норма, на думку бізнесу, дає змогу упереджено скорочувати строк проведення повторної планової перевірки контролюючим органом.

«Проєкт передбачає потенційну можливість проведення позапланових перевірок у вихідні, неробочі, святкові дні та/або в нічний час – у разі здійснення господарської діяльності з порушенням правил трудового розпорядку. Але немає ніякого порядку встановлення такого порушення. Відповідно, інспектори органів екологічного контролю зможуть самостійно робити такі висновки, що може призвести до зловживань у сфері перевірок», – йдеться в листі промисловців.

Законопроєкт пропонує надати право інспекторам накладати на підприємства штрафи без застосування судового порядку. Розмір штрафу може становити від 30 тис. грн до 1,8 млн грн. У разі систематичного вчинення правопорушення він може досягати 5,4 млн грн.

«Найбільший розмір штрафу накладається в разі недопущення органу екологічного контролю до перевірки. Водночасчас положення щодо недопуску виписані так, що підприємство зобов’язане пустити інспектора, навіть якщо він не пред’являє належні документи», – наголосив «Укрметалургпром».

Нагадаємо, що законопроєкт №3091 вводить поняття «Екологічний інспектор» – єдину автоматизовану систему збору, накопичення та систематизації інформації про заходи державного екологічного контролю.

Документ також визначає два види державних екологічних перевірок: планові та позапланові. Останні допускають рейдові перевірки.

У серпні 2020 року Українська асоціація виробників феросплавів «УкрФА» звернулася до комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування з проханням відкликати законопроект №3091.

У березні екокомітет доопрацював законопроєкт про екологічний контроль.