Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує ЄС встановити мінімальну ціну на викиди CO2.

Про це заявила глава МВФ Крісталіна Георгієва, повідомив Climate Change News.

За її словами, ЄС необхідно в пріоритетному порядку укласти з основними країнами-забруднювачами угоди про встановлення мінімальної ціни на викиди СО2.

«Мова йде про мінімальну ціну на викиди СО2, нижче якої фактична ціна не може опускатися. По суті, МВФ пропонує ще один спосіб уникнути потрапляння імпортованої продукції під механізм CBA – узгодити мінімальну ціну на викиди і дотримуватися її», – пояснив аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

За словами Георгієвої, якщо ЄС не вдасться укласти домовленості, то необхідно впровадити механізм Carbon Border Adjustment. Він передбачає впровадження екологічної мита за імпорт продукції в ЄС залежно від обсягів викидів СО2 в процесі її виробництва. Імовірно, механізм буде запущений не пізніше 2023 року.

За оцінкою GMK Center, впровадження Carbon Border Adjustment може коштувати українським експортерам €566 млн на рік. Для українських металургів показник сягне €379,9 млн.

На думку Георгієвої, впровадження CBA дасть змогу запобігти так званому вуглецевому витоку. Як результат, механізм забезпечить рівні конкурентні умови для постачальників – як внутрішніх, так і зовнішніх.

European Green Deal планує скоротити викиди парникових газів у Євросоюзі на 40% до 2030 року. А до 2050 року – вийти на нульові викиди парникових газів. Зараз Єврокомісія розглядає можливість посилити вимогу щодо скорочення до 2030 року викидів парникових газів до 50%.

Компанія Corinth Pipeworks (Греція) стала першим безвуглецевим виробником сталевих труб для енергетичного сектору у світі.

Про це йдеться в заяві на сайті підприємства.

Corinth Pipeworks у травні заявив про намір досягти безвуглецевого виробництва сталі упродовж року. Для цього у 2019 році компанія уклала контракт з постачальником електроенергії Public Power Corporation, щоб забезпечити потреби заводу в місті Фісба (Греція) в електроенергії за рахунок відновлюваних джерел енергії.

Згідно з Corinth Pipeworks, електроенергія становить 91% від енергопотреб підприємства. Компанія раніше заявила, що провела ряд енергозберігаючих заходів.

Нагадаємо, що тим часом Єврокомісія пропонує скоротити викиди парникових газів на території ЄС на 55% до 2030 року. Наразі офіційна мета в рамках European Green Deal становить 40%.

Міжнародна консалтингова компанія Roland Berger оцінює перехід європейських металургів на «зелене» виробництво сталі в ЄС в €100 млрд до 2050 року.

Компанія ArcelorMittal, найбільший виробник сталі у світі, закликає владу ЄС розробити політику для переходу європейської сталеливарної промисловості на виробництво «зеленої» сталі.

Про це йдеться в повідомленні на сайті підприємства.

Нагадаємо, що днями Єврокомісія запропонувала скоротити викиди парникових газів на території ЄС на 55% до 2030 року. Зараз офіційна мета в рамках European Green Deal становить 40%.

ArcelorMittal вітає пропозицію Єврокомісії посилити вимогу щодо скорочення викидів до 2030 року. Однак для цього Брюссель має розробити правильну політику з переходу сталеливарної промисловості ЄС на безвуглецеве виробництво сталі.

На думку сталеливарного гіганта, необхідно створити законодавчу основу, яка включатиме такі чотири ключових інструменти для реалізації кліматичної мети:

  1. Запровадження механізму Carbon Border Adjustment (CBA);
  2. Забезпечення широкого доступу до екологічно чистих джерел енергії за доступною ціною;
  3. Забезпечення доступу до сталого фінансування;
  4. Сприяння прискоренню переходу до економіки замкнутого циклу.

«Пропозиція Єврокомісії внести законодавчу пропозицію щодо запровадження механізму CBA у 2021 році – значний крок назустріч визнанню необхідності якнайшвидшої розробки сприятливих політичних фундаментів», – йдеться в повідомленні ArcelorMittal.

У планах ArcelorMittal – скоротити викиди СО2 на 30% до 2030 року, а потім перейти на безвуглецеве виробництво сталі до 2050 року.

Зараз компанія розробляє дві технології «зеленого» виробництва сталі: «розумний вуглець» (Smart Carbon) і метод прямого відновлення заліза (DRI). Інвестиції в обидві технології можуть сягнути €225 млн.

Smart Carbon передбачає використання у виробництві стали тільки «зелені» джерела енергії, серед яких: електроенергія з відновлюваних джерел, використання біологічних відходів для отримання енергії (circular carbon), а також технологія уловлювання та захоронення вуглецю.

Технологія DRI передбачає заміну в сталеливарному виробництві природного газу на водень.

Нагадаємо, що за оцінкою міжнародної консалтингової компанії Roland Berger, європейські металурги мають інвестувати €100 млрд у перехід на «зелене» виробництво сталі до 2050 року.