Gerdau, один з найбільших виробників сортового прокату в Бразилії, підписав з нафтогазовою компанією Shell угоду про будівництво сонячної електростанції (СЕС) в муніципалітеті Бразіландія-ді-Мінас, штат Жінас-Жерайс.

Як вказується на офіційному сайті Gerdau, СЕС забезпечуватиме електроенергією сталеливарні заводи бразильської компанії.

Потужність об’єкту становитиме 190 МВт. Для порівняння, в Україні є тільки три більш потужних СЕС – у Дніпропетровській (290 МВт), Одеській (240 МВт) і Вінницькій областях (229 МВт).

Повідомляється, що 50% виробленої електроенергії йтиме на забезпечення роботи потужностей метпідприємства, а 50% Shell зможе продавати на спотовому ринку. Обидві компанії будуть мати рівні частки в спільному підприємстві.

За даними бразильського Національного агентства з електроенергетики (Aneel), сонячна енергія є найбільш швидкозростаючим джерелом енергії в Бразилії. Її обсяг збільшився в 2020 році на 70% в порівнянні з 2019-м.

Gerdau – провідна компанія з виробництва сортового прокату в Латинській Америці та один з основних світових постачальників спеціального сортового прокату. Компанія займається виробляє і продає сталеву продукцію через свої заводи, розташовані в Аргентині, Бразилії, Канаді, Чилі, Колумбії, Іспанії, США, Гватемалі, Індії, Мексиці, Перу, Домініканській Республіці, Уругваї та інших країнах.

Нагадаємо, нещодавно Ferrexpo запустила пілотний проєкт сонячної електростанції на 5 МВт. Для реалізації проєкту компанія використала майже 10 тис. сонячних батарей компанії Jinko Solar. Сонячні панелі встановлені на відвалах кар’єра з метою використання площ, охоплених у процесі розроблення відкритих кар’єрів.

Китай запустив національну систему торгівлі квотами на викиди СО2 (ETS). Про це повідомив Argus Media з посиланням на дані Міністерства охорони навколишнього середовища КНР.

Наразі ETS поширюється на сектор теплоенергетики – 2225 вугільних і газових електростанцій Китаю. На першому етапі ETS буде покривати 4 млрд т викидів CO2 на рік і стане найбільшою системою торгівлі квотами на викиди СО2 у світі.

Китай має намір до 2025 року розширити дію системи на підприємства з виробництва сталі, цементу, нафтопереробки, хімічної промисловості, кольорових металів, виробництва паперу та авіаційної промисловості.

Торгова платформа ETS розміщуватиметься в Шанхаї, реєстрація підприємств – в Ухані.

Китай здійснює пілотні проєкти торгівлі викидами з 2013 року в деяких провінціях і містах, включаючи Пекін, Тяньцзінь, Шанхай, Чунцин, Гуандун, Хубей і Шеньчжень. Загальний обсяг торгів за цими пілотними проєктами станом на червень становив 480 млн т на суму $1,76 млрд (11,4 млрд китайських юанів).

Як ми писали раніше, промислові підприємства зобов’язані купувати квоти в рамках ETS, якщо з 2013 по 2019 рік вони емітували за рік 26 тис. т і більше СО2. Компанії, які не використали квоти, зможуть перепродати їх в рамках ETS.

За даними на 2019 рік, на частку Китаю припадає 29% від світових викидів вуглецю – 13,92 млрд на рік. У планах країни подолати пік викидів СО2 у 2030 році й досягти вуглецевої нейтральності в 2060 році. Для цього буде потрібно близько $5,5 трлн інвестицій.

Верховна Рада остаточно відхилила законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» на позачерговому засіданні в четвер, 15 липня. За документ проголосовалм 192 депутата.

На підтримку законопроєкту виступав Олександр Мариковський, заступник голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування. За його словами, законопроєкт сприяє поступовій модернізації підприємств. На неї дається 12 років. Вона передбачає встановлення екологічно чистих електрофільтрів з використанням найкращих доступних технологій і методів.

Законопроєкт №4167 покликаний імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Документ пропонує запровадження інтегрованого дозволу, який встановлює для підприємств екологічні нормативи на викиди й відходи. Окремо передбачається створення відкритого реєстру інтегрованих дозволів та узаконення впровадження найкращих доступних технологій і методів (НДТМ).

Європейська Бізнес Асоціація раніше звернулася до Верховної Ради із закликом доопрацювати законопроєкт №4167. ЄБА запропонувала консолідувати пропозиції альтернативних законопроєктів, оскільки документ враховує серед зауважень і пропозицій асоціації тільки можливість анулювання інтегрованого дозволу лише на підставі рішення суду.

Нагадаємо, що в травні Рада повторно не прийняла в першому читанні та відправила на доопрацювання законопроєкт №4167. Однак 7 липня комітет з екологічної політики та природокористування знову рекомендував його до повторного першого читання.

Варто відзначити, що згідно з регламентом роботи рішення про проведення повторних перших, других читань законопроєктів Верховна Рада може приймати не більше двох разів.

За оцінкою GMK Center, в разі впровадження НДТМ у гірничо-металургійному комплексі знадобляться додаткові інвестиції в $6,6 млрд.